Чому Венеціанська комісія забракувала декомунізаційний закон

Копирайт изображения Reuters
Image caption Діти, одягнені у форму піонерів, у школі Ставропольського краю Росії. 19 листопада 2015 року.

Як свідчить повний текст висновку щодо закону про засудження комуністичного та нацистського режимів, Венеціанська комісія загалом визнала право країни запроваджувати подібні заборони, але вказала на суттєві недоліки, які порушують права і свободи.

Минулої п’ятниці комісія схвалила проміжний звіт щодо закону про засудження комуністичного та нацистського режимів і заборону пропаганди їхньої символіки.

Це викликало суперечки серед політиків, хоча повного тексту документу ще не було, а тому заяви, що начебто закон визнали невідповідним європейським стандартам, стали передчасними.

Загалом Венеціанська комісія визнала право України забороняти та криміналізувати використання комуністичної символіки та пропаганди тоталітарних режимів, чітко вказавши на подібний досвід багатьох європейських країн.

Але експерти гостро розкритикували формулювання про заборону діяльності партій, нечіткі та надто суворі покарання, а також можливі порушення державою прав людини.

Забороняти можна

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Європейські експерти вважають, що у нинішній редакції закон може стати інструментом цензури ЗМІ

"Венеціанська комісія визнає право України забороняти або навіть криміналізувати використання окремих символів та пропаганди тоталітарних режимів. Таке законодавство не є унікальним для країн, що входять до Ради Європи", - йдеться у пояснювальній частині висновку комісії.

Експерти наголосили, що Україна не перша посткомуністична країна, яка ухвалила "декомунізаційний закон". Як зауважують у комісії, у деяких країнах подібні норми закріплені напряму в конституціях.

Використання нацистської символіки заборонене в Австрії, Білорусі, Бразилії, Франції та Росії.

Комуністичні символи забороняли у колишній Чехословаччині, Угорщині, Литві, Польщі та Молдові, а ще низка країн ухвалювала заборону на символи тоталітарних ідеологій, не вказуючи, чи поширюється це на комуністичну ідеологію.

Копирайт изображения AP
Image caption Експерти нагадали про досвід декомунізації сусідів України, зокрема Польщі

Натомість Венеціанська комісія нагадала, що у низці країн конституційний суд повністю або частково скасував заборону на використання комуністичних символів: у Чехословаччині, Угорщині, Польщі та Молдові.

Також комісія звернула увагу на низку міжнародних документів, які засуджують злочини тоталітарних режимів, зокрема і комуністичного.

Парламентська асамблея Ради Європи ухвалювала подібні резолюції у 1996 році - про подолання наслідків колишньої комуністичної тоталітарної системи, та у 2006 році – щодо міжнародного засудження злочинів тоталітарних комуністичних режимів.

Також згадали Вільнюську декларацію, в якій вказано, що "у 20 столітті європейські країни пережили два тоталітарні режими – нацистський та сталінський, обидва з яких призвели до геноцидів, порушення прав людини та свобод, військових злочинів та злочинів проти людяності".

Неприйнятні формулювання

"Проте комісія попереджає, що нинішні формулювання в законі можуть призвести до порушення права на свободу висловлювання", - одразу ж зауважують експерти.

Можливе порушення основних прав людини експерти Венеціанської комісії розписали на кількох десятках сторінок свого висновку.

"Положення закону не достатньо чіткі, щоб дозволити людям регулювати свою поведінку у відповідності із законом", - йдеться у висновку.

Експерти наполягають, що закон має занадто широку сферу застосування покарання, воно не пропорційне встановленим цілям закону.

Особливо це стосується заборони діяльності окремих партій та їхньої участі у виборах, що встановлюється тільки через їхню "назву, а не доведену судом антиконституційну діяльність".

"У чинній редакції закон може порушити встановленні європейською конвенцією право на свободу висловлення, свободу добровільних об’єднань та права обирати і бути обраним", - йдеться у висновку.

Копирайт изображения AFP
Image caption Україна має виправити закон, щоб не порушувати зобов'язання перед Радою Європи

Комісія окремо наголосила, що Україна зобов’язалась поважати ці права, долучаючись до Ради Європи.

Експерти вважають занадто широким перелік символів комуністичного режиму, до яких, на їхню думку, не доречно включили навіть картинки з цитатами колишніх діячів Радянського Союзу.

Окрім того, перелік символів, на думку Венеціанської комісії, "виявився не вичерпним". Експерти неодноразово вказують, що в законі вживається формулювання "та інші символи", що також є неприйнятним для порушення, за яке можуть карати позбавленням волі до десяти років.

Непомірне покарання також стало об’єктом критики Венеціанської комісії – їм не сподобалось покарання за використання символів тоталітарних режимів у вигляді ув’язнення до десяти років, без можливості сплати штрафу.

"Звертаємо увагу, що у практиці Європейського суду вважається неприйнятним навіть загроза ув’язнення за ненасильницькі висловлювання", - наполягають у Венеціанській комісії.

Що таке пропаганда?

Визначення "пропаганда тоталітарних символів", за яку передбачається суворе покарання, на думку експертів, також занадто "розпливчасте".

У законі немає чіткого переліку злочинів тоталітарних режимів, за спростування яких у медіа може бути покарання.

"Визначення пропаганда не має інструментів відрізнення її від ключових свобод висловлення, закріплених конвенцією", - вважає Венеціанська комісія.

Більше того, на думку експертів, занадто широке трактування символів тоталітарного режиму та визначення пропаганди призводитиме до ситуацій, коли люди "порушуватимуть закон ненароком".

"Окрім того, закон не має забороняти вільні академічні дослідження та свободу творчого вираження", - висловили ще одну пересторогу експерти.

Європейці вказують, що у законі треба встановити чіткі механізми, щоб закон не став інструментом цензури проти незалежних ЗМІ.

У висновку кілька разів вказується, що заборона на діяльність партій є крайнім заходом захисту конституційного ладу країни.

Копирайт изображения AFP
Image caption Петро Симоненко відмовився змінювати назву Комуністичної партії України, після чого її заборонили

Експерти нагадали, що під дію закону вже потрапила Комуністична партія України, щодо якої було окреме рішення суду.

Але, на думку експертів, забороняти партію тільки через назву, а не встановлені антиконституційні дії – це не відповідає європейським стандартам.

Ще одне зауваження комісії стосується перейменувань географічних назв, в яких є елементи радянських символів.

Комісія погоджується, що це легітимне право країни " змінити тоталітарну комуністичну пам'ять та встановити нові назви".

Проте до того, як це виписано в законі, є кілька зауважень. У цьому процесі мають більшу роль відігравати місцеві громади, їм для цього потрібно дати більше часу.

Що треба змінити?

Врахувавши всі зауваження, підкріплені прецедентами судових рішень у подібних ситуаціях Європейського суду з прав людини, Венеціанська комісія дала Україні п’ять чітких рекомендацій.

Символи пропаганди мають стати більш зрозумілими, вужчими, а їхній перелік – вичерпним.

Визначення пропаганди тоталітарних режимів мають стати чіткими, особливо це стосується випадків, за які передбачене кримінальне покарання.

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Верховна Рада має суттєво змінити положення "декомунізаційного закону"

Заперечення злочинів тоталітарних режимів, за які передбачене покарання, має стосуватись чіткого переліку злочинів, а не "загальної злочинної природи", як зараз.

Кримінальне переслідування мають передбачити тільки за ті злочини, які дійсно несуть серйозну загрозу суспільству. Проста демонстрація символів або вживання імен, на думку експертів, має бути декриміналізоване.

Заборону політичних партій експерти також пропонують зробити виключно як крайній засіб.

Експерти вказали, що Комуністична партія вже оскаржила свою заборону у Європейському суді з прав людини.

"Якщо КПУ заборонили тільки на підставі символу, то в ЄСПЛ у них є шанси виграти", - розповів ВВС Україна колишній представник ПАРЄ у Венеціанській комісії Сергій Головатий, який брав участь в ухвалені висновку.

Експерт назвав проміжний висновок комісії абсолютно адекватним, адже, на його думку, в законі дійсно містяться багато нечітких юридичних формулювань.

"Висновок Венеціанської комісії свідчить, що закон писався непрофесійними юристами. Тому через юридичну безграмотність є багато фахових зауважень", - заявив ВВС Україна Сергій Головатий.

Пан Головатий наполягає, що в проекті висновку немає ідеологічних заперечень, натомість є чітка юридична аргументація, що треба уточнити.

"Якщо врахують зауваження, то кінцевий висновок змінять", - вважає пан Головатий.

Перший віце-спікер Верховної Ради Андрій Парубій вже заявив, що депутати розроблять проект змін до антикомунізаційного закону й спробують його ухвалити наступного року.

Новини на цю ж тему