Останки найдавніших європейців знайшли в Криму

Експерти стверджують, що останки людей, виявлені в Криму, є одними з найдавніших свідчень про сучасних європейців.

Копирайт изображения PLoS One
Image caption Розкопки в печері Буран-Кая ІІІ в Кримських горах

На місці стоянки в печері Буран-Кая археологи виявили людські кістки і зуби, знаряддя праці, прикраси зі слонової кістки і рештки тварин.

Надрізи на скам'янілостях, яким 32 тисячі років, свідчать, що тих людей готували до ритуального поховання. Це є також найдавнішими свідченнями про сучасних людей на сході Європи.

Археолог Олександр Яневич із Національної академії наук виявив 4 печери Буран-Кая в Кримських горах у 1991 році. З тих пір там знайшли приблизно дві сотні кісток.

Виявлені на місці розкопок прикраси, що їх виготовили древні люди, дали науковцям підстави пов'язувати їх із Граветтською археологічною культурою. Її назва походить від стоянки Ла-Граветт у Франції, де вперше виявили рештки цієї культури кам'яної доби.

Копирайт изображения L.CREPIN CNRS
Image caption Серед останків знайшли і людські зуби

Граветтська культура поступово охопила весь Європейський континент.

Як пише журнал PloS One, дослідникам вдалося встановити вік останків радіовуглецевим методом. Форма решток вказує вченим на те, що вони мають справу із сучасними людьми (Homo sapiens).

Ритуальне поховання

Науковців дуже зацікавило те, що в печерах бракує кісток людських кінцівок.

На місці стоянки виявили багато кінцівок антилоп, лисиць та зайців, але серед кісток людей були тільки хребці, зуби і частини черепа - не більші 12-ти сантиметрів за розміром.

Більше того, надрізи на людських фрагментах відрізняються від нанесених на останки тварин. Вони також поховані у різний спосіб.

Співавтор дослідження Сандрін Прат із Французького національного центру наукових досліджень вважає, що людську плоть відділили від кісток в ході ритуальної "чистки".

Предки Європи

Вчені кажуть, що знахідки у Криму допомагають у дослідженнях дуже ранньої і важливої людської культури.

"Граветтська – це культура, яка визначає сучасних людей. Її представники орудували ножами, іншими дрібними інструментами, розбивали табори просто неба, використовували кістки мамонтів для зведення наметів," - розповідає професор Клайв Фінлейсон, директор Гібралтарського музею.

За його словами, знайдені в Криму рештки – це найбільш ранні приклади Граветтської культурної традиції.

Професор вважає, що виявлення зразків цієї культури в Україні додає ваги тезі про те, що предки сучасних людей поширилися Європою зі Східноєвропейської рівнини, а не з Близького Сходу.