Пізніша пенсія обурює не тільки українців

Підвищення пенсійного віку є одним із пунктів запропонованої урядом пенсійної реформи, що викликає найбільше критики. Однак українці не єдині, хто виходитиме на пенсію пізніше.

Image caption Французький уряд підвищив пенсійний вік до 62 років попри масові протести. Але середня тривалість життя у Франції - 81 рік.

Такі ж кроки, попри масове невдоволення, зробили чи запланували уряди більшості країн Західної Європи. Утім, там, на відміну від України, потреба у таких кроках виникла через старішення населення та різке зростання тривалості життя.

Читати інтерв'ю Павла Розенка про пенсійну реформу та МВФ

"Що стосується виходу на пенсію: якщо ми нічого не зробимо, матимемо перед собою роки дефіциту. Роки, коли пенсія сплачується на позичені гроші - це роки збільшення слабкості, яку наші соціальні питання поглиблюють," - так міністр праці Франції Ерік Верт розповідав про необхідність підвищення пенсійного віку на два роки - з 60 до 62 років. Французи дуже обурилися. Багатотисячні протести та страйки тривали понад місяць та на кілька днів паралізували життя великих міст. Втім, реформу у Франції все ж почали.

Перед необхідністю підвищення пенсійного віку постала більшість розвинених країн світу. У Німеччині рішення про поступове збільшення пенсійного віку на 2 роки - до 67 уже схвалено. Про подібні наміри під тиском світової фінансової кризи оголосили уряди Іспанії та Греції. У Нідерландах, Австрії та Британії також почастішали розмови про підняття пенсійного віку.

З цією ж проблемою стикається і Японія, каже кореспондент Бі-Бі-Сі Ольга Хоменко:

"Іще зараз одного пенсіонера в Японії приблизно утримує четверо працюючих, а років за 20 буде всього півтори людини. Тобто дуже стрімка динаміка збільшення пенсіонерів. Але Японія вирішує цю проблему трохи в інший спосіб - у них донедавна приблизно 85-90% жінок взагалі не працювало. Тому вони все-таки мають щось робити, мабуть, зі своїми суспільними нормами".

Image caption Так виглядають пенсіонери у розвинених країнах, де підвищують пенсійний вік

Економісти визнають неминучість підвищення пенсійного віку у країнах, де знижується народжуваність. Едвард Вайтхауз, фахівець із пенсій у Світовому банку та Організації з економічної співпраці та розвитку, вважає демографічний вплив на суспільні фінанси значно більшим за наслідки економічної кризи.

"У країнах-членах організації з економічної співпраці і розвитку нині існує близько чотирьох осіб на кожну особу пенсійного віку. А близько 2050 року лише двоє тих, що працюють, підтримуватимуть одного пенсіонера. Тож з подібним демографічним тиском наслідки економічної кризи постають значно меншими, порівняно до тиску на суспільні фінанси з боку населення, що старішає", - каже Едвард Вайтхауз.

Варшавський кореспондент Бі-Бі-Сі Андрій Рибалт каже, що у Польщі, яка 10 років тому реформувала свою пенсійну систему, найбільшою проблемою вважається виплата пенсій певним категоріям населення:

"У Польщі ніхто не сумнівається, що треба підвищити пенсійний до 67-ти років для чоловіків і до 65-ти - для жінок. Але також експерти звертають увагу на те, що найбільшою проблемою для безпеки пенсійних фондів становлять поодинокі групи, які у дуже короткий період, лише протягом 15-ти років праці, отримують право на пенсію. Наприклад, йдеться про поліцейських або військових".

За словами фахівців, Україна, а також Білорусь, Російська Федерація та Узбекистан - єдині країни колишнього Союзу РСР, що лишили пенсійний вік незмінним (55 для жінок та 60 років - для чоловіків).

Водночас, середня тривалість життя в Україні становить 67 років, у Росії - 66 років, в Узбекистані - 73 роки, тоді як у Японії цей показник сягає 82 років, у Франції - 81 років, в Німеччині - 79 років, у Польщі - 75 років.