Темпи вимирання видів - "перебільшені"

Теперішній прогноз темпів вимирання видів тваринного і рослинного світу через зникнення їхнього придного середовища може бути перебільшеним, свідчить нове дослідження.

Копирайт изображения SPL
Image caption Науковці застерігають, аби їхні висновки не спровокували самозаспокоєння

Сучасні методи надто примітивні і не беруть до уваги різноманітність чинників, що впливають на чисельність видів, вважають науковці.

В статті, опублікованій журналом Nature вони пишуть, що теперішні цифри перебільшені на 160%, і закликають до проведення ретельніших обчислень.

Однак науковці наголошують, що втрата екологічних осередків проживання лишається основною загрозою для біорізноманітності.

Автори праці професор Стефен Хаббел з Каліфорнійського університету в Лос-Анжелесі й професор Фан-лян Хе з китайського університету Сунь Ят-Сінь кажуть, що сучасні математичні моделі є помилковими.

Найпоширеніший метод визначення темпів вимирання полягає у вимірі співвідношення між кількістю видів живої природи і розміром території, де вони зосереджені.

Чим менша площа, яку займає "колектив видів", тим швидше вони зникають.

Автори публікації твердять, що слід враховувати особливості поширення конкретного виду, тоді як, за теперішніми методами, робиться розрахунок одразу по всіх видах.

"Виміри, що ґрунтуються на цьому методі майже завжди вищі, аніж спостерігається насправді", - пишуть науковці.

Заспокоюватись зарано

Напевно, найавторитетнішу оцінку ситуації дає Червона книга, складена Міжнародним союзом охорони природи (МСОП).

Жан Крістоф Ві, заступник директора програм вивчення видів МСОП, який не був залучений до дослідження, схвалив наміри дослідників "зробити науку правильною", але висловив дуже серйозні застереження щодо того, як їхні висновки можуть бути інтерпретовані:

"Я занепокоєний тим, як цю доповідь можуть використати люди, не зацікавлені у серйозному вирішенні проблеми довкілля. Ми (МСОП) не використовуємо цю систему взаємозв'язку між площею і видами, тому що знаємо, що у ній є недоліки. За нашими настановами, прогнозувати зникнення - не те, чим ми повинні займатися. Наприклад, ми знаємо, що види у екосистемах мешкають нерівномірно; і втрата осередків проживання - не єдина загроза", - сказав він Бі-Бі-Сі.

Доктор Ві пояснив, що дуже часто природоохоронні установи та неурядові організації мобілізують підримку, коли види наближаються до межі зникнення:

"Насправді, найбільше занепокоєнь викликає рівень зниження популяції,- веде далі він. - Ви не спостерігаєте такого швидкого вимирання, але ви бачите, що популяції багатьох видів стають дуже малими. Тож зосередженість лише на вимиранні, як на мене, є проблемою".

У своїй розвідці професори Хе і Хаббел попереджають, що їхнє дослідження не мало б "привести до самозаспокоєння щодо зникнення видів у результаті втрати осередків проживання".

"З цим дослідженням ми дістали трохи більше часу, але не набагато", - підсумував професор Хаббел.