Шкляр без премії: інтриги Банкової чи воля письменника?

9 березня, в день річниці дня народження Тараса Шевченка, за традицією відбулося вручення Шевченківських премій групі українських митців. Урочиста церемонія пройшла у Каневі, на Тарасовій горі в музеї Шевченка.

Image caption Письменник Василь Шкляр відмовився від Шевченківської премії на знак протесту проти чинного міністра освіти.

Найбільшою інтригою стало невручення нагороди письменнику Василю Шкляру за роман "Чорний ворон". Попри позитивне рішення Шевченківського комітету, дехто з проросійськи налаштованих політиків припускає, що в ситуацію втрутилася адміністрація президента. Там такі заяви називають провокацією.

Вручення премій відбулося без президента країни. Лікарі заборонили йому пересуватися на великі відстані через нескладну операцію на коліні.

Проте деякі експерти підозрюють, що однією з причин, яка не заохочувала президента взяти участь у нагородженні, могла стати ситуація з письменником Василем Шклярем, якому Шевченківський комітет присудив премію, але його ім’я не потрапило до відповідного указу глави держави. Хоча це і була воля самого літератора, який попросив Віктора Януковича перенести вручення йому нагороди на пізніше, коли на посаді міністра освіти не буде "українофоба Дмитра Табачника".

Прем'єр-міністр Микола Азаров не торкався конфліктної ситуації, а лише сказав з нагоди свята про покликання уряду турбуватися про українські таланти.

"Вручення Шевченківських премій творчій та інтелектуальній еліті нації - це визнання багатогранного потенціалу нашої країни, розкрити який повністю - одне з головних завдань уряду", - сказав прем'єр.

Між тим дехто з проросійськи налаштованих політиків припускає, що невручення пану Шкляру премії могло стати результатом інтриг на Банковій.

Директор української філії Інституту СНД Володимир Корнілов в інтерв’ю Бі-Бі-Сі не виключив, що пан Шкляр відмовився від нагороди на прохання заступника глави Адміністрації президента Ганни Герман, яка раніше виступала за присудження йому премії.

Володимир Корнілов: "Я не виключаю варіант, що Банкова шукала більш-менш пристойний вихід із пастки, в яку сама себе загнала. Коли піднявся галас і стало ясно, що резонанс буде негативний для нинішньої влади після того, як Янукович підпише Указ, мабуть, Банкова почала шукати вихід. І не виключено, що рішення Шкляра з'явилося не без режисури Ганни Герман. Правдоподібний варіант, що Банкова стояла як за присудження премії, так і за відмову. Адже висловлювання, які зустрічаються в романі Шкляра, не викликали б захоплення і в Росії, і в Ізраїлі".

Водночас сама Ганна Герман сказала Бі-Бі-Сі, що Віктор Янукович пішов на такий крок на прохання самого письменника, а заяви деяких політиків назвала провокацією, за якою стоять певні сили.

Ганна Герман: "Я обурена тим, що журналісти не запитали самого Шкляра, не запитали мене, говорячи про якісь мої ролі дивні. Це абсолютно антиукраїнська провокація, зроблена спеціально на 9 березня. Зроблена свідомо і за нею стоять ті сили, які стоять завжди за такими провокаціями".

Роман "Чорний ворон" відтворює одну з найдраматичніших і найбільш замовчуваних сторінок української історії – боротьбу українських повстанців проти окупаційної влади російських більшовиків в 20-х роках минулого століття.

Проте думки письменників щодо присутності чи неприсутності ксенофобії у романі Шкляра розійшлися.

Член Шевченківського комітету Олександр Сизоненко сказав, що рішення президента врятувало країну від ганьби, яку могли б назвати антисемітською і русофобською.

Разом із тим лауреат Шевченківської премії, поет і громадський діяч Дмитро Павличко сказав Бі-Бі-Сі, що роман "Чорний ворон" пронизаний любов’ю до України і правдиво показав її за часів окупації російськими військами.

Дмитро Павличко: "Я не вважаю, що там є якась ксенофобія. Там є правда тих революційних часів, коли криваво затоптати холодноярівську республіку приїхали росіяни – червоні і білі. Убивали – з одного боку, Денікін, з іншого – Муравйов. Як можна писати про той час і обминути питання російської інтервенції й агресії?! А щодо євреїв, то там нічого такого немає. Ми повинні не боятися нарешті говорити правду. Ми повинні захищати від антисемітів і Петлюру, який не був антисемітом. В УПА був єврей, який потім командував повстанням бандерівців у ГУЛАЗі. Ми не відчуваємо сьогодні антисемітизм ніде. Його вибудовує певна група людей, які служать Москві".

Чимало аналітиків закидають патріотичним силам, що вони пасивно відреагували на ситуацію з присудженням премії Василю Шкляру і, за їхніми словами, не показали світові, що Україна – єдина сильна нація, яка поважає свою історію і не хвора на ксенофобію.

Проте письменник Дмитро Павличко не вважає за потрібне проведення подібних акцій.

"Ну, що ми могли проводити? Ми були задоволені і щасливі. Ніколи такого подібного не проводилося. Я сказав голові Шевченківського комітету Борису Олійнику, що він захистив честь Комітету. Він тепер є так само звинувачений цим Указом президента, де немає Шкляра. Ми своє слово ще скажемо і не один раз", - сказав Дмитро Павличко.

За словами експертів, Шевченківський комітет з присудження премій опинився у скрутній ситуації, адже вперше в історії України рішення Комітету не було підтверджене Указом керівництва держави.