На заробітки з України чи у рабство?

У Міжнародній організації з міграції кажуть, що в Україні зросла кількість постраждалих від торгівлі людьми. Експерти, так само як і українська міліція, пояснюють це зубожінням населення.

Копирайт изображения Reuters
Image caption В Україні жінки частіше, ніж чоловіки, стають жертвами торгівлі людьми

"Люди в 2009 - 2010 рр. почали виїжджати на заробітки, бо мали сплатити кредити чи борги. Люди їдуть туди працювати офіціантами, намагаються їхати нянями, хатніми працівницями, навіть швачками, але, коли вони приїжджають, ситуація кардинально змінюється. І випадки стають дедалі жахливіші і жахливіші", - розповідає експерт МОМ Ірина Титаренко.

Точно оцінити кількість українців, постраждалих від торгівлі людьми, дуже важко – твердять експерти. Ця тема є чутливою, і рідко, коли жертва сама йде до міліції чи неурядових організацій.

Міжнародна організація з міграції (МОМ) в Україні, починаючи з 2000 року, надала допомогу більш як семи з половиною тисячам постраждалих від торгівлі людьми. А загалом, за їхніми оцінками, кількість жертв за період незалежності України може сягати 110 тисяч.

"Транзитна" Одеса

Днями впливова британська газета "Guardian" ("Observer") опублікувала репортаж Марка Таунсенда з Одеси, яку він назвав міжнародним центром торгівлі жінками, звідки їх доправляють до будинків розпусти та масажних салонів Західної Європи.

Втім, як повідомили Бі-Бі-Сі у Департаменті по боротьбі з кіберзлочинністю та торгівлею людьми Міністерства внутрішніх справ, найбільше фактів торгівлі людьми фіксують у Донецькій, Луганській та Харківській областях, а не в Одеській.

Координатор реінтеграційної допомоги постраждалим від торгівлі людьми МОМ Ірина Титаренко також сказала Бі-Бі-сі, що немає даних, які би дозволили визначити, в якому регіоні найбільше жертв експлуатації.

Копирайт изображения PA
Image caption Торгівля людьми процвітає в Україні через бідність

"Ця явище достатньо поширене в нашій країні, на жаль. І постраждалих усюди виявляють, і різні форми експлуатації", - каже Ірина Титаренко.

За її словами, МОМ не має даних, що саме Одеса є центром транзиту.

Одеська обласна міліція в матеріалі "Одеса моральне місто", опублікованому у відповідь на статтю в "Guardian", пише, що в регіоні дедалі більше виявляють злочини "у сфері суспільної моралі": "систематично проводяться відпрацювання осіб, які займаються наданням сексуальних послуг за матеріальну винагороду".

"До Росії в рабство"

Зазвичай жертву торгівлі людьми уявляють, як малоосвічену жінку, яку вивозять переважно в балканські країни чи Туреччину, але експерти відзначають і інші тенденції.

Зокрема, лідером серед країн-призначення, тобто тих, куди потрапляють жертви торгівлі людьми з України, є не Туреччина, а Росія. Наприклад, торік МОМ надала допомогу більш як 500 людям, які стали жертвами торгівлі людьми у тій країні, з Туреччини таких було 40.

Експерт організації Катерина Арданян пояснює це ставленням людей: "Росію українці не сприймають, як країну, де може відбуватися рабство. Тоді як в масовій свідомості є такий імідж, що коли ти поїдеш влаштовуватися в Туреччину, то з тобою щось може трапитися".

Так само, за її словами, люди вважають "більш безпечними" країни Європейського Союзу, а тому легше погоджуються працювати там. "Проте наша статистика свідчить про те, що багато українців страждають від торгівлі людьми, їдучи працевлаштовуватися до Європейського Союзу", - каже експерт.

Хто є "ласим шматком" для трафікерів?

Ольга Костюк, заступник директора базованого в Одесі руху "Віра. Надія. Любов", розповідає, що жертви сексуальної експлуатації – це не завжди малоосвічені чи необізнані жінки.

"В основному це молода жінка, яка проживає у сільській місцевості або в невеличких містечках, де немає роботи. Це сироти або з неблагополучних сімей. Це більша частина, хоча в нас були потерпілі і з благополучних сімей, і з різними фахами, в тому числі і юристи", - каже вона. І розповідає про дівчину, яка здобула юридичну освіту, але не влаштувалася за спеціальністю і поїхала в Туреччину працювати в магазині, де її змусили до роботи в секс-бізнесі.

Ольга Костюк каже, що більшість жертв потрапляють в сексуальну експлуатацію через обман. Це відзначають і в Міжнародній організації з міграції, але, якщо раніше людей шукали через оголошення від фірм, то зараз роблять ставку на особисті контакти, яким люди довіряють більше.

"Ситуація змінилася, і дуже часто є такі випадки, коли роботу пропонують якісь знайомі. … На початку, коли тільки почалася проблема торгівлі людьми, дуже багато жінок виїхали в ту ж Туреччину, в різні країни, які там експлуатувалися. З часом вони там піднялися по своїй "службовій драбині", і вони самі почали приїжджати в Україну, Молдову і набирати людей для роботи", - розповідає Ольга Костюк.

У Департаменті по боротьбі з кіберзлочинністю та торгівлею людьми також відзначають "відсутність примусу під час вербування потенційних жертв". Людей, каже міліція, приваблюють високими гонорарами та "привабливими умовами роботи".

Українці продають один одного

Ще одна тенденція – так звана "внутрішня" торгівля людьми, коли людей "продають" всередині України.

Катерина Арданян розповідає історію, яка, за її словами, відображає одразу кілька останніх тенденцій: "Наприклад, справа дівчини неповнолітньої, яка хотіла підробити на канікулах в Києві. Їй запропонували роботу по догляду за дитиною. Вона приїхала в Київ доглядати за дитиною, їй було 16 років, і вона опинилася на Кільцевій дорозі".

За кілька місяців, каже експерт, дівчині допоміг клієнт і купив квиток додому.

Чому Україна "особливо вразлива"?

У 2010 році Державний департамент США оприлюднив масштабний звіт про ситуацію із торгівлею людьми у світі "Trafficking in Persons", в якому Україну віднесли до так званого "другого рівня": країн, де роблять багато, але недостатньо. "І є побоювання про погіршення ситуації", - каже Катерина Арданян з Міжнародної організації міграції.

Вона наголошує, що проблема є актуальною і для найрозвиненіших країн: "Подолати її важко, тому що це досить прибутковий бізнес для когось, і є певне зацікавлення, щоби вона процвітала". Україну, за словами фахівця, особливо вразливою робить економічна скрута особливо "на регіональному рівні". Крім того, часто люди недостатньо обізнані із тим, як уберегтися від торгівлі людьми.

"І, власне, те, що необхідно, і те, що ми сподіваємося, буде зроблене в цьому році, - це закон про протидію торгівлі людьми", - сказала експерт. У першому читанні відповідний законопроект парламент ухвалив 5 липня.

Працівники громадських також організацій кажуть, що потерпілі часом скаржаться на міліцію, яка замість боротися з торгівлею людьми заплющує на неї очі.

"Були випадки, коли нам розказували потерпілі (цю інформацію вони потім розказували і правоохоронцям нашим) про те, що з документами помагали, і з відправкою працівники правоохоронних органів", - сказала Ольга Костюк з руху "Віра. Надія. Любов". У Департаменті по боротьбі з кіберзлочинністю та торгівлею людьми Бі-Бі-Сі не прокоментували цю інформацію.