Китай заморожує швидкісну залізницю

Китайська машинобудівна компанія відкликала 54 високошвидкісних потяги через проблеми із технічною безпекою.

Копирайт изображения bbc
Image caption Один із пріоритетних проектів китайського уряду - швидкісна залізниця - дав збій

Ці поїзди призначалися для швидкісного сполучення між Пекіном та Шанхаєм. Пояснюючи причини відкликання, керівництво компанії заявило, що були виявлені дефекти в електронній системі безпеки, що могли призвести до порушення руху поїздів.

На початку цього тижня китайський уряд ухвалив рішення про призупинення робіт із будівництва усіх нових об’єктів швидкісних залізничних магістралей, які раніше називалися серед пріоритетів економічної політики країни. Крім того, Пекін мав наміри почати "експорт" своїх технологій та фахівців у проектах, пов’язаних із швидкісними залізничними магістралями. Тепер, як припускають оглядачі, на цих планах, принаймні тимчасово, доведеться поставити хрест.

"Ми тимчасово призупиняємо роботи з будівництва нових магістралей, аби перевірити нинішні та оцінити майбутні проекти. Проте Китай і надалі продовжуватиме розвиток швидкісного залізничного сполучення", - йшлося у заяві за підсумками спеціального засідання уряду.

Від червня цього року, коли із великим розголосом було відкрито сполучення на швидкісній залізничній магістралі між Пекіном та Шанхаєм, рух на цій залізниці кілька разів припинявся через технічні причини.

Три тижні тому у провінції Венчжоу сталася масштабна залізнична аварія, під час якої, за офіційними даними, загинуло 40 осіб, і ще понад 200 були поранені.

Представники китайської влади заявили, що аварія сталася через "серйозні конструкторські недоліки" у сигнальному обладнанні. Керівник спеціальної комісії, що розслідує причини аварії, Луо Лін заявив, що "катастрофи можна було уникнути", оскільки "серйозні очевидні вади у дизайні системи призвели до того, що вона не спрацювала".

Аварія викликала серйозні протестні настрої у суспільстві - пересічні китайці вважають, що, переслідуючи свої політичні та бізнесові цілі, керівництво країни знехтувало міркуваннями безпеки.

Під час візиту китайського лідера Ху Цзиньтао до Києва у червні цього року між Китаєм та Україною було підписано угоду про надання Україні китайського кредиту для будівництва швидкісної залізниці між столицею та міжнародним аеропортом країни у Борисполі.

Проект отримав назву "Повітряний експрес". У підписаній угоді йдеться про позику на понад 370 мільйонів доларів. Проте минулого року під час візиту до Китаю президента України Віктора Януковича була інформація про те, що цей проект коштуватиме близько мільярда доларів.

Тоді оглядачі відзначали, що зазвичай китайські державні банки надають кредити лише під гарантії того, що у проект залучатимуться китайські технології та обладнання.