В Україні починають обирати старост

  • 16 січня 2016
Вибори Image copyright epa
Image caption Старост обиратимуть у селах та селищах, які входитимуть до об'єднаних громад і не матимуть власних сільських рад

З 17 січня в Україні стартують вибори сільських старост, посади яких запроваджуються в рамках децентралізації.

Цієї неділі першими власного старосту оберуть мешканці села Ірдинь поблизу Черкас, яке разом з селищем Білозір'я минулого року утворило єдину об’єднану територіальну громаду.

24 січня старост оберуть наступні 30 сіл, 28 лютого - ще 14, а потім і всі решта, які увійшли до вже створених 159 об’єднаних громад.

Нові об’єднані громади

Сільські старости з’являються із початком децентралізації влади, першим кроком яких стало укрупнення та об’єднання громад, переважно у сільській місцевості.

На початку 2015 року Верховна Рада ухвалила спеціальний закон про об’єднання громад.

Менші села та селища мають об’єднуватись з більшими сусідами з одночасною передачею укрупненій громаді більших повноважень та фінансової незалежності.

Згідно із задумом, об’єднані громади матимуть бюджетну автономію, залишатимуть у себе більшу частину податків, а також отримуватимуть державні субвенції та дотації напряму.

Раніше сільські громади отримували ці кошти через область та район, що робило їх залежними від обласного та районного керівництва.

"З 1 січня 159 об’єднаним громадам, які обрали органи влади, відкрили прямі міжбюджетні розрахунки. Вони починають отримувати гроші напряму без участі району і області, зокрема медичну та освітню субвенцію, а також базову дотацію", - заявив нещодавно віце-прем’єр з регіонального розвитку Геннадій Зубко.

Image copyright UNIAN
Image caption Об'єднанні громади матимуть бюджетні відносини з Києвом, оминаючи районний та обласний рівень

Речник черкаської обласної адміністрації Сергій Пасічник у розмові з позаштатним кореспондентом ВВС Україна в Черкасах Мирославою Станкевич підтвердив, що перші об’єднані громади області, в тому числі і Білозірська, вже користуються більшою незалежністю від обласної та районної влади.

"Спочатку були проблеми з відкриттям громадою власного рахунку, але їх вирішили. Утворені громади на правах міст обласного значення мають прямий діалог з держбюджетом й матимуть більше коштів", - розповів Сергій Пасічник.

Він також нагадав, що об’єднані громади отримують доступ до коштів спеціального фонду регіонального розвитку.

Хто такі старости?

Але при об’єднанні виникає проблема – у багатьох селах, де раніше була власна сільська рада та виконавчий комітет, ці органи скасовують, адже створюється єдина рада на всю громаду.

Тому у багатьох населених пунктах виникає певний вакуум влади, який вирішили заповнити за допомогою посади сільського старости.

Закон визначає, що власних старост матимуть села, у яких є понад 50 мешканців. Населені пункти, які визначені центром об’єднаної громади, власних старост не матимуть.

Староста села чи селища представлятиме інтереси його мешканців у громаді, входитиме до її виконавчого комітету, братиме участь у підготовці бюджету, допомагатиме мешканцям готувати документи для подачі в органи влади та матиме низку інших обов’язків.

Кожна громада ухвалюватиме власне положення про старосту, де чітко прописуватиме особливості роботи старости та перелік повноважень.

Передбачається, що старостам можуть надавати і деякі адміністративні функції, як-от видача окремих довідок та документів, щоб за ними не було потреби їхати до адміністративного центру громади.

Такого повноваження у законі не прописано, проте ситуація невдовзі може змінитись.

Image copyright Reuters
Image caption Перші вибори старост триватимуть цілий рік

"Треба змінами до закону наділити старост правом надавати первісні адміністративні послуги, які мають виконавчі комітети громад", - заявив нещодавно на спеціальній нараді щодо децентралізації перший заступник голови адміністрації президента Віталій Ковальчук.

Цю поправку запланували схвалити ще у січні, щоб встигнути до запуску виборів старост у більшості сформованих об’єднаних громадах.

Як їх обиратимуть

Старост обиратимуть мешканці села на прямих виборах, коли переможцем стає кандидат, який набере просту більшість голосів – за аналогією з виборами сільського голови.

Планується, що у майбутньому вибори старост проходитимуть одночасно з черговими місцевими виборами, коли обиратимуться ради і голови.

Але перші вибори старост у новостворених громадах мають суттєві відмінності.

Спочатку створюється об’єднана громада і ЦВК оголошує у ній перші вибори ради та голови.

Після цього новообрана рада громади затверджує положення про старосту та оголошує його перші вибори.

Тому процес перших виборів старост в Україні може розтягнутись на цілий рік.

Image copyright UNIAN
Image caption Старостами можуть бути кандидати від партій або самовисуванці

Під час місцевих виборів 25 жовтня 2015 року обрали ради та голів у 159 новостворених об’єднаних громадах.

27 березня 2016 року відбудуться перші вибори ще в десяти громадах, і цей процес триватиме.

Поступово новообрані громади призначатимуть вибори старост, перші з яких якраз і відбудуться 17 січня на Черкащині у Білозірській громаді.

Як розповів позаштатному кореспондентові ВВС Україна в Черкасах Мирославі Станкевич речник Черкаської ОДА Сергій Пасічник, перші в Україні вибори старости підготували нормально.

"У цій громаді розуміють, що староста з партнерського селища необхідний. Це показник того, що громада готова враховувати їхні інтереси", - заявив пан Пасічник.

На виборах старости зареєструвалися два кандидати, в селі Ірдинь створена одна дільнична комісія для 683 виборців, а результат виборів оголосить територіальна комісія громади у Білозір’ї.

На сайті ЦВК зараз викладений графік таких виборів на найближчі кілька місяців: 24 січня, 28 лютого, 6 та 13 березня. І цей графік постійно оновлюватиметься.

Новини на цю ж тему