В Україні ''проблемна'' демократія

Обкладинка звіту
Image caption Автори індексу відзначають відступ від демократії в усьому світі.

Україна в рейтингу "Індекс демократії 2010", підготовленому аналітичним підрозділом британського видання Economist, посідає 67 місце з 165 країн.

Звіт відображає ситуацію у світі станом на листопад 2010 року. Подібний звіт аналітики Economist підготували втретє. Здобутки кожної країни оцінюють за п’ятьма критеріями: виборчий процес та плюралізм, діяльність уряду, політична участь, політична культура та громадянські свободи.

Найвищу оцінку Україна отримала за виборчий процес та плюралізм – 9,17 з 10 балів, менше за громадянські свободи – 7,94 з 10, за діяльність уряду та політичну участь – по 5, а найгірша ситуація із політичною культурою – 4,38.

Директор інституту демократій Сергій Таран, коментуючи в інтерв’ю Українській службі Бі-Бі-Сі "рейтинг демократії", каже, що підстави для стурбованості є.

Характеризуючи ситуацію у Східній Європі, автори документу окремо відзначили Україну: "Найбільше падіння у показниках відбулося в Україні, де під загрозою опинилися деякі з демократичних надбань, завойованих Помаранчевою революцією кілька років тому, а також у балканських країнах". У попередньому звіті, за 2008 рік, Україна посідала 53 сходинку.

Перше місце в рейтингу посідає Норвегія, яка отримала найвищі "оцінки" за 3 критеріями з 5: виборчий процес та плюралізм, політична участь та громадянські свободи. Загалом перша десятка виглядає так: Норвегія, Ісландія, Данія, Швеція, Нова Зеландія, Австралія, Фінляндія, Швейцарія, Канада та Нідерланди.

Усі країни рейтингу розподілені на 4 групи: повноцінні (консолідовані) демократії, проблемні демократії, гібридні режими та авторитарні режими. Україна потрапила до другої групи, вище за неї – Сербія та Молдова, які поділили 65 та 66 місце, а нижче – Чорногорія.

Росія потрапила на 107 місце і опинилася у групі гібридних режимів. США посідають 17 місце, а з пострадянських країн найвище розташована Естонія – 33 місце, але теж у другій групі. Єдина країна з Центрально-Східної Європи у групі повноцінних демократій – це Чехія, розташована на 16 місці, вище не лише за США, але й, наприклад, за Велику Британію (19 місце).

Проблемні демократії, куди потрапила Україна, автори документу характеризують так: ці країни також мають вільні та чесні вибори, і хоча вони мають певні проблеми як-от порушення свободи слова, основні громадянські права там поважають. Однак, є значні вади в інших аспектах демократії, таких як урядування, недостатньо розвинена політична культура та низький рівень політичної участі.

Глобальна демократична рецесія

Загалом автори звіту, який, як вони твердять, охоплює майже все населення планети, відзначають відступ від демократії порівняно з 2008 роком, коли готували попередній індекс. Хоча аналітики і відзначають: більше половини населення світу живе у певного виду демократіях.

Загальну тенденцію автори індексу демократії відзначають як "демократичну рецесію" і пояснюють її як відступ від попередніх демократичних здобутків. Цей тренд, кажуть аналітики, загострює глобальна фінансова криза.

Окремо аналітики відзначають авторитарні тенденції на Близькому Сході та на території колишнього Радянського Союзу.

"Політичне незадоволення у Центрально-Східній Європі призвело до розчарування та викликало питання щодо сили регіонального демократичного перетворення", - йдеться у звіті.

Негативні тенденції характерні і країнам Заходу, це – значне падіння політичної участі, ослаблення урядів та певне стримування громадянських свобод, викликане міркуваннями безпеки. Все це негативно впливає на деякі демократії, які вже давно пройшли період становлення.

Водночас близько 2,5 млрд. людей все ще живуть в авторитарних країнах, це більш ніж третина населення планети. Значною мірою це мешканці Китаю, зазначають автори звіту.

Новини на цю ж тему