ПАРЄ: Україна - одна з найгірших у шануванні прав людини

Парламентська асамблея Ради Європи назвала Україну серед 9 держав зі значними системними недоліками, які призводять до порушень Європейської конвенції з прав людини. Про це йдеться у резолюції, ухваленій ПАРЄ.

Копирайт изображения AFP
Image caption Україна нерідко стає об'єктом критики Ради Європи

Окрім України, структурні проблеми виявили в Болгарії, Греції, Італії, Молдові, Польщі, Румунії, Росії та Туреччині. У Резолюції окремо звертають увагу на "хронічне невиконання рішень національних судів", яке називають широко поширеним в Україні та Росії, а також на незаконне утримання під вартою та надмірну його тривалість в Україні, Росії, Молдові та Польщі.

Водночас, голова комітету з юридичних питань та прав людини ПАРЄ та доповідач на засіданні, на якому ухвалили резолюцію, Крістос Пургурідес сказав Бі-Бі-Сі, що ситуація з Україною є однією з найгірших:

"Боюся, що Україна є однією з найгірших країн, якщо говорити про невиконання судових рішень Страсбурзького суду. Нині перед Комітетом міністрів загалом близько 760 рішень стосовно України, які не виконані. Тому моє загальне зауваження - це те, що Україна має зробити дуже багато, перш ніж вона досягне стандартів, які поставлять її у перелік країн, які швидко та ефективно виконують рішення суду", - сказав він.

В інтерв'ю Бі-Бі-Сі пан Пургурідес зауважив, що Рада Європи не вперше критикує те, як в Україні виконують судові рішення: "Поліпшення ситуації є дуже обмеженим, а в деяких сферах поліпшення немає взагалі. Я знаю, що деякі заходи потребують часу на реалізацію та на втілення позитивних результатів. Але, з іншого боку, основна проблема вже існує 11 чи 12 років. Це дуже-дуже тривалий час, щоб не знайти розв'язання проблеми".

Ігор Воскобойніков, юрист, який вже кілька разів вигравав зі своїми клієнтами справи у Європейському суді з прав людини, пояснює, звідки береться величезна кількість невиконаних судових рішень в Україні.

Таких, за його словами, більше половини, і вони стосуються переважно виплат, які мають здійснити державні підприємства, але не мають коштів і при цьому підпадають під дію мораторію на відчуження майна державних підприємств (закон "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна").

"Тобто, якщо Донецькобленерго бабці там такого наробило, що вона, слава Богу, хоч жива залишилась, і по суду їй все присудили, що рідко буває, так от воно лежить кілька років, і воно приєднано до загальної справи стягнень вже на кілька мільярдів гривень з цієї Донецькобленерго", - каже юрист.

Подолати цю проблему, за словами урядової уповноваженої у справах Європейського суду з прав людини Валерії Лутковської, має проект закону "Про гарантії держави щодо виконання рішень суду", поданий урядом на розгляд парламенту 14 січня. За її словами, цей законопроект має змінити систему виконання рішень українських судів державними органами та підприємствами.

"Рішення будуть виконуватися стосовно державних органів максимально протягом 3-х місяців, стосовно державних підприємств відповідно - 9 місяців", -сказала пані Лутковська.

Окрім того, за її словами, цим проектом закону пропонують скасувати ті закони, "які на сьогоднішній день становлять перепони для виконання рішень національних судів, зокрема, мораторій на примусове відчуження майна державних підприємств і мораторій на примусове відчуження майна тих підприємств, які знаходяться в реєстрі підприємств паливно-енергетичного комплексу".

Цей законопроект підготували на вимогу пілотного рішення Європейського суду у справі "Іван Миколайович Іванов проти України". Пілотні рішення ухвалюють, коли йдеться не про окреме порушення прав людини, а про системну проблему. Такою у Страсбурзі називають неефективність судового захисту в Україні.

Втім, поданий урядом законопроект вже розкритикували.

Так, член парламенту Анатолій Гриценко каже, що він звужує надані державою соціальні пільги, що суперечить Конституції. Натомість пані Лутковська, один із розробників законопроекту, вважає це виправданим: "У нас були, наприклад, соціальні пільги, які жодного разу не фінансувалися з державного бюджету, відповідно, коли особа зверталася до суду, стверджуючи, що вона має право на отримання певної соціальної пільги, але їй цю пільгу не надали, особа отримувала рішення суду, але виплачувати ці гроші не було з чого".

Оглядачі "Дзеркала тижня" не виключають, що скасування мораторіїв на відчуження майна низки державних підприємств спростить маніпуляції із державними енергетичними підприємствами.

У те, що законопроект може поліпшити судовий захист в Україні, не вірить і юрист Ігор Воскобойніков. Держпідприємства, за його словами, просто не знайдуть на це мільярди гривень. А резолюцію ПАРЄ він називає далекою від українських реалій: "Вона дуже слабенька - ця резолюція, як і всі інші резолюції за всі ці роки, і вона навіть верхівки айсберга не показує".

Україна вже тривалий час входить до країн-лідерів за кількістю звернень до Європейського суду з прав людини, а правозахисники прогнозують, що їхня кількість лише зростатиме.

Новини на цю ж тему