Позаблоковість ''як засіб політичних спекуляцій''

Російський флот у Криму Копирайт изображения UNIAN
Image caption Політолог каже, що якби Україна була нейтральною, то Росія мала б вивести свій флот з України

Президент Янукович, який подорожує Азією, заявив в Університеті Брунею, що позаблоковий статус України дозволяє Україні тісніше і щільніше співпрацювати з усіма провідними центрами впливу у світі.

Григорій Перепелиця, політолог, відомий експерт з питань міжнародних відносин і міжнародної безпеки, коментуючи заяви пана Януковича, в інтерв’ю Бі-Бі-Сі заперечив такі твердження і сказав, що Україна обрала такий статус "на догоду Росії".

На його думку, позаблоковість - найгірший варіант нейтралітету. Пан Перепелиця також твердить, що якби Україна була нейтральною, то Росія мала б вивести свій флот із Севастополя.

Г. Перепелиця: Ви знаєте, якби це було так і якби це відповідало реальності, то, я думаю, Росія б перша вийшла з організації Договору з колективної безпеки і оборони заради зміцнення стосунків із Сполученими Штатами Америки і Китаєм й іншими країнами. Якби це було так, то, мабуть, Британія і Німеччина першими б покинули лави НАТО і заради більш тісних стосунків з Росією. Я вже не кажу про Францію і так далі. Але, очевидно, що ані Франція, ані Британія, ані Німеччина аж ніяк не мають намір вийти з НАТО.

Тому, власне, це можна розглядати як певну апологетику цього позаблокового статусу, який обрала Україна на догоду Росії. Тому що, власне, позаблоковий статус є безпековою категорією.

В українському політикумі, в тому числі, в офіційних колах цей позаблоковий статус розглядається як засіб політико-дипломатичних спекуляцій. Як прикриття власної нездатності забезпечити позиціонування країни в системі міжнародної безпеки і визначити її безпековий курс, який би захищав її власну національну безпеку. Фактично, позаблоковий статус є самим гіршим варіантом нейтралітету.

Бі-Бі-Сі: Чому? Для Фінляндії цей статус, наприклад, не несе жодних серйозних загроз, для Швейцарії – так само.

Г. Перепелиця: Давайте подивимось тоді, що таке нейтральний статус і позаблоковий статус. Якщо ми говоримо про Фінляндію, то умовою набуття нею нейтрального статусу була ліквідація радянської військової бази в Порккала-Удд, тому що нейтральний статус несумісний з іноземною воєнною присутністю.

Що ми маємо в Україні? Ми маємо позаблоковий статус і іноземну воєнну присутність Росії до 2042 року. Що взагалі є будь-яка іноземна воєнна присутність, якщо вона не спрямована на оборону тієї країни, де дислоковані війська, будь-яка воєнна присутність є потенційною загрозою національній безпеці?

Тому що, власне, це іноземне військо, яке дислоковане на вашій території і яке абсолютно не підконтрольне вам. Таким чином, це іноземне військо в будь-який момент може бути застосовано для окупації. Відтак, країни, які погоджуються на цю іноземну воєнну присутність, вони обставляють багатьма блокуючими механізмами, що Україна навіть не наважувалась поставити перед Росією пролонгації цих угод в плані Чорноморського флоту. Якби ми мали нейтральний статус, реально нейтральний статус, Росія мала б негайно вивести Чорноморський флот із Севастополя.

І тому, власне, ми не прийняли нейтральний статус, а прийняли позаблоковий статус на догоду Росії. Позаблоковий статус не дає жодних гарантій національній безпеці. Більше того, це є самозречення країни від зовнішньої воєнної допомоги у випадку, якщо поти неї буде здійснена агресія. Тому дуже мало країн у світовій практиці беруть на себе позаблоковий статус. Практично їх немає. Навіть Китай – дуже потужна в воєнному відношенні економічна країна – не оголосив про свій позаблоковий статус.

Чому? Тому що це суцільна дурниця. У випадку нападу, звісно, якщо країна не може захистись власними силами, вона має просити воєнної допомоги. А воєнна допомога це може бути тільки при укладенні певних блоків. Тому що жодна країна не буде ризикувати своєю власною безпекою, втручатися у війну, наражатися на війну заради якоїсь там позаблокової держави.

Візит у "правильному напрямку"

Копирайт изображения Reuters (audio)
Image caption Президент Янукович і султан Брунею

Бі-Бі-Сі: Віктор Янукович не так давно був у Китаї, зараз здійснює знову візит до Азії – у Сінгапур, Бруней, - можливо, не найбільші, але доволі заможні, успішні країни. Чи це є ознакою певною, можливо, перспективи української зовнішньої політики на декілька найближчих років. Тобто, якась отака спрямованість спостерігається. Чи це помилково?

Г. Перепелиця: Ні, я думаю, що це якраз правильний напрямок, правильна орієнтація зовнішньої політики України шукати інші ринки, скажімо, ринки третього світу, а не орієнтуватись тільки на Росію, скажімо. Я думаю, що така політика була визначена тим, що спочатку у нової влади були величезні очікування щодо преференції з боку Росії. Ці очікування… пройшов рік, і вони практично не справдились.

Ну, а влада в Україні починає шукати треті ринки. Я думаю, що це правильний напрямок і, власне, цей напрямок треба підтримувати. Тому що для розвитку економіки потрібні ринки. Але це ніяким чином не пов’язано з нашим позаблоковим статусом.

Тому що, якщо ми подивимось на світовий ринок озброєння, то перше місце посідає така блокова країна, як Сполучені Штати Америки, далі іде Франція, Британія, Італія. Всі вони є блоковими країнами.

Але те, що Україна намагається розвивати всі сфери, так би мовити, співробітництва з третіми країнами, з азіатсько-тихоокеанським регіоном, який є дуже перспективним, це є досить правильним напрямком. І я думаю, при правильному менеджменті він має принести продуктивний результат.

З паном Перепелицею розмовляв Фідель Павленко.

Новини на цю ж тему