Зростання населення гірше за зміни клімату

Image caption Індія є одним зі світових лідерів за кількістю населення.

Автори масштабного дослідження про приріст населення на планеті застерігають: світ дуже швидкими темпами наближається до перенаселення, яке мільярдам людей загрожуватиме голодом, спрагою чи браком енергоресурсів.

У звіті, підготовленому Інститутом інженерів-механіків, проблему зростання населення, особливо у країнах, що розвиваються, називають викликом двадцять першого століття. А її потенційну загрозу називають більшою, ніж від кліматичних змін.

Очікують, що впродовж наступних 60 років населення планети зросте з нинішніх трохи менше, ніж 7 мільярдів - до 9,5 млрд.

Над цим звітом працювали близько 70 інженерів з різних країн. Вони твердять, що цей виклик можна подолати, застосовуючи вже існуючі здобутки інженерів.

Багато питань, але мало відповідей

У звіті йдеться про те, що роботу над технічними рішеннями для світу, населеного 9,5 мільярдами людей, треба починати вже зараз.

Інженери пропонують способи ефективного використання дощової води, а також технології тривалого зберігання свіжості харчів. Автори документу відзначають, що близько половини продукції, виробленої на африканських фермах, псується ще під час транспортування.

Інженери вказують, що чимало проблем можна розв'язати, якщо перерозподілити кошти. Але, як зазначає кореспондент Бі-Бі-Сі, науковці не зазначають, де, на їхню думку, можна знайти необхідні кошти.

Так, наприклад, у звіті сказано, що Європа має припинити експортувати до Африки старі автомобілі, які забруднюють довкілля, але вчені не дають відповіді на запитання, де африканські таксисти зможуть взяти гроші на дорогі нешкідливі для природи машини.

Інший автор каже, що Африці доти не слід допомагати будувати нові електростанції, які використовують вугілля, доки континент не матиме технологій, які б убезпечили атмосферу від шкідливих викидів. Водночас науковці не вказують, хто платитиме за такі дорогі вдосконалення.

Кілька доброчинних організацій розкритикували звіт за те, що його автори не зуміли наголосити на тому, що проблеми з довкіллям та кліматом спричинили багаті мешканці країн із низькими темпами зростання населення, а не бідні люди з країн, населення яких швидко зростає.

Петро Масляк, доктор географічних наук, викладач Київського національного університету імені Тараса Шевченка каже, що, якщо дивитися в ретроспективі, то "всі оці, скажімо так, провокування про те, що не сьогодні – завтра буде якийсь катаклізм і апокаліпсис, як правило, не справдилися". Читати подробиці