Останнє поновлення: Четвер, 17 лютий, 2011 p., 17:50 GMT 19:50 за Києвом

Україна і Бразилія готують прорив у космос

Так збирають складові для майбутніх ракет

Так збирають складові для майбутніх ракет

Україна та Бразилія збираються здійснити спільний прорив у космос. Президенти двох країн сподіваються, що перший старт української ракети "Циклон-4" з бразильського космодрому Алкантара відбудеться вже наступного року.

Шлях до реалізації спільного українсько-бразильського космічного проекту був непростий. Сама ідея такої співпраці з'явилась наприкінці 90-х, коли Бразилія після низки невдач із запуском власних ракет вирішила шукати партнерів. Свій вибір вона зупинила на Україні, яка запропонувала надійний та дешевий носій "Циклон-4".

На той час Бразилія мала власний космодром Алкантара, з чудовими погодними умовами та морським портом. Співпраця двох держав обіцяла взаємну вигоду. Старт з екваторіального космодрому завдяки використанню швидкості обертання Землі дозволяє збільшити корисну вагу космічних апаратів, а також зробити їх пуски на 40% економічніше. Це не тільки здешевить запуски українських та бразильських супутників різного призначення, але істотно підвищує конкурентоспроможність спільного проекту на світовому ринку космічних послуг.

Повільний старт "Циклона-4"

У листопаді 1999 року між партнерами, а також італійським ФІАТом, було підписано договір про створення космічного консорціуму. Але до детальної угоди справа дійшла лише в серпні 2003 року, коли Бразилію відвідав президент України Леонід Кучма. Було вирішено створити бінаціональне підприємство "Алкантара Циклон Спейс".

Новий поштовх у реалізації спільного проекту відбувся завдяки колишньому президенту Бразилії Луїсу Інасіу Лула да Силві, коли він у грудні 2009 року з делегацією урядовців відвідав Україну. У відповідності з угодою про створення "Алкантара Циклон Спейс", обидві країни мають фінансувати проект на рівних умовах. Загальна вартість його складає $487 млн. Бразилія відповідає за підготовку інфраструктури, а Україна - за створення стартового комплексу, проектування та виробництво ракети.

"Циклон-4" виготовлятимуть у Дніпропетровську, де знаходяться конструкторське бюро "Південне" та ракетний завод "Південмаш". Однак загалом у створенні носія беруть участь 16 українських підприємств.

За словами конструкторів, "Циклон-4" є покращеною версією ракет цього сімейства, відомих своєю рекордною (97%) надійністю при пусках. Основними відмінностями цього носія є застосування третього ступеня із збільшеним на 30% запасом палива та можливістю багаторазового включення, сучасної системи управління, а також - головний обтікач зі збільшеним об'ємом для корисного навантаження - супутників.

Потужність цієї ракети можна змінювати завдяки додатковим бакам та твердопаливним прискорювачам. "Циклон-4" відноситься до ракет-носіїв середнього та легкого класу. Він спроможний доставляти на навколоземну кругову орбіту висотою в 500 кілометрів космічні апарати масою до 5,5 тонн, а на перехідну до геостаціонарної - до 1,8 тонн. Таким чином, "Циклон-4" вирішує завдання запусків супутників різного призначення - спостереження за земною поверхнею, погодою та космосом, а також телекомунікаційних космічних апаратів, для забезпечення мобільного зв'язку, Інтернету, трансляції телебачення та радіо.

Однак у Дніпропетровську займаються не тільки ракетою, але й наземним комплексом у цілому. До його складу, окрім стартового столу, входить монтажно-випробувальній комплекс, де після доставки в Алкантару будуть збирати та випробувати ракети, а також інтегрувати їх із супутниками. Все це обладнання та конструкціі теж виготовлять в Україні, але спочатку зберуть та випробують у Дніпропетровську на так званому "тренувальному космодромі". Спорудження цього незвичайного об'єкту розпочалось на заводі "Дніпроважмаш" у жовтні минулого року, а перші випробування плануються на травень-червень 2011 року.

Керівники Дніпропетровщини з цього приводу заклали у фундамент комплексу капсулу з посланням нащадкам, оскільки вбачають у співпраці з Бразилією великі перспективи. Спільний проект, якщо він запрацює, обіцяє забезпечити зайнятість не тільки на космічних підприємствах, адже для ракет потрібна продукція різних галузей - металургії, хімії, електроніки, машинобудування.

Генеральний конструктор КБ "Південе" Олександр Дегтярьов вважає, що процес створення наземного комплексу нарешті зрушив з місця. "Бразильський проект довго стартує", - визнає він. - Однак багато формальних причин подолано. Виконано претензії екологічних установ Бразилії. З участю армійських підрозділів йде вирубка території під майбутній наземний комплекс. Визначені підрядники, виготовляється обладнання в Україні".

Його колега, генеральний директор заводу "Південмаш" Віктор Козир сподівається, що українські ракетники вкладуться у визначені терміни. Однак за умови, якщо держава виконає свої фінансові зобов'язання та внесе свою частку активів у спільне підприємство. Такого рішення від українського уряду чекають уже цього місяця.

Космічний прорив

Якщо перший "Циклон-4" стартує з Алкантари наступного року - це означає, що Україна з Бразилією потужно вийдуть на світовий космічний ринок. За розрахунками спеціалістів, зазначив під час візиту до Дніпропетровська державний міністр Бразилії Роберто Мангабейра Унгеро, спільний проект здатний завоювати 10% запусків супутників у світі. Зі зрозумілих причин це викликає занепокоєння нинішніх монополістів та конкурентів. Свого часу Росія намагалась запропонувати Бразилії замість "Циклону-4" свою ракету-носій "Ангара". Тепер вона готується запускати носії "Союз" з близького до екватору космодрому Куру на території Французької Гвіани. Економіка країн Південої Америки динамічно розвивається, отже в цьому регіоні посилюється попит на телекомунікації, навігаційні системи, спостереження за кліматом та земною поверхнею, а відтак і на запуск космічних апаратів.

Тим часом у Бразилії експерти висловлюють сумніви в комерційній привабливості проекту, бо як сказав Бі-Бі-Сі дослідник Інституту досліджень космосу Жозе Нівальдо Хінкель, однією з головних проблем є обмежена кількість корисного навантаження української ракети.

Навіть джерела, наближені до спільного проекту, наголошують на потребі знайти для "Циклона-4" відповідну нішу, позаяк вона не здатна вивести на орбіту більшість дердавних і приватних супутників.

Питання окупності і технологій

Президент Бразильського космічного агентства Карлос Ґанем каже, що співпраця з Україною відкриває для Бризилії "нову добу", яка нарешті дозволить скористатися вигідним географічним положенням. Він сказав Бі-Бі-Сі, що з космодрому Алкантара планується запуск супутників, виготовлених в Аргентині і ПАР.

Втім, професор університету в Сан-Паоло Фернандо Каталано, відзначаючи важливість космічних запусків з Алкантари, висловлює сумніви в тому, що вони будуть прибутковими в короткотерміновій перспективі. Він вважає, що Бразилія і далі покладатиметься на міжнародні космодроми для запуску власних супутників. Але і професор Каталано в інтерв'ю Бі-Бі-Сі відзначив, що ракети "Циклон" є високо надійними і з 226 запусків лише 6 були невдалими.

Як зазначили представники компанії "Алкантара Циклон Спейс", запуск ракети відбуватиметься лише із застосуванням техніки і комп'ютерів - без людського контакту. А на критику тих, хто нарікає на високу токсичність ракетного палива, вони запевняють, що люди не контактуватимуть із токсинами в ракетному паливі, яке прибуде з Китаю у безпечних контейнерах.

Свідченням того, наскільки затаємничені комерційні аспекти цього проекту для урядів обох країн, стало оприлюднення одного зі "зливів" Wikileaks, згідно з яким український уряд пропонував запуски з космодрому Алкантара американським компаніям. Американці висували тоді передумову для таких запусків: щоб Україна не ділилася з Бразилією своїми космічними технологіями.

Посол України в Бразилії Ігор Грушко сказав Бі-Бі-Сі (ще до оприлюднення документів Вікілікс), що жодної офіційної домовленості про обмін технологіями між двома країнами немає, але він висловив надію, що це партнерство розвиватиметься.

Корисні посилання в інтернеті

BBC © 2014 Бі-Бі-Сі не несе відповідальності за зміст інших сайтів

Цю сторінку краще видно в останній версії браузера з активованою функцією CSS