Загибель "Булгарії": "всі отримають по шапці"'

Загибель пасажирського теплохода "Булгарія" на Куйбишевському водосховищі в неділю стала найбільшою катастрофою в російському річковому флоті після трагедії "Олександра Суворова" в 1983 році.

Двопалубний корабель водотоннажністю 77,4 тонни, побудований в 1955 році в Чехословаччині, здійснював розважальний круїз. В 21:00 в суботу він вийшов з Казані в порт Болгар і в 11 ранку наступного дня вирушив назад. Катастрофа сталася приблизно через три години. В інтернеті розміщено рекламу судновласника, казанської фірми "Аргоречтур", що пропонує "зануритися в атмосферу свята на комфортабельному 2-палубному теплоході". Для кількох десятків людей (кількість загиблих все ще уточнюється), "свято" виявилося останнім. Якщо у випадку з "Суворовим" причина була очевидною, то тут через добу після катастрофи про них можна лише здогадуватися. Чому в одну мить перекинувся і затонув теплохід, який перебував, за словами судновласників, був справний? За розповідями очевидців, "все сталося так швидко, що не встигли спустити рятувальні шлюпки, спустили тільки два надувних плоти, багато стрибали просто в воду". Зрозуміло одне: судно раптово втратило остійність (здатність судна триматися на воді). Над місцем трагедії в той час вирувала гроза. Річковики багато років стверджують, що волзькі водосховища не даремно називають "морями", і негода на них може бути не менш небезпечна, ніж на справжньому морі, особливо для річкових суден, не розрахованих на сильний вітер і хвилі. Однак повідомлень про небувалі шестиметрові хвилі синоптики згодом не підтвердили. Не підтвердилася і версія про "зустрічі" з мілиною. Пасажири, що вижили, кажуть, що не відчули поштовху, а глибина на місці катастрофи - приблизно 20 метрів. Капітан Алєксандр Островський, який перебував у той час на вахті, ходив по Волзі 29 років. Він загинув, не зумівши вибратися з рубки, тож його ні про що вже не запитаєш, але директор річкового порту Казані, до якого була приписана "Булгарія", Рашид Сафін, вважає, що фахівець такої кваліфікації не міг вчинити фатального промаху. Капітан Алексєй Смірнов, який мав значний досвід плавання на річкових суднах такого ж типу як "Булгарія", в інтерв'ю Російській службі Бі-Бі-Бі помилки екіпажу все ж не виключив. На думку експерта, вона могла полягати в тому, що "Булгарія" занадто різко і на високій швидкості здійснювала правий поворот, а в борт в цей момент вдарила велика хвиля.

Слідство покаже За висновком міністерства транспорту Росії, "Булгарія" була придатна до експлуатації. Ніяких нарікань у фахівців до теплохода під час перевірки не знайшлося. Як пояснив радіостанції "Комерсант ФМ" депутат Держдуми і голова Загальноросійського руху підтримки флоту Міхаїл Нєнашев, технічний стан річкових суден в Росії контролюють цілих два відомства: Річковий регістр в обов'язковому порядку обстежує кожне з них перед початком навігації і видає відповідний дозвіл, а Федеральна служба транспортного нагляду проводить вибіркові перевірки "в повсякденному режимі". Що-небудь стверджувати з упевненістю до завершення розслідування не можна, але більшість експертів як основну можливу причину катастрофи називають поганий стан судна, побудованого понад півстоліття тому. Як розповіло "Інтерфаксу" анонімне "джерело, знайоме з ситуацією", теплохід "довгий час стояв біля причалу, потім його почали здавати в оренду фірмам". За словами джерела, корабель і в минулому "не раз був близький до аварії", і "не дуже допоміг навіть проведений не так давно ремонт". Жителька Казані повідомила кореспондентові "Комсомольської правди", що купила квиток на тур Казань-Перм на борту "Булгарії" на 12 червня, через несправність рейс перенесли на 27 червня, але і тоді на зворотному шляху теплохід двічі ламався, "перший раз десь тричі ремонтували, а другий приблизно п'ять, весь цей час ми були посередині Ками, в результаті екскурсію містом Чайковський було скасовано, і в Саратов ми теж не заїхали". На екстренному засіданні уряду Башкирії у зв'язку із загибеллю теплохода прозвучали дані про те, що середня зношеність кораблів Башкирського річкового пароплавства становить 75 відсотків. Олексій Смирнов упевнений, що говорити про катастрофічний стан російського річкового флоту немає підстав, і будь-які цифри "середньої зношеності" умовні. Головне - не вік судна, а умови його експлуатації, вважає експерт. "Все залежить від власників та екіпажу, - заявив експерт. - Як утримувати корабель, так він і працюватиме. Судновласники закладають різні бюджети на утримання теплоходів. Якщо на цьому економити, намагатися вичавити зі старого судна якнайбільший прибуток, природно, воно буде ламатися". Михаїл Ненашев також вказує, що "в усіх річкових країнах світу теплоходи плавають, в залежності не від того, скільки він проіснував років, а виходячи з технічного стану, і питання повинні виникнути, перш за все, до річкового реєстру та інших структур, які повинні були обстежувати це судно".

"Знаючи нашу російську надію на авось, як-небудь буде, могло бути допущено безвідповідальне ставлення до контролю за цим судном. Такі речі навіть ринок не лікує, а, навпаки, погіршує," - заявив Ненашев. На питання Російської служби Бі-Бі-Сі, чи можна, теоретично, отримати дозвіл на експлуатацію судна по знайомству або за хабар, Алєксєй Смірнов відповів: "Легко".

Копирайт изображения RIA Novosti
Image caption В Куйбишівського моря берегів не видно

"Мертві душі" Через добу після катастрофи кількість людей на борту "Булгарії" в різних повідомленнях "варіюється" від 148 до 199 осіб. При цьому, згідно з технічними нормативами, теплохід був розрахований на перевезення 140 людей. Окрім "офіційних" пасажирів, які купили путівки, і екіпажу, на борту "Булгарії" перебувало від 16 до 35 аніматорів, кухарів і барменів, а також приблизно 20 "неврахованих" пасажирів. Перевантаження корабля, якщо і не стало саме по собі причиною катастрофи, то збільшило кількість жертв. За словами Олексія Смирнова, на коротких розважальних рейсах це звичайна практика. Звинувачувати в цьому випадку треба не власників судна, а екіпаж, який бере на борт або рідних і знайомих, або "лівих" пасажирів, щоб "підробити".

Допомога здалеку Як розповіла журналістам аніматор Світлана Алєксєєва з теплоходу "Арабелла", який першим надав допомогу пасажирам "Булгарії", "за словами врятованих, повз потопаючий теплохід, надувні плоти і людей, які плавали у воді, пройшли без зупинки два вантажні судна, хоча їм кричали і махали руками". На думку Алєксєя Смірнова, ця інформація потребує ретельної перевірки. "Чесно кажучи, в цьому я сильно сумніваюся. На воді народ завжди допомагає одне одному. Та й відповідні інструкції існують", - заявив він. Зате експерт звернув увагу на те, що перші занурення до затонулої "Булгарії" зробили водолази з чорноморського узбережжя, яких доставили літаками лише до вечора. "Чому на Волзі такої служби немає? МНС у нас, начебто, досить багата організація", - дивується він. Оглядачі також відзначають, що в першому повідомленні МНС, поширеному каналами агенції "Інтерфакс" через 40 хвилин після катастрофи, йшлося про 22 пасажири на борту, з яких нібито ніхто не постраждав. Більш-менш достовірна інформація про те, що трапилося, почала надходити лише через три години.

Поки грім не вдарить Президент Дмітрій Медвєдєв доручив Слідчому комітету та міністерству транспорту розібратися в причинах надзвичайної події. На думку Алєксєя Смірнова, тотальні перевірки і "підтягування гайок" принесуть результат. Погано те, що чиновники, за його словами, починають "ворушитися", лише коли гинуть люди. "Після "Суворова кампанія з наведення ладу тривала років п'ять. Зараз знову всі отримають по шапці, і річковий флот відродять", - вважає експерт.

Новини на цю ж тему