Антиурядові протести у Хорватії ширяться

Антиурядові протести в Хорватії Копирайт изображения Reuters
Image caption Протести, які почалися в лютому в Загребі, поширюються на інші міста Хорватії

Демонстранти-"фейсбуківці" виступають проти корупції, вимагають дострокових виборів та покращення соціального становища. Упродовж останнього тижня число антиурядових демонстрацій у Хорватії зростало щодня, охоплюючи дедалі більше міст.

Тема демонстрацій у Хорватії, порівняно з масовими заворушеннями в арабському світі, не дуже активно висвітлюється у ґлобальних мас-медіа, зате у колишніх югославських республіках журналісти приділяють їм чимало уваги.

Антиурядові акції у Хорватії - це перші демонстрації у регіоні, організовані через соціальну мережу Фейсбук. Саме тому цих хорватських демонстрантів називають у ЗМІ "фейсбуківцями". Вони вимагають політичних та соціальних змін у державі.

Центр протестів - Загреб

Найбільші демонстрації було організовано у столиці Хорватії – Загребі, на яких зібралося до 10 тисяч осіб, а хорватське національне телебачення ХРТ повідомляє, що до протестів долучаються прості перехожі з вулиць. Мирні, менш чисельні демонстрації, в яких взяло участь від кількох сотень до півтори тисячі переважно молодих людей, були організовані в суботу-неділю і в інших містах Хорвтії – у Спліті, Вараждині, Копривниці, Осієку та Славонському Броді.

Демонстранти вигукували гасла проти хорватського прем'єр міністра Ядранки Косор та урядового Хорватського демократичного союзу: "Геть Яцо (Ядранка)!, Геть ХДС!", "Усі на вулиці! Хочемо виборів!", "Молоді освічені, але без перспективи" і "330.000 без роботи, 70.000 без зарплати, капіталізм – ні, дякуємо!"

Демонстрації почалися у столиці Хорватії Загребі наприкінці лютого і перші декілька днів мали не зовсім мирний характер. Протести через мережу Фейсбук організував Іван Пернар. До тих акцій долучилися незадоволені громадяни, представники громадських організацій, а також уболівальники футбольного клубу Динамо.

На відомому Цвєтному трґу (Квіткова площа) у центрі Загреба, де проводяться усі демонстрації, організатор "фейсбуківців" Іван Пернар через мегафон звертався до присутніх. Закликавши до мирних протестів, він сказав, що ці демонстрації зібрали людей різних політичних переконань, але їх поєднує вимога змінити уряд.

"Нас пограбували, увесь капітал опинився в руках іноземців та політичної еліти!", - сказав Пернар.

Прем‘єр-міністр засудила насильство

Минулого тижня демонстранти, які рухалися вулицями центру столиці, спробували протестувати перед будинком уряду, де заборонені публічні зібрання. Внаслідок сутички із поліцією було затримано більше десятка тих, що протестували. Хорватська поліція повідомила, що затримано здебільшого футбольних уболівальників Динамо, які поранили майже 30 поліцаїв.

Демонстранти також протестували перед офісами урядової ХДС і головної опозиційної Соціал-демократичної партії. З будинків демонстранти зірвали і підпалили прапори тих партій, а також прапор ЄС.

Прем‘єр-міністр Хорватії Ядранка Косор засудила насильство на демонстраціях і заявила, що парламентські вибори заплановані на кінець цього або початок наступного року, і що питання дати проведення дострокових виборів не вирішуватиметься на вулицях.

"Кожен має право протестувати, але потрібно не лише слухати, але і усвідомити, що уряд промовляє, потрібно зробити ще чимало для вступу до ЄС", - сказала пані Косор.

Президента непокоїть брак реформ

Хорватія від 2009 року є членом НАТО, а від 2004 - кандидатом у ЄС. Уряд сподівається, що до 2013 року вона стане членом Євросоюзу.

Президент Хорватії Іво Йосипович заявив, що стабільності країни загрожує брак реформ і поганий стан в економіці. Пан Йосипович також виступив проти насильницьких демонстрацій і сказав, що політики повинні слухати голос народу.

"Право на мирні протести – це конституційне право, основа демократії. Зрозуміло, що частина хорватських громадян хоче висловити незадоволення поганим економічним та загально суспільним становищем",- сказав президент Йосипович.

До "фейсбуківців" приєднуються громадські організації, профспілки та менші партії. Це зокрема профспілка хорватських вчителів та студентів університету у Загребі, а також ветерани останньої визвольної громадянської війни.

Брюсель найбільшими перешкодами на шляху Хорватії до ЄС вважає корупцію, проблеми у роботі правосуддя та непрозору й хаотичну приватизацію протягом дев‘яностих років, коли країна перебувала у збройному конфлікті із сусідньою Сербією та була вражена внутрішнім сепаратизмом.