У 2010 році "полювання за нацистами" пожвавилося

Image caption Усе ще живі нацисти?

У минулому 2010 році, помітно збільшилася кількість розслідувань різних злочинів, скоєних нацистами в роки Другої світової війни, зазначають співробітники Центру Симона Візенталя, якого за життя називали "мисливцем за нацистами".

З квітня 2009 року по березень 2010 по всьому світу було заведено 852 справи. Для порівняння, у цей же період в 2008-2009 рр. велося 706 розслідувань.

Нещодавно Центр Візенталя включив Німеччину - як країну, що приймає активну участь у переслідуванні колишніх нацистів, - до числа країн так званої "категорії А", до якої досі належали лише Сполучені Штати.

Усе ще живі нацисти?

За словами співробітників центру, нова справа заводиться в тому випадку, якщо на підставі наявних документів з'являються підозри, що та чи інша людина в роки війни допомагала нацистському режиму.

Приміром, як розповів голова ієрусалимського відділення Центру Ефраїм Зурофф, в 2009-10 роках два подібних розслідування проводилися у Великобританії, однак Скотланд-Ярд поки не оприлюднив результати цієї роботи.

Зурофф, який також є автором річного звіту про роботу Центру Симона Візенталя, говорить, що почастішання випадків проведення подібних розслідувань пов'язане з двома обставинами.

"По-перше, зрозуміло, що період часу, коли наша робота все ще можлива, добігає кінця. Це і стало поштовхом для багатьох країн докласти зусилля для затримання і покарання все ще живих колишніх нацистів. Зараз вже відомо набагато більше про Голокост, і злочини, пов'язані з ним, не залишають людей байдужими, - вважає Зурофф. - Друга причина полягає в тому, що сама Німеччина змінила систему ведення таких розслідувань ".

Зміни полягають, головним чином, в тому, що, за новими правилами, в число підозрюваних тепер потрапляють не тільки колишні офіцери і не тільки етнічні німці, але взагалі всі, хто хоч якось сприяв процвітанню нацизму.

Дійсно, як вважають у Центрі Візенталя, Німеччина впритул зайнялася відновленням історичної справедливості: кількість заведених справ проти колишніх поплічників нацизму зросла з 27 у 2008-09 роках до 177 у 2009-10 рр..

Крім того, змінилися методи збору інформації, що значно сприяло виявленню все більшого числа військових злочинців.

Антирекорд Австрії

Image caption Найяскравішим прикладом бездіяльності австрійський влади став колишній шеф хорватської поліції Мілівош Аснер.

У той же час, заявив співробітник Центру, Австрія побила антирекорд, не завівши за останні 30 років жодної справи, незважаючи на те, що підозри у зв'язку з нацистами стосовно деяких громадян, які проживають на австрійській території, були аж ніяк небезпідставними.

Найяскравішим прикладом бездіяльності австрійський влади став колишній шеф хорватської поліції Мілівош Аснер, що вислав на смерть, згідно з документами з архіву Центру, тисячі людей. Однак Відень відмовив у його екстрадиції.

У минулому році в Австрії все ж таки була створена робоча група, покликана пролити світло на минуле деяких її громадян. До задоволення співробітників Центру Симона Візенталя, з тих пір в цій країні було заведено вже 28 справ.

Це вже дев'ятий щорічний звіт Центру про виконану роботу. З січня 2001 року досі живим учасникам нацистського руху було винесено 78 офіційних звинувачень у скоєнні військових злочинів, більшість з них - у США.

У 2009-10 роках в Європі було висунуто п'ять звинувачень: три в Італії, щоправда, у відсутності самих обвинувачених, і два - в Німеччині.

Чорні списки

Image caption У відповідь Кепіро звинуватив Ефраїма Зурофф у наклепі та ініціював зустрічний позов в угорському суді.

У список країн, які докладають найменші зусилля в пошуках військових злочинців часів Другої світової, увійшли Норвегія, Швеція, Сирія, Естонія, Угорщина, Литва та Україна.

У доповіді також вказуються 10 найбільш розшукуваних нацистів. У попередній доповіді першим номером у такому списку значився Джон (Іван) Дем'янюк, який, проте, вже постав перед судом у Мюнхені.

Тепер список очолює Сандор Кепіро, обвинувачений в організації масового вбивства, щонайменше, 1250 мирних жителів у сербському містечку Нові Сад у 1942 році.

Він був визнаний винним у скоєнні цього злочину ще в 1944 році в Угорщині, але покарання так і не поніс. Проте три роки тому угорська влада знову порушила проти нього справу за тими ж пунктами звинувачення.

У відповідь Кепіро звинуватив Ефраїма Зурофф у наклепі та ініціював зустрічний позов в угорському суді.

Новини на цю ж тему