Україна вперше качатиме нафту з Одеси до Бродів

нафтопровід Одеса-Броди
Image caption Нафтопровід Одеса-Броди збудували 2001 року

Найближчими днями, за повідомленнями, має відбутися пробне прокачування нафти нафтопроводом Одеса-Броди в аверсному режимі.

Венесуельську нафту, яка має прибути танкером до Одеси, мають зрештою транспортувати до Білорусі на Мозирський НПЗ.

Досі нафтопровід Одеса-Броди, попри проектні плани, працював лише у напрямку з Бродів до Одеси, транспортуючи російську нафту.

Тепер, згідно із домовленостями білоруського президента Александра Лукашенка, президента Венесуели Уго Чавеса й президента Віктора Януковича, венесуельська нафта постачатиметься до Білорусі територією України нафтопроводом Одеса-Броди.

В Україні сподіваються, що у разі успіху цього проекту, в українського нафтопроводу з’являться й інші клієнти.

Венесуельська нафта постачається до Білорусі територією України вже півроку. Обрати такий екзотичний спосіб отримання нафти Мінськ був змушений після тривалого торгівельного конфлікту із Москвою, яка, попри членство Білорусі у єдиному економічному просторі із Росією, вимагала від Мінська повної оплати мита при імпорті російської нафти.

Тоді, у травні, не зважаючи на численні заяви про поліпшення відносин із Москвою, у Києві заговорили про вигідність такої білорусько-венесуельської співпраці для України. Зокрема, віце-прем’єр з питань енергетики Андрій Клюєв розповідав про переваги транспортування венесуельської нафти до Білорусі українською залізницею:

Image caption Уго Чавес був у Києві рівно місяць тому

"Це достатньо вигідні та цікаві для нас контракти, тому що це збільшує вантажопотік територією України. Ми їм зробили достатньо великі знижки портових зборів, тарифів на залізничні перевезення, тобто, збільшивши обсяг, залізниця все одно буде отримувати великі прибутки".

Згодом міністр енергетики Юрій Бойко повідомив, що до кінця листопада для транспортування венесуельської нафти до Білорусі може використовуватися нафтопровід Одеса-Броди:

"Ми вільні обирати маршрути, які економічно вигідні для нашої держави та її контрагентів, так само, як і з російськими партнерами. Тому будь-які питання ми вирішуємо із компромісами, але все одно на перше місце ми ставимо свої національні інтереси".

Приблизно такі ж аргументи пан Бойко використовував і 6 років тому, коли, перебуваючи на посаді голови Нафтогазу, брав активну участь у процесі заповнення нафтопроводу Одеса-Броди російською нафтою і використання його у південному напрямку.

Нафтопроводу - 10 років

Будівництво нафтогону Одеса-Броди, який за проектними розрахунками мав використовуватися для транспортування каспійської нафти до Європи, було завершено у 2001 році. Пошуки компаній, які могли б і хотіли заповнити цей нафтопровід, були безуспішними.

Утім оглядачі припускали, що цим пошукам заважала передусім відсутність політичної волі тодішнього українського керівництва. Врешті влітку 2004 року український уряд на чолі із Віктором Януковичем ухвалив рішення про використання нафтогону у реверсному режимі.

Згідно із домовленостями, російські нафтові компанії мали забезпечувати транспортування з Бродів до Одеси не менше 9 мільйонів тонн нафти на рік. Насправді ж завантаження нафтогону було значно меншим.

Останні півтора року російська "Транснєфть" постійно скорочувала обсяги транзиту і систематично вимагала від України зниження тарифів на транспортування російської нафти українськими трубопроводами. Врешті минулого тижня "Транснєфть" офіційно заявила, що від 2011 року не потребуватиме потужностей Одеса-Броди так само, як і білоруської "Дружби", а здійснюватиме експортні поставки альтернативними маршрутами.

Клієнт - Уго Чавес

Перший віце-президент "Транснєфті" Міхаїл Арустамов заявив, що Росія активно використовувала трубу Одеса-Броди у часи, коли їй самій бракувало експортних потужностей, але зараз, із введенням в дію нафтопроводу Східний Сибір-Тихий океан, яким до Китаю транспортується 15 мільйонів тонн російської нафти на рік, а також із запланованим на 2011 рік запуском Балтійської нафтопровідної системи, що дозволяє оминати територію України та Білорусі у західних поставках російської нафти, потреба у традиційних експортних маршрутах відпала.

Ці заяви із Москви пролунали по тому, як під час візиту до Києва президента Венесуели Уго Чавеса було офіційно оприлюднено плани розвернути нафтопровід Одеса-Броди у північному напрямку, про що повідомив український президент Віктор Янукович:

"Ми будемо її (венесуельську нафту) транспортувати стільки, скільки надходитиме до чорноморських портів України. Сьогодні ми транспортуємо цю нафту у цистернах, але найближчим часом перейдемо на транспортування по нафтопроводу. Вирішення цього питання для Білорусі ніяк не суперечитиме інтересам Росії".

Уго Чавес, який перед тим відвідав Москву та Мінськ, також запевняв, що Венесуела аж ніяк не хоче роздмухувати непорозуміння між двома братніми народами – білорусами та росіянами, а тим більше втягувати у цей конфлікт ще й українців.

"Якби я тільки на хвилинку уявив собі, що угода із Білоруссю чи ймовірна угода з Україною була б для когось загрозою, ми б такі ініціативи не ухвалювали," – заявив президент Венесуели.

Експерти ставляться позитивно

Екс-голова "Укртранснафти" і керівник проекту євразійського нафтотранспортного коридору Олександр Тодійчук, який багато часу присвятив лобіюванню європейського напрямку нафтопроводу Одеса-Броди, каже, що позитивно ставиться до перспектив зміни напрямку використання цієї труби.

Він твердить, що від самого початку реверсу було зрозуміло, що російським компаніям потрібно заблокувати цей маршрут, аби виграти час для будівництва власних обхідних проектів. Натомість зараз українська транзитна система може залишитися зовсім незавантаженою, а відтак, повернення до проектного напрямку використання Одеса-Броди виглядає дуже актуальним:

"Українська нафтотранспортна система вже сьогодні завантажена приблизно на 20%: вхідна потужність – 110 мільйонів тонн, а завантаженість за підсумками року – лише близько 25 мільйонів тонн. Росія завершує будівництво Балтійської трубопровідної системи БТС-2, яку десь через рік буде введено в дію. Ця система має на меті зменшення залежності Росії від країн-транзитерів. Вона забере кілька десятків мільйонів тонн нафти із всієї системи "Дружба", зокрема, з Білорусі та України, і спрямує цю нафту на російський балтійський термінал. Отже, у нас сьогодні завантаження - на межі рентабельності, а у майбутньому – завантаження менше межі рентабельності, тобто, колапс системи".

Водночас те, що шляхетну і прогресивну мету – забезпечити Україну і Європу альтернативними до російських енергоносіями - втілюють такі досить неоднозначні політики, як Олександр Лукашенко і Уго Чавес, пан Тодійчук називає примхами долі:

"Те, що до справи взявся Уго Чавес, може, допоможе розпочати правильне використання системи. У подальшому, я думаю, до цієї системи долучаться і інші користувачі, які стояли осторонь, розуміючи, що в Україні у 2004 році було ухвалене політичне рішення (про реверс нафтопроводу Одеса-Броди), і вони вважали, що їм не варто у цю справу втручатися. Отже, роль пана Чавеса тільки в тому, щоб він допоміг додати політичної волі нашій владі".

Згідно із домовленостями державних нафтових компаній Білорусі та Венесуели, нафта, що постачатиметься через територію України, тільки називатиметься “венесуельською,” а насправді, вона постачатиметься за “своповими” контрактами, тобто контрактами, які передбачають заміщення аналогічних товарів. Танкер, який має прийти до Одеси, привезе із Новоросійська нафту марки Urals, на якій і раніше працював білоруський НПЗ у Мозирі.

Очікується, що до кінця цього року Білорусь купить у Венесуели 4 мільйони тонн нафти, а у наступному – 10 мільйонів тонн, із яких близько 8 мільйонів буде транспортовано територією України. У Мінську сподіваються, що згодом російську нафту у свопових контрактах із Венесуелою вдасться замінити на азербайджанську.

Цікаво, що у світовій практиці свопові контракти (oil swaps) використовуються, наприклад, Іраном, з одного боку, та Казахстаном і Туркменистаном для постачання нафти на західні ринки із урахуванням санкцій ООН проти Ірану.

Критики: проект - неперспективний

Президент білоруського науково-дослідницького центру Мізеса Ярослав Романчук в інтерв'ю Українській службі Бі-Бі-Сі сказав, що президент Білорусі Лукашенко "ввійшов у гострий конфлікт з Росією і намагається забезпечити диверсифікацію постачання нафти на свої заводи в тому числі за рахунок особливих домовленостей з паном Чавесом з Венесуели".

Читати подробиці

Водночас, за словами пана білоруського експерта, Мінськ не відмовиться і від балтійського маршруту. Крім того пан Романчук вважає проект з венесуельською нафтою "неперспективним".

Новини на цю ж тему