У Японії "жодного порівняння з Чорнобилем"

Копирайт изображения Reuters
Image caption Горить 3-й енергоблок АЕС Фукусіма-1

Японська влада намагається охолодити реактори на АЕС у Фукусімі, пошкоджені внаслідок землетрусу і цунамі у п’ятницю, після другого вибуху на електростанції впродовж 48 годин.

Компанія, яка експлуатує АЕС у Фукусімі, не відкидає можливого руйнування реактора.

Фахівці кажуть, що вода, яка мала б охолоджувати реактор номер 2, випарувалася, в результаті чого паливні стрижні виявилися оголеними. Третій вибух на тому реакторів збільшив рівень радіації в околиці АЕС до рівнів, небезпечних для здоров'я.

Кореспондент Бі-Бі-Сі каже, що наслідки можуть бути дуже серйозними, і питання в тому, чи можна буде обмежити процес плавлення ядерного палива.

Проте колишній головний інженер Чорнобильської АЕС Микола Штейнберг сказав Бі-Бі-Сі, що вибухи у Японії і близько не наближаються за негативними наслідками до того, що сталося на ЧАЕС:

Ваш пристрій не підтримує відтворення мультимедійних файлів

"Те, що досвід Чорнобиля врахований, питань немає. Безумовно. Японці борються, щоб взяти становище під контроль. Я вважаю, що кілька днів треба почекати. Що стосується викидів, то це не йде у жодне порівняння з Чорнобилем. Порівнювати навіть нема з чим. Проводиться запобіжна евакуація людей. Тобто захист населення, працівників. Це чудові, правильні дії. Плюс ще й погода допомагає. Вітер - північно-західний усе відносить в океан".

Світлана Пиркало розмовляла з експертом Марреєм Дженнексом (університет штату Каліфорнія в Сан-Дієго у США) про ситуацію в Японії порівняно з Чорнобилем і про те, чи можна порятуватися від радіації.

Маррей Дженекс: Я думаю, вони справляються, як можуть. Вони намагаються убезпечити реактори, вони вдалися до екстремальних заходів і закачали туди морську воду. Це означає, що вони відмовилися від ідеї врятувати реактор для майбутньої експлуатації. Але вони роблять усе, що можуть.

Бі-Бі-Сі: Наскільки добре ми насправді знаємо, що там відбувається? Вже чути нарікання японської громадськості та іноземної преси, що японський уряд, можливо, не каже все, що знає. Чи, на вашу думку, вони просто й самі не все знають, що саме зараз відбувається?

Маррей Дженекс: Ну, я думаю, частково справді вони не люблять усе розповідати; ті установи справді мають репутацію таких, які не дуже відверті з громадськістю. Але також я не певен, що вони справді все знають. Потрібен час, аби точно сказати, чи справді реактор розплавився, чи ні. Туди треба було б послати робота і подивитися, щоб точно знати.

Бі-Бі-Сі: Коли можна буде напевно сказати, що найгірше позаду?

Маррей Дженекс: Я думаю, ще день-два - і будемо в безпеці. Думаю, найбільша проблема зараз - охолодити реактор. За кілька днів проблему має бути вирішено.

Бі-Бі-Сі: Ситуацію на ядерній станції Фукусіма багато хто порівнює з катастрофою в Чорнобилі в 1986 році. Наскільки їх можна порівнювати?

Маррей Дженекс: Я думаю, краще порівнювати її з аварією на станції в Трі Майл Айленд (Three Mile Island) у США в 1979 році. В Чорнобилі був зовсім інший тип реактора. Це був реактор типу РБМК, навколо якого не було оболонки. Він розплавився внаслідок вибуху. Все вибухнуло просто в атмосферу. Навколо реактора в Японії БУЛА оболонка, тому ця ситуація більше схожа на Трі Майл Айленд, де також реактор частково розплавився, але захисна оболонка все втримала докупи. Чорнобиль - це, мабуть, найгірше, що могло статися, і я не думаю, що подібна катастрофа ще колись станеться в майбутньому.

Бі-Бі-Сі: Приблизно кожна десята ядерна станція в світі знаходиться в Японії - в якій дуже серйозна загроза землетрусів. Наскільки серйозною, на вашу думку, є ця аварія для майбутнього ядерної енергії у світі, де відносно недавно почали думати про неї позитивно? Всі ці плани перейти на атомну енергію, яка менше спричиняється до глобального потепління, - що буде з ними?

Маррей Дженекс: Це гарне питання... Я живу в Каліфорнії, в якій також часто трапляються землетруси. І я помітив, що люди, які не живуть у зонах землетрусів, дуже сильно їх бояться. Люди живуть у Каліфорнії, де часто трясе, і у нас тут також є атомні станції. Але при їх побудові ми аналізуємо, де їх краще побудувати і який тут може статися найсильніший землетрус, а потім іще додаємо додаткові заходи безпеки, щоб був запас. І в Японії роблять те саме. Там стався землетрус у 9 балів - гіршого, мабуть, бути й не може. І той реактор досі стоїть. Так, він постраждав, він ніколи більше не працюватиме, але з нього не поширилися хвилі радіації. Це дуже вражає, якщо порівняти ситуацію в решті країни після землетрусу і цунамі.

Бі-Бі-Сі: Чи будуть якісь нові заходи безпеки? Здається, що хоч після Чорнобиля й було зроблено деякі висновки щодо того, що може статися в разі великої ядерної катастрофи, і досі немає обов’язкових вимог певних заходів безпеки для ядерних станцій. Наскільки я розумію, Міжнародна агенція з ядерної енергії не має чітких правил чи стандартів безпеки для всіх країн світу...

Маррей Дженекс: Це справді так. Регуляція вимог безпеки - це справа окремих країн. Але в цій індустрії ми досить добре співпрацюємо між собою. Хоч центрального контролюючого органу й не існує - найближче, що ми маємо, це МАГАТЕ, - і в них насправді немає повноважень регулювати цю індустрію, - я не думаю, що будуть заклики надати їм такі повноваження. Я думаю, що люди хочуть, аби ядерними станціями керував хтось, якомога ближчий до цієї станції, хто знає той регіон. Було б важко запровадити однакові вимоги по всьому світу.

Бі-Бі-Сі: І наостанок - про те, як люди реагують на такі події. Особливо в Україні часто говорять про те, що робити у випадку радіації. Дехто каже - їсти водорості, дехто каже - пити горілку, дехто каже - повзти на цвинтар тихо, щоб не створювати паніку... Що б ви порадили людям, які стурбовані радіацією?

Маррей Дженекс: Ну, якщо ви справді цим стурбовані, їжте їжу, в якій багато йоду. Я багато разів був в Україні і розумію філософію розпиття горілки... я не думаю, що вона якось особливо допомагає, хіба що допомагає забути про радіацію. Приймайте душ регулярно. І дивіться, звідки ваша їжа. В чорнобильській ситуації мене завжди найбільше турбувала річкова риба, бо Чорнобиль близько до Дніпра. Але зрештою, зробити можна не дуже багато.

Новини на цю ж тему