Малий бізнес згортається через податки

Протести дрібного бізнесу при ухваленні кодексу
Image caption Побоювання підприємців при ухваленні Податкового кодексу підтверджуються - бізнес закривається

Верховна Рада проголосувала цього тижня за зміни до законодавства, що, як очікують депутати, мають полегшити процес відкриття бізнесу. Тим часом після набуття чинності нового Податкового кодексу малі підприємці – платники єдиного податку масово припиняють свою діяльність.

Саме про такий розвиток подій після ухвалення того документа і попереджали більшість оглядачів. Тепер факт згортання малого бізнесу визнають і у податковій, проте пояснюють його лише відходом з бізнесу тих, хто користувався єдиним податком для "оптимізації" оподаткування.

Під словом "оптимізація" автори Податкового кодексу зазвичай мають на увазі ухиляння від податків.

Презумпція винуватості

Згідно із офіційною статистикою, за перші 3 місяці дії нового Податкового кодексу з обліку знялося на 57% більше фізичних осіб – платників єдиного податку, ніж за той самий період 2010 року.

До кінця 2011 року, за підрахунками експертів, кількість ліквідованих СПД зросте до 300 тисяч. Крім того, відкрити новий бізнес цього року наважилося на третину менше українців, ніж торік, а офіційний рівень безробіття із січня по березень зріс на 13%.

Проте у Державній податковій адміністрації, визнаючи сам факт масового припинення діяльності підприємцями-платниками єдиного податку, пояснюють це передусім тим, що свою діяльність припиняє лише бізнес, який використовував спрощену систему оподаткування лише як схему мінімізації податків.

Простіше кажучи, твердять податківці, деякі компанії оформлювали своїх працівників приватними підприємцями, що сплачують єдиний податок, і, відповідно, заощаджували на відрахуваннях у Пенсійний фонд та фонд Соцстраху, а також на податку на прибуток. Саме за рахунок ліквідації цієї схеми і збільшується статистика припинення діяльності "малими підприємцями" - каже заступник голови ДПА Олександр Клименко:

"Сьогодні за спрощеною системою працюють 1.1 мільйон підприємців, 400 тисяч із них мали договірні відносини із юридичними особами. Із них близько 170 тисяч беруть участь у схемах мінімізації податків для юридичних осіб. Через це держава недоодержала в бюджет близько 1 мільярда гривень податку на доходи фізичних осіб і близько 2 мільярдів гривень соцвнесків".

Водночас самі підприємці кажуть, що новий Податковий кодекс змушує їх або повертатися до якихось напівтіньових методів роботи, або ліквідовувати бізнес – і зовсім не через те, що раніше вони брали участь у якихось схемах з "мінімізації" податків, а через те, що зараз пройти всю процедуру сплати податків для малого підприємця – надто складно і потребує багато витрат як грошей, так і часу – каже підприємець пані Тамара:

"Коли у тебе один єдиний податок – це одне. А коли їх кілька…От, наприклад, у мене, така робота, що вона дуже дрібна, і мені дуже важко вести ту книгу обліку, яку вони зараз вимагають, або платити за робочих податки – то це треба винаймати хорошого бухгалтера. А хорошому бухгалтеру треба платити хорошу зарплату. А малий бізнес – це не дуже великі заробітки. А якщо ще з тих доходів оплачувати бухгалтера, платити окремо у Пенсійний фонд – виходить абсурд. А ще ж оренда, і все кругом дорожчає…І виходить, що або мусиш закриватися, або працювати нелегально".

Стій там - іди сюди

За словами підприємця, тепер вже працівники, яких раніше вона винаймала за спрощеною системою оподаткування, а відтак, сплачувала відповідні кошти і у Пенсійний фонд, і у фонд Соціального страхування, самі просять її ніяк не оформлювати їх на роботу, а платити зарплату у конверті, із якого вони самі збиратимуть собі і на пенсію, і на лікування.

Відтак, каже пані Тамара, для її бізнесу повертаються часи, коли і роботодавця, і працівника завжди можна за щось "підчепити". Але і закрити бізнес, за її словами, не так просто:

"От, наприклад, один чоловік хотів закритися, у нього було приватне підприємство і печатка. Треба було знищити цю печатку. За старим податковим законодавством цю печатку знищували у міліції. І у самій податковій йому кажуть: підіть у міліцію, хай знищать вашу печатку і дадуть довідку. Він пішов, а у міліції йому кажуть, що за новим Податковим кодексом ми не маємо права знищувати печатки. Він знову до податкової. Там цілий день не працювали – дзвонили у Верховну Раду, хотіли уточнити, що ж робити. Так нічого і не з’ясували. Так цей чоловік і далі працює. Тобто, не працює, а платить податки".

Економічний експерт Віктор Лисицький каже, що автори нового Податкового кодексу не врахували чи не схотіли врахувати значення розвитку малого бізнесу для економіки, як це відбувається у розвинених країнах, де дрібні підприємці не тільки виробляють значну частку ВВП, але й створюють левову частину робочих місць, створюючи "середній клас" та відіграючи головну "стабілізаційну" роль у суспільстві:

"Коли я ще у 90-му році у складі делегації депутатів СРСР був в Америці, в останній день зібрали нас у Вашингтоні, і перед нами виступив голова Адміністрації малого бізнесу. І для мене, як заступника генерального директора великого суднобудівного заводу, було, як, знаєте, "грім серед ясного неба" було почути те, як він почав свій виступ. А почав він із того, що сказав, що влада США ставиться до питання розвитку малого бізнесу як до засобу вирішення найважливіших соціальних проблем суспільства. У мене поки що нема враження, що розуміння цього є в української влади, починаючи від 1992 року".

Віктор Лисицький також вважає, що укладачі нового Податкового кодексу, який ускладнив життя дрібних підприємців, також недооцінюють і історію, яка стоїть за українським малим бізнесом, коли на початку 90-х після масових звільнень із закритих заводів та фабрик кваліфіковані працівники, фактично, опинилися на вулиці, і лише "своя маленька справа" чи ятка на ринку дозволили їм вижити самим і прогодувати свої родини.

Новини на цю ж тему