Київ - найбрудніший у Європі

Британська компанія The Economist Intelligence Unit, порівнявши екологічну ситуацію у 30 європейських столицях, не надала Києву жодного балу із 10 можливих.

Image caption Мешканці Осло не т ільки дістаються велосипедами на роботу, але й після роботи - на ковзанку

Оскільки, за даними The Economist Intelligence Unit, 72% європейців живуть у містах, якість їхнього життя фактично визначає якістю життя всього регіону.

Дослідники вивчали низку показників, які свідчать про якість життя в європейських столицях: кількість шкідливих викидів у атмосферу, кількість спожитої енергії, обсяги побутових відходів.

Image caption У Європі вже давно не вважають відновлювальну енергетику "альтернативною"

Найвищі оцінки за шкалою у 10 балів отримали столиці скандинавських країн: Копенгаген, Стокгольм, Осло. За збігом обставин, саме Данія, Швеція та Норвегія є лідерами у Європі із використання відновлюваних джерел енергії - вітру, біопалива та біомаси, які отримують як із побутових відходів, так і з відходів сільського та лісового господарства.

Крім того, на думку експертів із The Economist Intelligence Unit, досягти серйозних результатів скандинавським країнам дозволило і активне запровадження енергоефективних та енергозберігаючих технологій. Наприклад, понад половина мешканців Копенгагена, Стокгольма та Осло дістаються на роботу на велосипедах, а громадський транспорт у Стокгольмі працює виключно на пальному, отриманому після переробки сміття.

Крім скандинавських країн, до десятки найекологічніших столиць Європи увійшли Відень, Амстердам, Цюріх, Гельсинкі, Берлін, Брюссель та Париж.

Копирайт изображения UNIAN
Image caption У Копенгагені велосипедисти - більші господарі на дорозі, ніж автомобілісти

У Києві ж, який колись називали "найзеленішим містом Європи" і який з подачі попереднього мера міста Олександра Омельченка кияни із сарказмом стали називати "європейською столицею", ситуація, фактично, дзеркальна. Економічне зростання напередодні кризи сприяло різкому зростанню кількості авт, на яку не розрахована інфраструктура столиці, що майже не оновлювалася з радянських часів. Про якість пального, на якому їздять всі ці автомобілі, може свідчити хоча б його назва серед автомобілістів - "бормотуха".

Не краща ситуація і з водою. Якщо у Європі середнім стандартом споживання води є 100 кубометрів на душу населення на рік, хоча у тому ж Осло більше 50 кубометрів мало хто споживає, то кияни, за нормативами, споживають майже у 2 рази більше. Різницю експерти пояснюють не тим, що жителі української столиці так часто миються (чого не скажеш, здійснивши навіть коротку подорож у громадському транспорті), а тим, що офіційно визнані втрати води у мережах, що вичерпали свій технологічний ресурс, становлять 40-45%, що на останньому засіданні уряду підтвердив і прем’єр Микола Азаров.

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Типова для Києва картина: центр, дівчина на підборах, купа сміття

За показниками енергоспоживання Київ також у понад 2 рази перевищує середньоєвропейські показники: 511 кВт проти 253 кВт на годину.

За підрахунками експертів, Київ також є і найзасміченішим містом Європи, адже щороку на кожного киянина припадає до 600 кілограмів сміття.

Єдине, що на думку дослідників, подає хоч якусь надію, - це те, що за впровадженням екологічних програм Київ виявився на 23 місці, тоді як за усіма іншими показниками посідає останнє, - 30.