Кодекс звужує поле діяльності малого бізнесу

Протести дрібного бізнесу проти Податкового кодексу
Image caption Спрощене оподаткування відстояли, а податкові "рудименти" пропустили?

Поки дрібні підприємці готуються до нових акцій протесту (вже у наступному році), а уряд збирається розробити окремий законопроект, що має по-новому врегулювати систему спрощеного оподаткування в Україні, експерти відзначають, що дрібний бізнес в Україні все одно приречений на повільне вимирання.

Попри видалення із Податкового кодексу найбільш суперечливого розділу, який звужував застосування спрощеної системи.

Після підписання виправленого Верховною Радою Податкового кодексу Віктор Янукович заявив, що робота над тим документом триватиме й надалі, адже, за словами президента, на останньому етапі із нього були прибрані лише "найбільш спірні моменти". Водночас Янукович упевнений, що застосування нової податкової бази дозволить відновити швидкі темпи зростання економіки і сприятиме виведенню її із тіні. А поліпшення економічної ситуації, як твердить президент, згодом може дозволити послабити податковий тиск.

Податкові "рудименти" А тим часом експерти звертають увагу на деякі "рудименти", що залишилися у Податковому кодексі, попри ліквідацію найбільш скандального розділу про звуження застосування спрощеної системи оподаткування. Ці норми, на думку фахівців, все одно призведуть до поступової ліквідації цієї системи, а відтак, і до суттєвого звуження поля діяльності малого бізнесу. Наприклад, як каже головний редактор часопису Деньги.ua Олександр Крамаренко, згідно із новим Податковим кодексом, бізнес, який платить звичайні податки, відтепер не зможе винаймати партнерів, які перебувають на спрощеній системі оподаткування. Це означає, що великий бізнес не звертатиметься до малого як до субпідрядника.

"Від співпраці із великим бізнесом, із юридичними особами відокремлюються всі, хто працює на спрощеній системі оподаткування. Справа у тому, що в розділі, який стосується податку на прибуток підприємств, є заборона відносити на витрати платню, яку компанії-юридичні особи спрямовують своїм підрядникам, що працюють на спрощеній системі оподаткування. Про це ще мало хто говорить, але це є дуже велика проблема".

Головним наслідком таких норм нового Податкового бізнесу стане поступова "маргіналізація малого бізнесу", – вважає Олександр Крамаренко:

"Насправді бізнес, що працює за спрощеною системою, зможе відтепер працювати або для приватних осіб, громадян, або для таких самих, як і вони спрощенців. Вони не зможуть продавати свої послуги, товари, роботи всім, хто працює на загальній системі оподаткування. Це виключає їх із великої економіки і відлучає від великих грошей".

Зростання цін як один із наслідків

Image caption Олександр Крамаренко каже, що дрібному бізнесу загрожує повільне вимирання.

Експерти кажуть, що такі "новели" Податкового кодексу вже почали призводити до підвищення цін, бо багато юридичних осіб закладають у свої ціни випадіння із виробничого і торгівельного ланцюжка фізичних осіб-підприємців-спрощенців.

Тим часом влада, здається, вважає вичерпаною історію із Податковим кодексом. Президент поки що не виявляв бажання звільнити когось із урядовців за те, що "на останньому етапі розробки кодексу до нього проскочили декілька норм, які викликали протести підприємців". Прем'єр-міністр Микола Азаров, залишаючи за президентом право на кадрові рішення, заявив водночас, що вважає достатньою ту внутрішню "роботу над помилками", яку вже, за його словами, провели у Кабміні. Він також заявив, що не вважає за потрібне виносити на обговорення громадськості список цих осіб, які "ще знадобляться для інших справ".

Однією із цих "інших справ" вже найближчим часом може стати нова реформа – пенсійна. Про її нагальність вже заявили і президент, і прем'єр, і один із головних розробників Податкового кодексу, віце-прем'єр з питань економіки Сергій Тігіпко. Микола Азаров вже навіть доручив розробити законопроект, який би обмежував розміри максимальної пенсії, яку нині отримують держслужбовці.

За словами прем'єра, це дозволить перекрити частину дефіциту Пенсійного фонду, який зростає швидше, ніж зростають доходи самого фонду. Але найбільші сподівання урядовці покладають на збільшення пенсійного віку, яке поки що викликало у суспільстві вкрай негативну реакцію.