Уряд? Та кому він потрібен у Брюсселі?

Рівно рік по завершенні виборів Бельгія живе без офіційного уряду. Економіка працює, а бельгійці жартують, встановлюючи нові світові рекорди "безурядового" врядування.

Копирайт изображения Getty
Image caption У Брюсселі, столиці Бельгії, працює уряд всього ЄС. Проте самі бельгійці вже рік живуть без уряду

По тому, як 13 червня 2010 року у Бельгії відбулися загальнодержавні парламентські вибори, уряд так і не було сформовано. Переговори щодо створення коаліції постійно затягувалися, а згодом і зовсім зайшли у глухий кут.

Тим часом бельгійський уряд і досі очолює Ів Летерм, який подав у відставку ще у квітні минулого року. У серпні цього року його перебування на посаді виконувача обов’язків прем’єра буде довшим, ніж він працював повноцінним прем’єром.

У лютому бельгійці із гордістю побили світовий рекорд життя без уряду. Раніше вважалося, що цей рекорд встановив Ірак, громадяни якого жили без міністрів 289 днів.

Утім, інші джерела називають Камбоджу, яка у 2003 році прожила без уряду 353 дні. Навіть якщо і так, то бельгійці побили і цей рекорд ще 1 червня.

"Технічно це може тривати до наступних чергових виборів у 2014 році", - пояснює політолог Давід Сінарде.

Проте і тоді, можливо, мало що зміниться, адже причиною нинішньої відсутності уряду є глибокий розкол між голландськомовною Фландрією та франкомовною Валлонією, що поділили країну майже рівно навпіл.

Image caption Під час протестів бельгійці наочно демонстрували, що країна поділена навпіл

Коли і як буде подолано цей розкол - нікому не відомо, а думки, які висловлюють з цього приводу політики, "ідуть по колу" - розповідає журналіст De Standaard Марк Рейнебо. І тому, каже він, за жартами бельгійців про своє щасливе життя без уряду насправді стоїть роздратування.

"Люди обговорювали одну й ту саму проблему знову і знову, повторюючи ті самі фрази. Від цього всі втомилися. І це посилило відчуження громадян від політичної еліти", - каже бельгійський журналіст і прогнозує, що навіть якщо у країні будуть оголошені дострокові вибори, їх результат буде таким самим, як і рік тому, хіба що до парламенту пройдуть ще кілька популістських політичних сил.

Останні опитування GfK показали, що 57% бельгійців називають політичну ситуацію в країні серед проблем, що їх найбільше турбують. Ця цифра суттєво перевищує середньоєвропейські показники.

Утім, на щоденному рівні державний механізм у Бельгії працює, як годинник.

Економіка зростає, експорт та іноземні інвестиції так само ростуть - частково завдяки ефективності роботи державних менеджерів "середньої ланки", частково завдяки передачі максимальних повноважень місцевій владі та мовним громадам.

"Ми маємо нову форму уряду, нову форму демократії, які доводять світові, що божевільна ідея про потребу у повноцінному урядові може бути не така вже і правильна", - іронічно зауважує Давід Сінарде, професор університетів у фламандському Антверпені та франкомовному Брюсселі.