Переможці та аутсайдери виборів: перші підсумки

В Україні триває встановлення результатів місцевих виборів – перших після приходу до влади президента Віктора Януковича. У ЦВК обіцяють оприлюднити інформацію щодо явки виборців та результатів голосування до 5 листопада, а до 10 листопада узагальнити всі дані.

Image caption До 10 листопада у ЦВК обіцяють порахувати геть усе

Поки ж що влада, опозиція та оглядачі послуговуються результатами екзит-полів.

За даними компанії Gfk Ukraine, в середньому по всій Україні 36% виборців, що прийшли на виборчі дільниці, проголосували за представників Партії регіонів. Близько 13% - за “Батьківщину” Юлії Тимошенко. Понад 5% набрали “Фронт змін” Арсенія Яценюка, КПУ та ВО “Свобода” Олега Тягнибока.

"Провідні" аутсайдери

"Сильна Україна" віце-прем'єра Сергія Тігіпка, який здобув третій результат на останніх президентських виборах, на місцевих виборах набрала лише 4, 3% голосів.

Не дотягла до цього рівня "Наша Україна" екс-президента Віктора Ющенка і "Народна партія" голови Верховної Ради Володимира Литвина.

Екзит-поли та попередні результати виборів свідчать також про певні регіональні відмінності.

На Волині перед на місцевих виборах перед веде “Батьківщина” із понад 30% голосів. Ця політична сила перемогла також і на Рівненщині та Чернігівщині.

У Івано-Франківській, Львівській областях та у Тернополі - у лідерах ВО "Свобода",”за яке там проголосувала майже чверть виборців.

На Закарпатті найбільшу підтримку у понад 27% голосів отримав "Єдиний центр" Віктора Балоги.

Люди довіряють владі (твердить влада)

Місцеві вибори в Україні пройшли чесно, демократично і без застосування адміністративного ресурсу,– заявив прем'єр-міністр Микола Азаров. Те, що саме представники Партії регіонів здобули підтримку більшості виборців у переважній більшості областей, за його словами, свідчить, що українці підтримують дії і політику нинішньої влади.

"Країна нам дісталася у страшенно поганому стані, і тому нам доводилося ухвалювати досить серйозні рішення. Ті півроку, що минули відтоді, як свою посаду посів і президент, і уряд, були абсолютно недостатнім терміном, аби показати населенню серйозні зміни на краще. Тим не менш, люди довіряють політиці президента, політиці уряду, політиці коаліції. І це є найголовнішим результатом цих виборів", - заявив він.

За словами пана Азарова, участь у виборах взяли не менше половини виборців, і це, на його думку, є цілком пристойним показником для місцевих виборів.

Чи опозиція "має шанс"?

Водночас в опозиційній “Батьківщина,” представники якої, за попередніми даними, є другою політичною силою за кількістю зібраних під час місцевих виборів голосів, кажуть, що явка виборців була меншою, ніж 50%.

Таким чином, це може означати меншу політичну легітимність партії влади, що перемогла на виборах.

БЮТ наполягатиме на проведенні повторного голосування у Київській та Львівській областях, а також у Тернополі, де через наявність “клонів” “Батьківщина” не змогла взяти участь у виборах.

Депутати від БЮТ також вимагатимуть створення спеціальної комісії у Верховній Раді, яка б розслідувала факти перешкоджання участі у виборах представникам опозиції.

Один із лідерів "Батьківщини" Олександр Турчинов переконаний, що остаточне підбиття підсумків голосування триватиме не менше тижня для того, аби, за його словами, партія влади могла “підкорегувати” остаточні результати.

Маніпулюванню із результатами виборів, на його думку, можуть допомогти і досі не названі офіційно дані щодо явки виборців, оскільки, це, мовляв, унеможливлює підрахунок кількості невикористаних бюлетенів.

Утім, навіть самі бютівці визнають, що через особливості виборчого закону, зміненого з ініціативи регіоналів напередодні виборів, перспективи оскарження результатів виборів у судовому порядку виглядають досить примарними.

Через це, власне, вони і спробують діяти через парламент.

Бойкотування і оскарження

У тому, що результати виборів не можуть бути оскаржені, упевнений і голова Верховної Ради Володимир Литвин.

Наміри опозиції піддати сумніву результати виборів у парламенті, мовляв, приречені на провал.

Разом із тим, на думку спікера, явка виборців на місцеві вибори засвідчила, що населення їх "бойкотувало".

Самі ж вибори, за визначенням пана Литвина, були відлунням минулої президентської кампанії та підготовкою до наступних парламентських перегонів.

Не бачить перспектив оскарження результатів виборів також Комітет виборців України

Ідеться не лише про особливості виборчого закону, але й про те, що порушення під час цих виборів хоча й були, але, як твердить голова КВУ Олександр Черненко, не були системними і не вплинули на результат виборів.

Вони не стали і кроком вперед у виборчій історії України, оскільки повторювали ті самі вади, на які неодноразово звертали увагу спостерігачі.

"Ці вибори не стали кроком вперед, не стали прогресом у бік демократичності, вільного волевиявлення. Закон, за яким проводилися вибори, є гіршим, - і більше бюлетенів, і менш професійні виборчі комісії. А головні проблеми, якщо говорити про системні проблеми, були поширені на всю Україну".

Про наявність окремих порушень та зауважень, головно при підготовці до голосування, заявив також депутат Європарламенту Павел Коваль та спостерігачі від міжнародної місії CIS-EMO та СНД. Вони, втім, на результати голосування не вплинули.

"Опора" опирається

Трохи критичніші у висновках спостерігачі від громадської організації "Опора".

Вони вважають, що оскарження результатів виборів на окремих дільницях таки варто очікувати через численні організаційні проблеми.

"Будуть причини для того, аби оскаржувати результати виборів на окремих дільницях. Це не означає, що вибори будуть скасовані до певного рівня рад, але в окремих одномандатних мажоритарних виборчих округах така перспектива є", - говорить керівник "Опори" Ольга Айвазовська.

Новини на цю ж тему