Довженко: Закон про інформацію - ''реверанс в бік Заходу''

Депутат БЮТ Андрій Шевченко вішає плакат під час засідання Верховної Ради 2 листопада 2010 р.
Image caption Ухвалення закону домагалися, зокрема, журналісти

Верховна Рада ухвалила цього тижня закон "Про доступ до публічної інформації", до схвалення якого закликала Рада Європи. Читати подробиці

Журналістські організації в Україні упродовж останніх місяців боролися за те, аби парламент ухвалив цей закон.

Вони кажуть, що відтепер не може бути засекреченою будь-яка інформація, яка стосується використання бюджетних коштів. А для самих журналістів скасовуються перепони в одержанні такої інформації у короткий термін.

Український публіцист Отар Довженко, один з авторів Інтернет-видання "Телекритика", що спеціалізується на оцінці роботи засобів масової інформації, в інтерв’ю Українській службі Бі-Бі-Сі назвав схвалення законів вимушеною поступкою влади.

О. Довженко: Я би сказав, що це є певний жест, реверанс в бік Заходу від української влади, яку останнім часом дуже сильно критикували з приводу згортання демократії, свободи слова і так далі, і їй треба було терміново виконати якусь вимогу. Тобто, само собою, що взялися виконувати ті вимоги, які коштують найменше і які найлегше потім можна буде якимось чином перетворити на формальність.

Бі-Бі-Сі: Ви як журналіст захоплені від схвалення цього закону?

О. Довженко: Я як журналіст тішуся, що це сталося, але так само дуже сумніваюся, що він буде виконуватись.

Бі-Бі-Сі: Чому? Це ж закон! Якщо він порушуватиметься, то можна подавати в суд, можна карати винуватців…

О. Довженко: Я думаю, що він може не виконуватись так само, як і всі інші закони, які не виконуються. Питання в тому, що само собою наша влада не здатна до самообмеження. Цей закон – це акт самообмеження влади. І при тому при всьому, що відбувається в усіх інших сферах життя, і в тому числі взаємодії медіа, суспільства і влади. Якщо влада от раптом влаштує День відкритих дверей і ті двері далі не закриє, то це просто переверне всі її задуми в інших сферах. Я думаю, що це неможливо.

Я думаю, що або в цих законах є якісь, скажімо так, "бомби", які дозволять їх не виконувати або виконувати частково, або вони покладаються на те, що потім, коли почнуться порушення, коли почнуться судові позови, то можна буде якимось чином це все діло зам’яти. Тут багато буде залежати від наполегливості тих людей, які захочуть скористатися можливостями.

Бі-Бі-Сі: Що цей закон про доступ до публічної інформації міг би давати і журналістам, і пересічним громадянам?

О. Довженко: Найперше, він дуже сильно обмежує і регламентує ту інформацію, яка є таємною. Тобто, яка є не публічною. Це дуже важливо, тому що у нас органи влади самостійно установлювали гриф "Секретно" на будь-які документи, які вони не хотіли оприлюднювати. Тобто, тепер не можна приховати, наприклад, інформацію про бюджет…

Бі-Бі-Сі: …та про те, куди йдуть гроші.

О. Довженко: Куди йдуть гроші, саме так. Також дуже багато інших таких подібних речей, які до того засекречувалися, тепер засекречені бути не можуть. Кожен отримує право звертатися по таку інформацію, і всі державні органи зобов’язані відповідати.

Бі-Бі-Сі: Але у зв’язку з цим законом про доступ до публічної інформації також увагу… Власне, журналісти уже давно звернули увагу на закон про захист особистої інформації чи персональних даних. Читати подробиці

О. Довженко: Це було певне непорозуміння насправді. Тобто, непорозуміння сталося у сприйнятті цього закону. Насправді у ньому чорним по білому написано, як ти часто буваєш у найвиднішому місці. В першій статті написано, що він не поширюється на журналістів під час виконання їхніх професійних обов’язків, але люди на свято недогледіли і почали переживати з того приводу, що це стосується журналістів. Але його можна застосувати на шкоду, само собою. Як будь-який закон. Але чи будуть застосовувати? Там найголовніше – це є обмеження щодо збору інформації. Тобто, цей закон спрямований проти всіляких баз даних, які продаються і так далі.

Бі-Бі-Сі: А не проти, скажімо, деяких Інтернет-видань, які дозволяють собі сфотографувати розкішну хату якогось чиновника, у якого малесенька зарплата?

О. Довженко: Так, за великим рахунком, є така небезпека, що, наприклад, ті Інтернет-видання, які не можуть довести, що вони є журналісти, тобто, їхніх власників можуть притягати до відповідальності як громадян, просто які поширюють чиюсь приватну інформацію.

Новини на цю ж тему