Грузія запізнилася з люстрацією - депутат

Парламент Грузії нещодавно схвалив у першому читанні Хартію Свободи, пакет із трьох законопроектів: про боротьбу з тероризмом, про люстрацію і про обмеження використання комуністичної символіки, яку грузинські законодавці хочуть прирівняти до нацистської.

Image caption За президентства Саакашвілі Грузія може здійснити власний процес люстрації

Про те, чому люстрацію в Грузії хочуть прирівняти до боротьби з тероризмом, в інтерв'ю Бі-Бі-Сі розповів депутат грузинського парламенту від опозиції, голова фракції Сильна Грузія Гія Тортладзе.

Гія Тортладзе: Тому що все це: і люстрація, і боротьба з тероризмом - усе це служить безпеці Грузії. Тому що ті люди, стосовно яких ми передбачаємо заборони на конкретні посади, це все служить безпеці Грузії. Бо ті люди, які свого часу були агентами КГБ, і досі деякі напевне далі працюють, а навіть якщо не працюють, то "колишніх" там не буває. Я вважаю, що стосовно тих людей повинні бути певні заборони на вищі державні посади.

Бі-Бі-Сі: Кого саме мала би стосуватися люстрація. Ви згадали про працівників та агентів КГБ. Кого ще?

Гія Тортладзе: Вищих партійних і комсомольських працівників - голів районних комітетів ленінського комсомолу і комуністичної партії. Це вищі посадові особи, які отримували відповідну зарплатню, які працювали і були ідеологами, а саме цій ідеології служив КГБ, бо КГБ окремо не працював. Якщо ви подивитеся статут КГБ 1959 року, там чітко сказано, що КГБ - це політична організація, як не дивно, і ним керує Центральний комітет Комуністичної партії і ленінського комсомолу. Ось так написано у статуті КГБ 1959 року.

Бі-Бі-Сі: Яку ж, на вашу думку, небезпеку становлять люди, які колись працювали на КГБ чи на посадах у комсомолі і компартії. Конрекртно: яка від них небезпека?

Гія Тортладзе: Дуже конкретно і дуже коротко я вам відповім. Ті люди працювали проти інтересів грузинського народу і грузинської держави. І взагалі, більшовизм свого часу Грузії приніс і втрату державності. Більшовизм приніс Грузії розстріли. Насамперед розстріли нашої інтелігенції і духовенства. Були зруйновані найцінніші будівлі, релігійні.

Бі-Бі-Сі: То, отже, ви домагаєтеся покарання за історичні злочини?

Гія Тортладзе: Покарання - це зовсім інша справа. Казати що це покарання - зовсім несправедливо. Покарання - це коли людей судять, коли утискають їхні права. Ми нікого не заарештовуємо і нічого не оприлюднюємо. Ми просто впроваджуємо закон, який забороняє їм працювати на вищих державних посадах.

Бі-Бі-Сі: Пане Тортладзе, ви не боїтеся перегинів - зловживань законом, бо знаємо, що закони про люстрацію впроваджувалися у багатьох посткомуністичних країнах і успішність цих законів різна?

Гія Тортладзе: Я якраз прочитав усі ті закони, і ми поглянули де і які були результати, і врахували результати дев'яти країн Східної Європи і Балтії. В деяких з тих країн закони про люстрацію були дуже жорсткі. Вони утискали, і тому результат був не дуже позитивний. З тих результатів ми можемо робити висновки. Тому зробили легкий варіант, найлегший варіант із тих, що існують.

Бі-Бі-Сі: Закон якої країни був для вас зразком? Є якась одна країна?

Гія Тортладзе: Ні. Однієї країни немає. Ми пристосували документ і зробили грузинський варіант. Чому? Тому що в різних країнах закони про люстрацію працювали по-різному. Були країни, де друкували списки людей і вивішували на стінах. Була країна - Угорщина, де людей арештовували тощо. Ми просто створюємо бар'єри для певних людей, щоб вони не прийшли до вищих державних посад. А що стосується виборів, то балотуватися ми їм не забороняємо, але виборець повинен знати, за кого він голосує, а потім це вже справа виборців - вибирати чи ні.

Image caption Розстріли інтелігенції і знищення грузинських церков - злочини більшовизму, згідно з новим законом

Бі-Бі-Сі: Пане Тортладзе, з часу розвалу Радянського Союзу минуло 20 років. Чи такий закон не краще би було приймати раніше? Чи він не запізнілий?

Гія Тортладзе: Так. Я з вами згоден. Треба було раніше. Ми про це завжди казали, але Шеварднадзе, який взагалі виріс в КГБ і в комуністичних структурах, звичайно, він би такого закону не зробив. Що стосується Гамсахурдії, то він протримався на посаді рік і, напевне, просто не встиг. Тим людям, які працювали в КГБ і керівник партійних структурах, наймолодшим із них може бути 40- 42-43 роки, і вони зараз працюють. Ми, звичайно, вважаємо, що років через 20- 30 такий закон буде непотрібний, бо тих людей просто вже не буде на світі, як і, можливо, нас з вами, бо всьому приходить кінець. Але зараз ми дуже чітко бачимо, як цілеспрямовано працює російська ФСБ - спадкоємиця КГБ. Усі ті архіви, які були в Радянському Союзі, перейшли в руки ФСБ, і Росія - це ворожа країна, яка окупувала нашу територію. Якби не було окупації Грузії, якби Росія була доброзичливою країною, можливо, ми би на це не зважилися, але зараз, коли на виду окупація наших регіонів, коли ми бачимо терористичні акти, які походять звідти…. А звідти до нас приходять вибухи, руйнування вишок, звідти стріляють снайпери - вбили 14 наших поліцейських, 10 людей викрадені в різні часи. Ось цілий букет терористичних актів. Тому це й потрібно, бо Росія не хоче залишити Грузію в спокої. Усі архіви - у них, і вони ці архіви використовують і цих людей, які працювали на КГБ, сьогодні вони використовуються ФСБ. А ФСБ сьогодні - це ворожа організація, яка готує проти Грузії теракти і окупацію приготувала і так далі.

Бі-Бі-Сі: Пане Тартладзе, ви представник опозиції. А ви не остерігаєтеся, що такий закон влада може використовувати проти політичних опонентів?

Гія Тортладзе: Будь-який закон можна використати проти будь-якої людини, якщо його не виконувати. Там навпаки. Ось ніде не сказано, що комусь заборонено оприлюднювати архівні списки, а цей закон забороняє оприлюднення. Навпаки, цей закон усе це ставить у рамки, і ніхто нікого не може просто так шантажувати чи брати документи і десь їх друкувати. Навпаки, людей, які співпрацюватимуть з нашими спецслужбами і державною комісією, яку треба обов'язково створити, навпаки, ті люди будуть захищені.

Новини на цю ж тему