Сандармох як епізод репресій Сталіна

Вшанування жертв розстрілів в крочищі Сандармох
Image caption У Карелії 73 роки тому загинули 300 українців, яких назвали "розстріляним відродженням"

73 роки тому з 27 жовтня до 4 листопада в карельському урочищі Сандармох у Росії були розстріляні понад тисячу в'язнів Соловецького табору, серед них - майже 300 українців. Дослідники називають їх цвітом тодішньої нації: письменники, науковці, культурні діячі. Проте "розстріляне відродження" було лише одним з епізодів масштабних сталінських репресій 1937-1938 років.

Історик Юрій Шаповал розповідає, що "в'язні були вивезені в це урочище Сандармох під містом Медвеж'єгорськ і там розстріляні. Мені там довелося бувати, і Ви знаєте, для цієї каральної акції місце було вибране, ну, практично, ідеально: так, щоб не було видно фар автомобільних, так, щоб не було чути особливо. Зараз там уже так заросло все соснами, а на той момент це було ідеальне місце".

Загалом у Карелії 1937-1938 рр. було розстріляно майже 10 тисяч людей понад 50 національностей.

Серед розстріляних в'язнів Соловецького табору було майже 300 українців, яких згодом назвали "розстріляним відродженням", слідом за літературознавцем Юрієм Лавриненком, який так назвав збірку найкращої поезії та прози 1920-1930 років.

У минулому політв'язень, а нині дослідник історії політичних репресій Василь Овсієнко розповідає, що найбільше українців загинули 3-го листопада:

"Серед них Микола Зеров, Лесь Курбас, Валер'ян Підмогильний, Олекса Слісаренко, …, Степан Рудницький,... 290 українців було в цьому спискові. Були в цьому спискові також і видатні діячі культур, фактично, майже всіх народів Совєтського Союзу. Так скріплювалася дружба народів, як бачите".

Старт "великому терору", як називає цей період пан Шаповал, дали влітку 1937 р. постановою "Про антирадянські елементи". Всерадянська боротьба проти куркулів та кримінальників відбувалася під проводом тодішнього народного комісара НКВС Ніколая Єжова. І хоча російський фразеологізм "держать в ежовых рукавицах" виник задовго до радянської влади, особливої популярності він набув за наркома Єжова - як ілюстрація його особливого підходу.

Image caption Пам’ятник "Убієнним синам України" в урочищі Сандармох

Юрій Шаповал: "І от руками цієї людини, власне, було зроблене те, що Роберт Конквест назвав Великим терором. Єжов запровадив багато каральних ритуалів. Ну, і наслідки Вам відомі - півтора мільйони репресованих лише за 37-38 рік, з них розстріляно понад 700 тисяч осіб. Оце і є єжовщина".

Усіх ворогів радянської влади в Сандармоху розстрілювала одна людина - Міхаїл Матвєєв.

Офіційною підставою, як розповідає історик Юрій Шаповал, було звинувачення у контрреволюційній діяльності вже в самому таборі:

"Оце, власне, стало такою першою підставою. Потім були написані формальні характеристики начальником в'язниці, його заступником, і оці довідки, вони так само були підґрунтям для того, щоб виносити рішення про розстріл цих людей".

Завдяки свідченням самого Матвєєва слідчим органам, де він описував свою вірну службу країні, вдалося встановити точне місце розстрілу. Сталося це у 1997 році.

Відтоді в Сандармоху з'явилися пам'ятні знаки багатьох народів, зокрема, й український хрест.

Найбільше охочих вшанувати загиблих у Сандармоху, як розповідає голова Товариства української культури "Калина" в Карелії Лариса Скрипникова, сюди приїжджає влітку - на річницю початку епохи "великого терору":

"Мене вразило, знаєте, дуже приємно вразило, коли ми вже закінчували молебен по нашим загиблим українцям, підійшла група дітей, привезли сьомий клас. До них підійшла, запитала, що вони знають про це місце і взагалі про ті роки. І на диво, вони дуже добре знають. Потім дітям розповіла про наших українців. І коли я розповідала дітям, у мене були сльози, і я побачила, що сльози є і в дитячих очах".

Image caption У Києві вшановують пам'ять розстріляних у Сандармоху

Дослідники Сандармоху завжди наголошують: тамтешні розстріли були одним з епізодів масових репресій 37-38-ого років, але, як розповідає історик Юрій Шаповал, вражає брутальність, із якою вони були вчинені:

"Це епізод, але ви знаєте, це настільки виразний, жахливий, а головне, розкритий епізод. Сила оцього Сандармоху як прикладу вона полягає в тому, що ми бачимо технологію терору, ми розуміємо, як це робилося".

Утім, попри масштабність та страшні наслідки репресій пам'ять про них потроху стирається, - звертає увагу Лариса Скрипникова з карельського товариства української культури:

"Зараз видається карельська енциклопедія, і в тому томі, де буква "с", немає жодного слова про Сандармох. Ми написали в Академію наук, як можна про це урочище, яке відоме на весь світ, не написати в енциклопедії. Нам дуже чемно відповіли, що ох, так, дійсно, треба було, але вже все зверстано. Вже вибачте, ми цього разу не можемо, а коли буде доповнення, ми постараємося включити".