Експерт: без реформи пенсійна система не витримає

Марчін Свенчицький
Image caption Свенчицький: пенсійна реформа вкрай необхідна

Український уряд повернув до парламенту законопроект про пенсійну реформу, якою передбачається підвищити пенсійний вік для жінок і чоловіків-держслужбовців.

Заплановано також встановити обмеження максимальних пенсій та одноразової допомоги при виході на пенсію. Непопулярні і болісні зміни в пенсійному законодавстві українці відчують радше за все вже в новому році.

Впродовж року майбутня пенсійна реформа була тлом, на якому лунали суперечливі заяви політиків. Були випадки, коли одні й ті ж самі політики заперечували те, що виголошували раніше.

Прокоментувати ключові пропозиції реформи системи пенсійного забезпечення Бі-Бі-Сі попросила Марчіна Свенчицького, директора аналітичного центру Програми розвитку ООН "Блакитна стрічка".

Бі-Бі-Сі: Поява оновленого проекту Пенсійної реформи з'явилась напередодні засідання ради директорів МВФ. А саме пенсійна реформа є однією з ключових вимог фонду для надання кредитів Україні. Тобто, збіг не випадковий?

Марчін Свенчицький: Гадаю, можливо, це і не випадковий збіг, але треба особливо наголосити, що ці реформи вкрай необхідні. Ми про них писали ще 5 років тому у першому звіті "Блакитної стрічки", потім повторювали у 2007, 2008 роках, наголошували, що без реформи пенсійна система України просто не витримає навантаження. За умов сучасних демографічних трендів стара система призвела би до зменшення самих пенсій, а новим пенсіонерам взагалі не було би чим платити. Тому реформа потрібна самій Україні, незалежно від того, що вимагає МВФ.

Бі-Бі-Сі: Те, що Україні потрібна пенсійна реформа, практично ні в кого у владі не викликає жодних сумнівів та заперечень, але щодо самих методів і форм реалізації цієї реформи навіть у владі тривають суперечки. Наприклад, немає єдності стосовно збільшення пенсійного віку. Голова Верховної Ради Володимир Литвин категорично проти. Він каже, що цього ніколи не буде. Суперечливі коментарі лунають від багатьох урядовців у країні, де середня тривалість життя в порівнянні принаймні з країнами Європи дуже низька.

Марчін Свенчицький: Ми вже на цю тему робили аналіз, пояснюючи чому це потрібно. Треба дивитись на тривалість життя не на момент народження людини, а на момент її виходу на пенсію. Ми бачимо, що показники виходу на пенсію в Україні - 55 років для жінок і 60 років для чоловіків - це нижче, ніж у більшості інших країн. Також є інший важливий порівняльний показник - кількість років роботи і років на пенсії. В Україні порівняно мало працюють і порівняно довго перебувають на пенсії. Україна тримає певний світовий рекорд, особливо серед жінок - на 10 років трудового стажу 7 років пенсії. Навіть у розвинених країнах ці показники становлять 4, 5, максимум 6 років.

Бі-Бі-Сі: Проект пенсійної реформи передбачає, окрім збільшення пенсійного віку, ще і запровадження так званої накопичувальної пенсійної системи. Однак, коли знайомишся з пропозиціями уряду, виявляється, що система, на яку покладали великі надії багато українців, насправді стосуватиметься далеко не всіх: наприклад, вона не діятиме для тих, хто вже наближається до пенсійного віку, вона буде лише ефективною для тих, кому зараз не більше 35 років, і взагалі невідомо, коли саме вона почне діяти. І взагалі, чи не дискредитує вона самого поняття "пенсійна реформа", якщо реформа буде далеко не для всіх і далеко не однаковою для всіх?

Марчін Свенчицький: Знаєте, суть цієї нової накопичувальної системи полягає у тому, що треба зберігати гроші для себе, відкладати на свій рахунок, щоби накопичити свою власну пенсію. Звісно, якщо починати це робити у 40 чи 50 років, людина навряд чи встигне накопичити достатню суму, саме тому цей аспект реформи буде ефективним лише для молодшого покоління, яке протягом тривалої трудової кар'єри зможе накопичити достатньо коштів для гідної пенсії. Це також дуже важливий стимул для виходу економіки з тіні, щоби обліковувалися реальні суми зарплат і, відповідно, пенсійних відрахувань, щоби люди довше працювали. Насправді, така система буде справедливішою, бо люди самі накопичуватимуть свою майбутню пенсію, а не залежатимуть від інших і не чекатимуть, що хтось назбирає для них потрібні суми, незалежно від їх власного трудового стажу.

Бі-Бі-Сі: Якщо порівняти запропоновані зміни, запропоновану пенсійну реформу в Україні з подібними реформами в інших країнах, якщо подивитись на європейський досвід, чи насправді Україна у цій реформі йде європейським шляхом?

Марчін Свенчицький: Так, я би сказав європейським шляхом, оскільки вже майже в усіх країнах у той чи інший спосіб підвищують вік виходу на пенсію. В усьому "пострадянському таборі", якщо так можна сказати, лише 3 чи 4 країни, у тому числі Україна, ще не вдавалися до подібного підвищення. Решта 17 країн колишнього комуністичного табору це зробили, включно з новими членами ЄС зі Східної Європи. Подивіться, що у Франції, попри масові протести, зараз теж ухвалене подібне рішення, оскільки уряд, та й більшість суспільства, розуміють, що реформи неминучі, інакше система пенсійного забезпечення перетвориться на непідйомний тягар. У деяких країнах пенсійний вік підвищено до 67 років. Ну, а повертаючись до накопичувальної системи, її було вперше запроваджено 30 років тому в Чилі. Звісно, вона теж має певні недоліки, але врахування як позитивних, так і негативних елементів досвіду інших країн має допомогти Україні здійснити розумну й ефективну реформу, особливо у перехідний період, де треба подбати про тих, хто вже на пенсії чи вийде на пенсію за кілька років і вже не встигне накопичити достатні кошти. Про цих людей має дбати держава.

Новини на цю ж тему