Чому Норвегія депортувала ''людину року'' до Росії

Мадіну Саламову заарештували в поліції Норвегії Копирайт изображения Getty Images
Image caption Мадіну Саламову заарештували в поліції Норвегії

Норвегія депортувала іммігрантку з Росії, яку в Норвегії назвали "людиною року" після того, як вона написала книжку про своє життя нелегальної іммігрантки.

Її доля спричинила протести у країні проти законів про надання політичного притулку і сколихнула лівоцентристську урядову коаліцію.

25-річна Марія Амелі, справжнє ім’я якої Мадіна Саламова, захопила багатьох норвежців книжкою, назву якої можна перекласти як "Нелегальний норвежець", у якій вона розповідає про те, як її родина втекла з Північної Осетії, коли вона була дитиною, і залишилася нелегально жити в Норвегії після того, як їм відмовили у проханні про політичний притулок.

Image caption Книжка Марії Амелі стала бестселером

Марії Амелі вдалося впродовж 8 років уникнути норвезьких імміграційних властей, у той як час як вона вивчила норвезьку мову, отримала університетську освіту і написала свою книжку, яка стала бестселером.

"Я народилася на Кавказі, але провела більше половини життя, втікаючи", - сказала вона норвезьким засобам інформації, коли минулої осені вийшла друком її книжка.

"Значну частину життя я провела в Норвегії, тому я почуваюся норвежкою, і мої друзі називають мене норвежкою. Я почуваюся тут удома".

Пані Саламову затримали, коли вона прийшла до відділку поліції в Осло.

Марія Амелі називає себе іммігранткою без документів, їй відмовили у наданні політичного притулку, і вона залишилася без паперів і прав громадянина.

Відверта книжка і тісна інтеграція у норвезьке суспільство викликала повагу норвежців.

Один із журналів назвав її минулого року "людиною року", але книжка розкрила її ім’я.

Багато людей виступають проти її депортації, твердячи, що нелегальні іммігранти повинні мати право на роботу, повинні платити податки і мати доступ до системи охорони здоров’я, поки вони чекають на вирішення свого становища.

Соломон з Ефіопії брав участь у демонстрації в Осло. Він каже, що 10 років живе в Норвегії без документів і що книга Марії Амелі проливає світло на його ситуацію та багатьох інших.

"Вона - голос для людей, які його не мають, які живуть у підпіллі у дуже складній ситуації."

Копирайт изображения AFP
Image caption Мадіну Саламову депортували до Москви

Марії Амелі було 12 років, коли її батьки втекли з Північної Осетії після того, як розвалилася бізнес-імперія її батька, бо він підтримав партію, яка програла на парламентських виборах 1998 року.

Їм погрожували кредитори й бандити, але цього було не досить, щоб отримати політичний притулок.

Її батьки й далі залишаються у підпіллі.

Правник Марі Амелі каже, що імміграційні власті Норвегії не враховують людський фактор.

"Людський фактор у цьому випадку - те, що вона приїхала сюди як дитина, а дитина не повинна нести відповідальність за те, що робили її батьки", - сказав адвокат Бі-Бі-Сі.

Проте прем’єр-міністр Норвегії Єнс Столтенберг наполягає, що його завдання - "домагатися справедливої політики щодо біженців і надання політичного притулку, тому нам треба ставитися до людей на рівних правах, щоб залишитися могли ті, кому потрібен захист".

Але критики кажуть, що урядові не треба було обходити правила, аби дозволити Марії Амелі залишитися.

Голова Міжнародної Амністії Йон Педер Еґенес каже, що Норвегія – "одна з не багатьох країн, де ніколи не було так званої регуляризації."

"На мою думку, шість мільйонів людей пройшли так звану регуляризацію в Європі. Це означає, що їхній статус з нелегального змінили на легальний. У Норвегії такого ніколи не було. Ми зараз просто створюємо підклас."

Прихильники Марії Амелі сподіваються, що вона зможе подати на отримання дозволу на проживання в Норвегії з Росії і повернутися як легальна мігрантка.

Тим часом тисячі іммігрантів у Норвегії, які не мають документів, продовжуватимуть боротьбу за свої права і, як вони вважають, більш справедливе до них ставлення.