Євген Гірник: КДБ казало, що батько загинув у ДТП

Останнє поновлення: Понеділок, 21 січня, 2013 p., 16:00 GMT 18:00 за Києвом
Меморіальний знак Олексі Гірнику у Каневі

Пам'ятний знак Олексі Гірнику на Чернечій горі

21 січня виповнилося 35 років з дня, коли на Чернечій горі у Каневі вчинив акт самоспалення український дисидент, політв'язень, Герой України Олекса Гірник. Цього дня кілька десятків представників партій та громадських організацій традиційно вшановували його пам'ять на місці, де сталася ця подія.

Олекса Гірник здійснив свою акцію у 1978 році, неполадік могили Тарасові Шевченку, у переддень річниці проголошення самостійності України Центральною Радою. Близько третьої ночі він облився бензином, який привіз із собою, і запалив себе. У передсмертній записці Олекса Гірник написав, що вчинив самоспалення на знак протесту проти русифікації Української РСР.

Інформація про цей вчинок замовчувалася за роки радянської влади. Вперше про вчинок Олекси Гірника за часів незалежності написала газета "Літературна Україна".

Його син - Євген Гірник - розповів ВВС Україна, що на Чернечій горі відзначають річницю тієї події вже понад 10 років.

Олекса Гірник, 1912-1978

Олекса Гірник належав до організацій "Пласт", "Просвіта", ОУН.

Був засуджений на 5 років в'язниці у 1937 році за висловлювання проти польської влади і заклики до незалежності України.

У 1939 році втік, але того ж року був засуджений на вісім років концтаборів за іншими звинуваченнями вже радянською владою.

1948 року повернувся до Калуша Івано-Франківської області. Спочатку працював на місцевому цегельному заводі обліковцем, потім - інженером.

Всі роки таємно, від руки писав і поширював листівки проти русифікації, які супроводжував цитатами із Тараса Шевченка.

У січні 1978 р. вирішив вчинити акт самоспалення.

Євген Гірник: Традиційно вже організовуємо відзначення 12 років поспіль. У день подвигу до Канева приїздять делегації патріотичних організацій і партій. Сьогодні були активісти від "Свободи", Конгресу українських націоналістів, "Просвіти", Всесвітньої координаційної ради, місцеві активісти "Нашої України" та інших партій.

Традиційно поклали квіти до пам'ятника Шевченку, до пам'ятного знака Олексі Гірнику. Читали вірші, присвячені йому, говорили теплі слова.

На державному рівні цю дату відзначали, лише коли президентом був Віктор Ющенко, який і нагородив батька званням Героя України у 2007 році. Останні три роки ніхто із місцевої влади не приїздить, збираються лише представники громадських організацій. Так само не відзначали на державному рівні і 100-річчя з дня народження Олекси Гірника минулого року. Тобто, ми відзначаємо може й не настільки потужно, але щиро.

ВВС Україна: Ви створили і очолили фундацію імені Олекси Гірника. Відомо, що ви започаткували премію імені свого батька, нею нагороджуються ті, хто розвиває українську державність, робить конкретні справи у цій царині. Кому ці премії вручалися останнім часом?

Євген Гірник: Це нагорода справді для тих, хто щось зробив для Української держави, української нації, якийсь вчинок, самопожертву.

Минулого року премією були нагороджені три особи, яких ми вважаємо політичними в'язнями: Юлія Тимошенко, Юрій Луценко та Віталій Запорожець - це засуджений бунтар із Київщини, який за знущання над селянами ростріляв дільничного міліціонера.

Це дуже невеличкі кошти, однак нагорода ця має передусім моральне значення.

"...Мій протест – то сама правда, а не московська брехня від початку до кінця. Мій протест – то пережиття, тортури української нації. Мій протест – то прометеїзм, то бунт проти насилля і поневолення. Мій протест – то слова Шевченка, а я його тільки учень і виконавець"

Олекса Гірник, із передсмертної записки

Раніше цю відзнаку одержували, приміром, студент із Луганщини Віктор Мельничук, який у суді захищав своє право навчатися українською мовою, Олександр Гнучий, колишній міліціонер із Канева, який зберіг листівки, що їх Олекса Гірник перед загибеллю розкидав на Чернечій горі, автор першої книжки про батька "Спалився за Україну" Михайло Іщенко.

ВВС Україна: Коли ваш батько вчинив акт самоспалення, вам було 23 роки. Що ви пам'ятаєте про той день?

Євген Гірник: Це була досить шокова ситуація. До нас додому у Калуші прийшов дільничний міліціонер з якимись невідомими людьми, вони почали розпитувати, де батько. А він нас обманув, сказав, що їде до Львова, хоча насправді сам поїхав до Києва, а потім до Канева.

Але мама вирішила приховати те, що знала, і сказала, що батько пішов "на пиво". І відправила мене його "шукати". Повернувшись через дві години, я побачив, що в хаті все було перекидано, був обшук.

Що сталося, ми одразу ж не дізналися. Запитання до нас були дуже дивні, розпитували, з ким в останні дні батько спілкувався, де бував, що робив.

А про все я дізнався пізніше, коли в прокуратурі нас уже офіційно допитували.

Хоча до того мамі казали, що він загинув в автомобільній аварії. Такою була офіційна версія КДБ.

Із Євгеном Гірником розмовляла Світлана Дорош.

Більше на цю тему

BBC © 2014 Бі-Бі-Сі не несе відповідальності за зміст інших сайтів

Цю сторінку краще видно в останній версії браузера з активованою функцією CSS