Захід стурбований перспективами українського агроринку

Квотований експорт зерна суперечить інтересам АПК
Image caption Квотований експорт зерна суперечить інтересам АПК

Зміни до українського законодавства, що стосуються сільського господарства та аграрного експорту, можуть призвести до економічної ізоляції України.

Про це йдеться у листі Американської торговельної палати до президента Віктора Януковича. Особливе занепокоєння в авторів листа викликає законопроект 8053, поданий на розгляд парламенту 2 лютого, що передбачає внесення змін до закону Про державну підтримку сільського господарства, які, зокрема, призведуть до створення державної монополії на експорт харчів та продукції аграрного сектору.

Наслідками цього, як ідеться у листі, буде не тільки погіршення репутації України на зовнішніх ринках, збитки закордонних та українських компаній, що працюють на українському аграрному ринку та інвестують у нього, але й суперечитимуть тим зобов'язанням, які Україна взяла на себе в рамках членства у СОТ. Крім того, при монопольному державному контролі за аграрним експортом примусове зниження цін на внутрішньому ринку завдасть шкоди й українським товаровиробникам, які не зможуть продавати свою продукцію за вигідними цінами.

Крім того, оскільки на даний момент головними інвесторами галузі є експортери, усунення їх з українського ринку серйозно зменшить обсяги інвестицій у сільське господарство, а проти України можуть бути порушені багатомільярдні позови через втрату інвестицій та доходів.

На початку лютого цього року в Україні перебувала голова управління торговельного представництва США Бетсі Хефнер. Тоді найголовнішим питанням порядку денного було запровадження українським урядом квот на експорт зерна, що негативно вплинуло на світові ринки, особливо, на тлі багатомісячного зростання цін на харчі.

"Така політика (запровадження квот) позбавляє українських селян заслуженого заробітку, знижує український зерновий експорт за часів рекордно високих цін і розхитує світову продовольчу безпеку. Обмеження на зерновий експорт також не досягають і заявленої урядом України мети стримати зростання цін на хліб, а навпаки, супроводжуються дефіцитом таких круп, як гречка, незважаючи на те, що українські сховища заповнені зерном", - коментували тоді в американському посольстві теми переговорів за участі американського торговельного представника.

Сама Бетсі Хефнер тоді ж уточнювала, що сам факт запровадження квот ще можна було б зрозуміти, якби механізм їх розподілу не викликав запитань. Проте згодом подання на розгляд парламенту законопроекту 8053, який передбачає державну монополію на експорт сільгосппродукції, викликав ще більше занепокоєння американських та європейських дипломатів, а також МВФ, ЄБРР та Світового банку, які наприкінці лютого звернулися з цього приводу у своєму листі до прем’єр-міністра Миколи Азарова:

"Трейдери, що ведуть діяльність в Україні, вже і так значно постраждали від введення квот. Вище згаданий законопроект посилає негативні сигнали інвесторам, які розглядають можливість довгострокових інвестицій у виробництво та переробку зернових, а також важливу зернову інфраструктуру. Внаслідок цього довіра до українського інвестиційного клімату помітно зменшується, і ціла низка існуючих та потенційних клієнтів наших організацій вже призупиняє реалізацію інвестиційних програм. Деякі з них розглядають можливість повного виходу з України. Україна сьогодні має унікальну можливість стати одним із основних постачальників продовольства у світі, але для цього зерновому сектору необхідний притік значних обсягів довгострокового приватного капіталу."

Ці події співпали у часі із заявами українського прем’єра Миколи Азарова про плани уряду перейти на самозабезпечення України харчами впродовж наступних 3-7 років. За словами пана Азарова, ці плани, передусім, стосуватимуться виробництва зернових, м’яса та молока. Для цього, як твердить прем’єр, потрібні переважно "правильні організаційні рішення", а не фінанси. Пан Азаров також упевнений, що причинами нинішнього дефіциту окремих продуктів та зростання цін на харчі є не намагання уряду контролювати ціни на харчовому ринку, а зацікавленість "певних лобістських груп".

Тим часом міністр аграрної політики Микола Присяжнюк взагалі заперечує дефіцит на окремі харчі в Україні:

"Якщо гречка у нас сьогодні коштує від 14 до 20 гривень, то у Білорусі - 44 гривні, у Росії - 60 гривень. Масло вершкове, хліб - дорожчі, ніж у нас, і в Білорусі, і в Росії. Це означає, що жодного дефіциту на продукти харчування у нас у країні немає". Пан Присяжнюк також назвав інформацію про дефіцит харчів вигідною сільгоспвиробникам і заявив, що це є "зловживанням довірою споживачів".

Законотворчі плани щодо концентрації сільськогосподарського експорту з України в руках держави також співпали у часі із заявами президента Віктора Януковича про наближення перспективи початку продажу сільськогосподарської землі. Зокрема, про це пан Янукович заявив наприкінці минулого тижня у річницю своєї інавгурації в рамках проекту "Розмова з країною".

Лише через кілька днів після цього парламент, де більшість належить Партії регіонів, відмовився подовжувати мораторій на продаж землі, строк дії якого витікає 1 січня наступного року. Утім, перший заступник голови президентської адміністрації Ірина Акімова вже заявила, що виступає за дострокове припинення дії мораторію:

"Скасування мораторію заплановано на початок 2012 року. Моя думка: треба зробити все, аби цей термін було наближено".

Новини на цю ж тему