Експерт: Україна і провал сподівань ЄС

Східне партнерство
Image caption Експерт: з тих, хто балансує треба зробити тих, хто приєднується

Експерт Європейської ради з міжнародних відносин Ендрю Вілсон у статті, яку вмістила на своєму вебсайті британська газета Ґардіан, пише, що свого часу Україна, Грузія і Молдова були великою надією ЄС у його політиці сусідства, проте саміт Україна-ЄС, за його словами, засвідчить провал цих сподівань.

Пан Вілсон пише, що ЄС перед самітом у Будапешті, що відбудеться у травні 2011 року, переглядає свою політику сусідства, започатковану 2004 року, і програму Східного партнерства, створену 2009 року.

Але Франція, як зауважує експерт, "тупцює на місці" у питанні запровадження безвізового режиму для України, а посадовці ЄС, які беруть участь у переговорах про вільну торгівлю, розчаровані браком поступу, провину за що вони покладають на українських олігархів, які повернулися до влади з приходом Віктора Януковича.

Однією з проблем пан Вілсон називає брак ентузіазму щодо розширення з боку самого ЄС. Крім того, ЄС постав перед реаліями змагання з Росією "за сферу привілейованих інтересів". Проте переважно проблема в самих країнах Східної Європи.

Експерт зауважує, що це країни з економікою слабких держав і проблемами з суверенітетом.

За його словами, реформи, які мали місце у Центральні Європі в 90-х роках, у цих країнах не спрацюють. На відміну від країн, які стали кандидатами на членство в ЄС в 90-х роках, країни Східної Європи і Кавказу "не мають стимулів і здатності схвалили європейські закони".

Крім того, такі країни, як Україна (хоча вона проти цього і протестуватиме) – пише Ендрю Вілсон – "вважаються більше балансувальниками, ніж приєднальниками".

"Гра в балансування між Росією та Заходом дозволяє еліті залишатися при владі і зберігати олігархічну економіку в за інших умов шкідливій рівновазі напівреформ".

Пан Вілсон називає лідерів цих країн "сучасними Тіто", які не можуть або не хочуть приєднатися або до Європи, або до Росії.

"І Росія, і Захід достатньо в цьому зацікавлені, аби підживлювати таку гру в баланс".

Пан Вілсон зауважує, що в регіоні також посилюється вплив Ірану, Туреччини і Китаю, а українське керівництво навіть твердило, що хоче використовувати досвід Пекіну.

Експерт пише, що ЄС може або й надалі тримати баланс, або працювати для того, щоб перетворити "балансувальників на приєднальників".

Експерт пропонує "фінляндизувати" Україну, офіційна політика якої, як і свого часу політика Тіто, передбачає нейтралітет.

ЄС може змиритися з вимушеним балансом України у стосунках з Росією і зосередитися на допомозі їй у перетворенні економічних та соціальних структур і збереженні демократії.

Експерт пропонує також "сербізувати" Грузію, порівнюючи проблеми Тбілісі з Абхазією та Південною Осетією з проблемами Сербії і Косово. Грузію треба заохотити забути про сепаратистські провінції і зосередитися на внутрішніх реформах.

А Білорусь пан Вілсон порівнює з режимом Франко в Іспанії.

Економічна модель Білорусі не може вижити – пише пан Вілсон - як і в Іспанії за Франко "економіка Білорусі зміниться до того, як зміниться Лукашенко, що стане базою для швидкого розвитку після його відходу".