Правозахисник: Негативних тенденцій більше

10 грудня у світі відзначають День прав людини. Президент України Віктор Янукович у своєму зверненні з цього приводу визнав, що права людини в Україні не захищені на належному рівні.

Image caption Володимир Яворський, керівник Української Гельсінської спілки з прав людини

За словами президента, попри те, що забезпечення прав людини закладено в українське законодавство, базові принципи Загальної декларації прав людини, ухваленої ООН 10 грудня 1948 року, доволі часто є лише гаслом, а не нормою для виконання.

Інформація про тортури в міліції регулярно з'являється в українській пресі. Харківська правозахисна група нещодавно заявила про масові побиття ув’язнених в одеській колонії, хоча в департаменті з виконання покарань це заперечують.

Керівник Української Гельсінської спілки з прав людини Володимир Яворський сказав в інтерв'ю Бі-Бі-Сі, що за останній рік значно погіршилась ситуація з дотриманням прав людини у місцях позбавлення волі та тимчасового утримання:

В. Яворський: Істотно зросла кількість, наприклад, смертей у райвідділках, які спричинили працівники внутрішніх справ. Є багато повідомлень про достатньо жорсткі випадки катувань. І якщо минулими роками ще було хоча б якесь розслідування, була якась співпраця з правозахисними організаціями, то цього року такої співпраці нема. Фактично, є ніби стіна між правозахисниками і міліцією і нема належного розслідування за жодною справою. Єдине, чого вдалося домогтись хоча б частково – це у справі Ігоря Індила. Всім відомо про смерть у Шевченківському районному відділі міліції. Громадськість домоглась хоча б якогось суду, і добре, що справа дійшла до суду, хоча там знову не йдеться про вбивство. Класичний випадок – це коли справа взагалі не доходить до суду. Лише одиниці справ, які доходять до суду, які пов’язані з міліцією, – це буквально за всі роки, можливо, більше десяти таких справ. Тому кожен рік дві-чотири справи – це максимум. І це досягнення минулих 5 років.

Бі-Бі-Сі: Резонансна справа у Росії: шестеро молодих людей були настільки обурені міліцейським свавіллям, що почали розправи над правоохоронцями. Чи ви бачите якісь подібні протести і настрої в українському суспільстві?

В. Яворський: Такого, звичайно, нема. Є все-таки правові методи. В Росії ці правові методи ще більш обмежені, ніж у нас. Притягнути до відповідальності міліціонера там взагалі є чимось нереальним. Але є проблема в тому, що настрої протестні справді ростуть, оскільки коли людина бачить постійно те, що в народі називають "бєспрєдєл", коли міліція взагалі не дивиться ні на яке право, і ти знаєш, що в тебе нема жодного захисту. Тобто, суди тебе не будуть захищати, прокуратура тебе не буде захищати. Люди у відчаї, вони готові чинити самосуд. І цього року, до речі, були приклади самосуду.Якщо говорити про цивільне судочинство, про адміністративне судочинство, то люди платять суддям за прийняття законних рішень. І це найгірше - що навіть коли в тебе є стовідсотково правова позиція, а інша сторона заплатить гроші, суддя нічого не боїться і виносить рішення.

Цього року, щоправда, зросла кількість затриманих суддів на хабарах, достатньо істотно зросла. Справді, певна чистка відбулася, оскільки для СБУ це було пріоритетним завданням. І чинна влада провела так звану судову реформу, яка в принципі трошки впорядкувала певні речі. Тому результат має бути, просто він не одразу має бути. Але на сьогодні є проблема корупції в судах так само, як і корупції в правоохоронних органах.

Бі-Бі-Сі: На адресу Служби безпеки були критичні зауваження у нещодавній резолюції Парламентської асамблеї ради Європи щодо України, там ішлося зокрема про випадки тиску у таких сферах, як свобода слова, медіа, свобода зібрань. Які ще з прав людини порушуються в Україні?

В. Яворський: Головні теми – це все-таки свобода слова і свобода мирних зібрань. Це те, що погіршилось цього року радикально. Ще дуже важлива річ – в цьому році вперше за останні 7 років були здійснені напади на правозахисників з боку знову ж міліції, прокуратури, невстановлених осіб. В нас уже є 7 справ по Україні, де жертвами є правозахисники. Порушуються кримінальні справи проти них, обшукуються їхні офіси, у них забирається майно, комп’ютери, фактично, блокується їхня робота.

В одному випадку, найбільш радикальному, людині призначено психіатричну експертизу. Примусової каральної психіатрії в Україні не було. Я вже не пам’ятаю, коли останній випадок був. Тобто цього року ми відзначаємо ось такі нові тенденції, яких раніше не було. В Харкові, наприклад, були затримані правозахисники, які захищали відомий харківський парк імені Горького. Пізніше Міжнародна Амністія визнала їх в’язнями сумління, тому що їм дали по 15 діб адміністративного арешту. І це перші в’язні сумління з 2004 року. Шість років України не було у цих списках, не було жодних подібних проблем.

Отже, є дві групи проблем. Ті, що тривають постійно, – це катування, жорстоке поводження, проблеми в судах, це те, що було і за попередньої влади. А є нові проблеми, які приходять. В першу чергу, це свобода асоціацій, свобода слова, свобода мирних зібрань.

Бі-Бі-Сі: А чи є якісь позитивні тенденції, і взагалі, наскільки цінують сьогодні права людини в Україні?

В. Яворський: Наскільки їх цінують, це можна зрозуміти з нещодавнього скандалу з приводу того, що Україна відмовилась брати участь у врученні Нобелівської премії.

Бі-Бі-Сі: Туди ж уже направили українського представника!

В. Яворський: Так, але це після великого скандалу, коли світова преса почала… всі перші сторінки говорили про те, що 19 країн відмовляються, і там в списку була Україна. Звичайно, коли пішов такий скандал, то вони змінили своє рішення. Але це показує, наскільки серйозне ставлення до прав людини в країні.

Права людини нині навіть не на третьому місці, тому що головне сьогодні – це економіка, це якісь політичні пріоритети певних політичних сил, а права людини залишаються, на жаль, не в пріоритеті. Суттєвих покращень за цей рік фактично щодо жодного права не відбулось.

Більше того, наступний рік ми, наприклад, починаємо з новим законом про захист персональних даних, який суттєво обмежує свободу слова, і я взагалі не уявляю, як будуть ЗМІ, як ми будемо збирати інформацію про факти порушень прав людини, оскільки фактично, за цим законом, ми не маємо права без згоди людини збирати про неї інформацію. Письмової згоди, при чому. А якщо ми будемо збирати, то за це буде встановлено кримінальну відповідальність. Тобто, на жаль, фактично є тільки негативні тенденції. Ну, ще судова реформа – там є позитивні сторони поряд з негативними. Тобто, вони, можливо, балансують, щоб був і плюс, і мінус.

З Володимиром Яворським розмовляв Роман Лебедь