Юнг би плакав. Якою є сучасність?

Image caption Що сказав би Юнг про 2011 рік?

Карл Густав Юнг помер 6 червня 1961-го року - рівно півстоліття тому. Разом із Зігмундом Фрейдом їх доволі часто називають двома людьми минулого століття, які доклали найбільше зусиль до розуміння того, ким ми є.

Він був швейцарським психоаналітиком, психологом. Він вперше запропонував низку філософських концепцій: архетип, колективна підсвідомість, комплекс, синхронність.

Карл Густав Юнг розробив низку типів особистості. Він називав "інтровертом" тих, хто надає перевагу мисленню на самоті, та "екстравертами" тих, хто почувається найкомфортніше у натовпі. Саме Юнг допоміг багатьом дізнатись, якими вони є насправді, і чому вони чинять так, а не інакше.

Багато психоаналітиків базують тести щодо типів особистості саме на вченнях Юнга.

Він вважав, що наша особистість має тінь. Ця тінь є завжди прихованою, але іноді вона вистрибує, захопивши вас зненацька. Саме тому навіть від найспокійніших людей можна почути лайку у певних ситуаціях.

Саме він був першим психотерапевтом, який сидів навпроти своїх пацієнтів та вислуховував їх. Він доклав багато зусиль для того, що зрозуміти, яка жахлива колективна енергія керувала двома масштабними подіями у його житті - двома світовими війнами.

А що би він сказав про наш сьогоднішній психологічний стан?

Він побачив би ознаки поступу, наприклад, у вихованні дітей. В останні 50 років змінилося наше бачення батьківства. Психологи тепер визнають, що діти стають більш успішними у дорослому житті, якщо мати чи інша доросла людина, яка за нею доглядає, присвячує їй максимальну увагу.

Саме Юнг першим припустив, що дитина прив'язується до матері, тому що вона надає любов та турботу.

Юнг також писав, що літнім людям також потрібна значна увага, і наголошував, що старість повинна мати своє власне значення, і не може бути лише "жалюгідним додатком до початку життя".

Він вважав, що ми не повинні впадати у розпач через кризу середини життя, а використовувати її як спробу знайти нове бачення та ціль життя.

В сучасному суспільстві Юнг би помітив високі рівні психічних захворювань, викликаних бумом антидепресантів та інших ліків. Він також би помітив, що навіть політики та економісти стурбовані тим, що матеріальні цінності не завжди приносять людям щастя.

Наприкінці свого життя Юнг писав, що більшість людей, які приходили до нього лікуватися, не були хворими - вони радше шукали сенс життя.