Росія покладає провину на екіпаж Качинського

Катастрофа літака Ту-154 президента Польщі Леха Качинського під Смоленськом у квітні 2010 року стала результатом дій екіпажу - йдеться в остаточному звіті базованої у Москві Міждержавної авіаційної комісії, представленому в середу.

Image caption У Польщі громадська думка щодо причин катастрофи під Смоленськом досі поділена

У ході польоту екіпаж літака неодноразово отримував інформацію про неможливість посадки на аеродромі Смоленськ-Північний, заявила на брифінгу в Москві голова МАК Тетяна Анодіна.

Незважаючи на це, екіпаж вирішив не йти на запасний аеродром, додала вона. За словами Анодіної, це рішення можна вважати початком ланцюжка подій, що призвели до катастрофи.

Президентський Ту-154 впав 10 квітня 2010 року, намагаючись зробити посадку в густому тумані в районі аеродрому Смоленськ-Північний.

На борту літака разом із президентом Качинським і його дружиною перебували представники найвищого керівництва Польщі та громадські діячі, які летіли на меморіальні заходи у зв'язку з 70-річчям Катинської трагедії, коли радянське НКВС стратило понад 22 000 тисячі полонених польських офіцерів.

Усі 96 осіб на борту літака загинули.

Міждержавний авіаційний комітет заснований в 1991 році 12 державами колишнього СРСР, і в його повноваження входить розслідування авіаційних інцидентів.

Версія МАК: пілоти були під тиском

Згідно зі звітом МАК, на прийняття рішення екіпажу про посадку повітряного судна могла вплинути присутність у кабіні головнокомандувача ВПС Польщі, в крові якого було виявлено 0,6 проміле етилового спирту.

"Присутність головнокомандувача Республіки Польща в пілотській кабіні аж до зіткнення літака із землею чинила психологічний тиск на прийняття рішення командира про продовження зниження в умовах невиправданого ризику з ... метою виконання посадки будь-що", - підкреслила Анодіна.

При цьому конкретного наказу з боку президента Качинського про обов'язкову посадку літака експерти МАК не зафіксували.

"Професійне і мовне нерозуміння" між екіпажем польського президентського літака і російськими наземними службами не могло стати причиною авіакатастрофи під Смоленськом, сказала Анодіна.

Чому Польщу не влаштовує доповідь?

Оглядачі у Польщі кажуть, що до російського звіту залишаються запитання. Читати подробиці

Image caption Літак польського президента розбився 10 квітня

Хід розслідування авіакатастрофи під Смоленськом і російсько-польське співробітництво у цьому питанні привернуло велику увагу як у Росії, так і в Польщі.

Під час візиту російського президента до Польщі у грудні минулого року польський прем'єр Дональд Туск сказав, що у Варшави дуже багато зауважень до звіту МАК про висновки відомства з приводу авіакатастрофи. За словами Туска, таких зауважень набралося на понад 200 сторінок тексту, у зв'язку з чим Польща не може прийняти таку доповідь.

Тоді ж брат загиблого в авіакатастрофі президента Ярослав Качинський і деякі родичі загиблих польських діячів висловили сумнів у достовірності переданих їм останків жертв катастрофи.

Ярослав Качинський заявив, що впізнав тіло брата, коли оглядав його у Москві, але не зміг впізнати його після прибуття тіла у Варшаву.

Питання щодо професійності слідчих

На початку грудня польські опозиціонери вперше висловили претензії до Росії з приводу смоленського слідства з міжнародної трибуни: громадські слухання з цього питання пройшли у Європейському парламенті.

Як писала тоді впливова польська газета Rzeczpospolita, у польських слідчих є цілий ряд питань до російської сторони.

Найбільше увагу польських ЗМІ привернув той факт, що російські слідчі визнали недійсними свідчення двох авіадиспетчерів, які працювали на аеродромі "Північний" у день трагедії, які ті дали у квітні.

Image caption Едмунд Кліх представляв у МАК Польщу

Нові свідчення цих людей були передані польській стороні в серпні і, як стверджують польські слідчі, вони значно відрізняються від початкових.

Як заявив польський представник у МАК Едмунд Кліх, відсутність у доповіді аналізу дій російських диспетчерів, їх розмов з керівництвом у Москві та екіпажем літака, а також можливих наслідків дій диспетчерів для катастрофи засвідчує непрофесійність підходу російських експертів.

Існує також розбіжність тлумачення статусу цього авіарейсу. Росіяни наполягають, що це був цивільний рейс з посадкою на військовий аеродром. У цьому випадку відповідальність за посадку несе екіпаж літака. Польща наполягає, що рейс був цивільно-військовим, і тоді відповідальність несуть як екіпаж, так і наземна служба диспетчерів.

У МАК досі відмовлялися коментувати зауваження Польщі до розслідування. МАК "не має наміру і не буде коментувати висловлювання політичних діячів, що стосуються технічного розслідування авіакатастрофи",- заявив офіційний представник організації Олег Єрмолов.

Новини на цю ж тему