Євро в Україні: вдаримо толерантністю по бездоріжжю

Влада жодних сумнівів у тому, чи встигне Україна підготуватися до чемпіонату Європи з футболу, не допускає. Операційний директор УЄФА Мартін Каллен оцінив готовність України до Євро-2012 у 70-80%, тоді як прогнози української влади – ще оптимістичніші. За словами віце-прем’єр-міністра Бориса Колеснікова, рівень підготовки сягає 75-85%.

Копирайт изображения AFP
Image caption Припускали, що у разі провалу підготовки Україну може замінити Німеччина

Так, говорячи про досягнення України, влада традиційно звертає увагу на те, що 2 з 4 необхідних стадіонів не лише готові, але й уже працюють: це "Металіст" у Харкові та "Донбас-Арена" у Донецьку.

Натомість, стадіони у Києві та Львові все ще будують. І навіть в УЄФА, хоча і відзначають "суттєвий прогрес" України, звертають увагу на численні затримки.

Столичний стадіон планували "здати" до Дня незалежності, а зараз говорять про кінець жовтня, тоді як львівський хотіли закінчити всередині року, а перенесли на листопад. Навіть попри це українські чиновники всіх рівнів мало не одностайно доводять – все йде за графіком. Тоді як польський журналіст Міхал Поль днями після візиту на будівництво львівського стадіону написав на своєму блозі, що той навіть "не в сирому вигляді"…

За 30-40 років українські дороги будуть готові?

Взагалі, на Львівщині підготовка до Чемпіонату за рік до його старту перемістилася до зали суду: там вирішують долю трьох земельних ділянок, якими пролягатиме дорога до стадіону. Їхні власниці, мешканки села Зубра, не хочуть продавати паї, бо вважають запропоновану державою ціну у 625 гривень за сотку замалою. Львівська обласна державна адміністрація подала судовий позов, апелюючи до "суспільної необхідності". Втім, як розповіла Бі-Бі-Сі адвокат трьох мешканок села Зубра Валентина Рудик, жінки готові відмовитися від тих ділянок, але в обмін на інші, а не за гроші.

Те, що ситуація у Львові порівняно з трьома іншими містами-господарями Євро (Києвом, Харковом та Донецьком) найскладніша, визнає і влада. 4 червня ситуацію там розкритикував Маркіян Лубківський, директор Євро-2012 в Україні. І якщо проблема використання стадіону після завершення чемпіонату, про яку він говорив, поки що виглядає для міста дуже далекою, то проблеми з інфраструктурою необхідно вирішувати негайно. При чому це не лише дороги, але й транспортне сполучення: зокрема, міські та приміські автобуси.

Копирайт изображения AFP
Image caption Польський журналіст Міхал Поль після відвідин будівництва львівського стадіону написав, що той - навіть "не в сирому вигляді"

Мартін Каллен з УЄФА оцінив, що Україні знадобиться 30-40 років, щоби виправити ситуацію з дорогами. Але чиновник визнав, що Київ далеко не перший, хто стикається з такими проблемами: "У Португалії в 2004 році теж не все було ідеально, однак була святкова атмосфера".

Очевидно, тій атмосфері сприятиме те, що Україна, на відміну від сусідніх країн, не має настільки системних проблем із футбольним насильством. Попри окремі випадки із запалюванням фаєрів на стадіонах та образливими лозунгами, загалом це не перетворилося на тенденцію.

Як свідчать результати моніторингу неурядових організацій, українські футбольні фанати загалом толерантніші та більш мирно налаштовані, особливо, якщо порівнювати з Росією чи Польщею, яка є співгосподарем Євро-2012. На цьому наголошує і спортивний оглядач Андрій Шахов: "Проблема є, але вона не настільки актуальна, як у Польщі. Звичайно, цим теж треба опікуватися, і проблема ще у тому, що у нас багато клубів не займаються вболівальниками і, може, навіть не хочуть".

Натомість Андрій Шахов в інтерв’ю Бі-Бі-Сі звернув увагу на іншу ймовірну проблему: "У більшості країн, які раніше приймали чемпіонати Європи, набагато більше людей знало ту саму англійську мову".

За його словами, проблема може виявитися в українському "менталітеті":"У нашій неготовності спілкуватися з іноземцями активно і так, щоб їм було зрозуміло".

Втім, як свідчать опитування, проведені у червні компанією GfK-Ukraine, попри всі страхи, що державні гроші розкрадуть чи держава не встигне підготуватися, переважна більшість українців – 89% – схвалює проведення фіналу чемпіонату Європи з футболу в Україні.

Термінали, смуги, готелі

Якщо проаналізувати терміни здачі об’єктів, які зводять до Євро, то Україна вступає у вкрай "гарячий" період: мало не щомісяця мають відкривати або нову злітну смугу, або реконструйований чи побудований термінал, або дорогу. Утім, навіть зараз, за рік до старту змагання, деякі терміни здачі об’єктів виглядають занадто наближеними до безпосереднього початку чемпіонату. Про це говорять і в УЄФА.

"Необхідно заповнювати багато паперів, сертифікатів та ліцензій. Якщо не почати це зараз, то часу може бути замало", - сказав операційний директор УЄФА Мартін Каллен в інтерв’ю Associated Press.

Утім, один зі способів поліпшити ситуацію із підготовкою до Чемпіонату Європи – зменшити кількість завдань або ж "понизити" їх. Так, анонсовану дорогу першої категорії від Львова до Краківця побудувати не встигають, тож від тієї цілі відмовилися, поставивши іншу – зробити капітальний ремонт вже існуючої.

Інвестиційний дощ обійшов стороною

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Українські футбольні фанати, за словами експертів, достатньо толерантні

Серед широко розрекламованих переваг Євро-2012 для України найчастіше лунали інвестиції. Утім, виявилося, що для інвестиційного буму одного лише масштабного проекту замало: потрібні також політична стабільність та гарний інвестиційний клімат. Тож буму капіталовкладень в Україні не сталося – чемпіонат доводиться готувати майже повністю державним коштом (за винятком готелів, донецької "Донбас-Арени" і харківського стадіону).

Чимало питань викликає процес розподілення тих коштів: не так давно держава відмовилася від тендерів на закупівлі до Євро-2012, пояснивши це браком на часу на виконання всіх процедур. Окрема історія – подвоєння, а часом і потроєння вартості об’єктів, які будують до чемпіонату Європи. Так, лише вартість київського стадіону більш ніж потроїлася за три роки: від 150 мільйонів доларів до 500.

Державну політику у цій сфері піддає гострій критиці опозиція, зокрема міністр тіньового уряду з Євро-2012 Остап Семерак. В інтерв’ю ЗМІ він наголошував на тому, що він називає завищеними державними витратами: "Коли експерти порівнюють вартість будівництва одного кілометра дороги в Україні та в Європі або США, виявляється, що українські дороги – дорожчі. Те ж стосується і стадіонів".

При цьому приблизна вартість Чемпіонату Європи для України також змінювалася: якщо за Віктора Ющенка йшлося про 2,5 мільярди євро, то зараз віце-прем'єр-міністр та міністр інфраструктури Борис Колесніков говорить про 5,5 мільярдів. Нинішній чемпіонат називають чи не найдорожчим в історії європейських першостей.

4 – позаду, 1 – попереду

Попри періодичні заяви, що Україну та Польщу можуть позбавити Євро, подібних випадків у історії не було – ані на рівні чемпіонатів світу, ані європейських першостей.

Натомість, країни інколи самі відмовлялися від змагань: так, у 1982 році Колумбія відмовилася від Чемпіонату світу–86 через фінансові проблеми. А на початку 70-их ФІФА розглядала позбавлення Чилі права на проведення мундіалю через масштабний землетрус (1960 року), але до того не дійшло.

Після того, як футбольні федерації розширили географію мундіалів, занепокоєння щодо підготовки виникають дедалі частіше. Так, чимало спекуляцій лунало навколо того, чи зуміє Південно-Африканська Республіка підготуватися та гідно провести минулорічний чемпіонат світу.

Що стосується чемпіонатів Європи з футболу, то як зазначає спортивний оглядач Андрій Шахов, раніше в УЄФА навряд колись виникали сумніви у тому, що та чи інша країна на належному рівні проведе змагання: "Звичайно, дотепер чемпіонати Європи проходили в економічно набагато більш розвинених країнах, ніж, на жаль, наша".

Копирайт изображения Reuters
Image caption На "Донбас-Арені" в Донецьку пройдуть 5 матчів Євро-2012, серед них - чвертьфінал та півфінал

Натомість, за словами експерта, у випадку з Польщею та Україною, які першими з країн Центрально-Східної Європи прийматимуть Євро, такі сумніви справді були. Тим більше, що не раз лунали заяви про готовність Німеччини "підставити дружнє плече" Польщі і замінити Україну.

За 4 роки, які відділяють Україну від 2007 року, коли УЄФА на подив багатьох європейських футбольних функціонерів віддала проведення Євро-2012 Києву та Варшаві, проведення першості кілька разів опинялося під загрозою.

Найгостріших моментів було 3, але лише один із був пов’язаний із незадовільною підготовкою України до футбольного змагання: у травні 2009 року, за півроку до президентських виборів, УЄФА зажадала від Києва гарантій того, що підготовка буде завершена вчасно і на належному рівні.

Наступні 2 скандали з різницею у кілька місяців спалахнули торік: спершу кіпріот Спірос Марангос заявив, що Україна та Польща просто "купили" право приймати змагання, а за кілька місяців захиталося крісло під головою Федерації футболу України Григорієм Суркісом.

Міжнародні футбольні федерації побачили у цьому можливе втручання держави у футбольні справи, що, за їхніми правилами, є абсолютно неприпустимим. Скандал зам’яли, і пан Суркіс залишився на чолі ФФУ – щонайменше до завершення Євро-2012.

Новини на цю ж тему