100 днів уряду: Гройсман показав, як може керувати країною

Гройсман Копирайт изображения UNIAN
Image caption Експерти оцінюють 100 днів Володимира Гройсмана без видимих успіхів та провалів

Політичні та економічні експерти не дуже щедрі на позитивні оцінки ста днів роботи нового уряду, хоча європейці таки поставили йому плюс.

Наприкінці тижня, 23 липня, минає символічний стоденний строк роботи уряду на чолі з Володимиром Гройсманом, який перебрав керівництво в Кабміні після відставки Арсенія Яценюка 14 квітня.

Підсумовуючи сто днів, експерти вказують на часткову стабілізацію політичної та економічної ситуації. Хоча зауважують, що для більшості українців цей час запам’ятається переважно різким підвищенням цін на газ та тарифів на комунальні послуги.

На міжнародній арені пан Гройсман пройшов своєрідні оглядини у всіх нинішніх стратегічних столицях для України – Вашингтоні, Берліні та Брюсселі.

Міжнародні оглядини

У перші кілька місяців Володимир Гройсман адаптувався до нової посади, але вже з червня почав активну міжнародну діяльність.

У червні на запрошення американців Володимир Гройсман відбув у свій перший міжнародний візит до США як прем’єр.

Окрім зустрічі з низкою найвищих посадовців країни, пан Гройсман там поговорив з "представниками єврейської громади США".

Копирайт изображения UNIAN
Image caption У Брюсселі роботу Володимира Гройсмана оцінили позитивно

Трохи згодом, 27-28 червня, він відвідав Берлін і зустрівся з канцлером Анґелою Меркель.

Третім у черзі був візит до Брюсселя, де він зустрівся з керівництвом ЄС.

"Послідовність візитів показує, хто наскільки серйозно ставиться до України й контролює нашу ситуацію. Всі візити були за запрошенням", - вказує політолог Володимир Фесенко, назвавши їх "політичним знайомством".

Він радить не переоцінювати їхнє значення.

"Це було налагодження робочого контакту, ці візити – невеликі досягнення, але партнери побачили певну самостійність нового прем’єра", - додав пан Фесенко.

Останній візит у Брюссель приніс пану Гройсману кілька політичних балів.

Керівник Єврокомісії Жан-Клод Юнкер на спільній прес-конференції з Гройсманом висловив задоволення "швидкістю та змістом реформ" його уряду.

А комісар з питань розширення Йоганнес Ган взагалі побачив "прогрес в ініціативах уряду у перші сто днів роботи".

Реформа уряду не вдалась?

Директор центру політико-правових реформ Ігор Коліушко у розмові з ВВС Україна зауважив, що нинішній уряд – далеко не єдина команда, звідси і багато недоліків, які він помітив у перші сто днів роботи.

Він вказує, що хоч уряд й затвердив стратегію реформи державного управління, окремі міністерства, зокрема і мін’юст, "роблять протилежні кроки".

Копирайт изображения Getty
Image caption Перший закордонний візит Володимир Гройсман здійснив до США

"Найбільше упущення - нереалізованість реформи самого уряду, що треба було за 100 днів вже зробити", - вважає експерт.

Ігор Коліушко вказує, що цей уряд принаймні ухвалив план роботи на рік та стратегію реформи кабміну, чого попередникам не вдавалось.

"Намагаються запустити виконання, але поки що не дуже виходить. Є велика слабкість адмінперсоналу, дуже складно організувати будь-яку справу", - резюмує експерт.

Медична реформа і вживані авто

Одним з недоліків роботи Гройсмана за 100 днів називають нездатність протягом тривалого часу призначити повноправного міністра охорони здоров’я.

Хоча пан Коліушко помітив "найцікавіші кроки" саме у цій сфері.

"Через відсутність міністра прем’єр бере на себе найгостріші проблеми і так виглядає, що під його тиском щось починає рухатись", - згадав він рішення про скасування ліцензування ліків, які вже мають реєстрацію в країнах ЄС, США, Канаді, Австралії та Японії.

Економічні експерти пророкують складнощі в імплементації такого кроку через опір корупціонерів, які на цьому наживались.

"Багато людей втратять мільярдні доходи, зрозуміло, що просто так вони здаватися не будуть", - вважає виконавчий директор Центру соціально-економічних досліджень CASE-Україна Дмитро Боярчук.

Крок, до якого уряд мав безпосередній стосунок і який позитивно оцінили експерти, – це зниження мит на імпорт вживаних автомобілів з Європи.

Коли цей закон ухвалювали, то керівник фракції "Самопоміч" Олег Березюк заявив, що "вперше в українській історії влада бере гроші з кишень олігархів і перекладає їх людям".

Президент Петро Порошенко довго думав, чи підписувати закон. Через це у кулуарах навіть розповідали, що з появою дешевших авто з Європи може постраждати близький до нього автобізнес.

Копирайт изображения Reuters
Image caption В уряді досі немає повноправного міністра охорони здоров'я

У цій ситуації показовою стала позиція уряду та Володимира Гройсмана, який за день до підписання направив президенту спеціальну пропозиції підписати документ.

Така процедура насправді не передбачена й важко згадати, коли уряд так само звертався до президента.

Хоча Петро Порошенко вимагає від Ради внести в закон такі зміни, що навіть експертам складно спрогнозувати, чи він запрацює.

"Поки невідомо, як рішення з митами на авто вплине на пропозицію на ринку", - вважає економічний експерт Ірина Клименко.

Дорожній піар?

З перших днів на посаді Володимир Гройсман назвав ремонт доріг серед пріоритетів.

Він почав їздити по ремонтних ділянках і розповідати, що вже цього року ситуація з дорогами суттєво зміниться.

Пан Гройсман анонсував збільшення витрат на ремонт з 4 до 19 мільярдів гривень. Він пообіцяв, що до кінця ремонтного сезону у жовтні на всіх дорогах проведуть щонайменше ямковий ремонт.

Як вказують експерти, ремонт доріг – це поки що чи не єдине, що зі зміною уряду можуть побачити українці.

У багатьох регіонах вже йде латання та ремонт шляхів, які вже давно перебували у жахливому стані.

Провал приватизації

Масштабним проектом уряду у перші сто днів була приватизація хімічного гіганта - Одеського припортового заводу.

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Ремонти доріг - одна з "фішок" Володимира Гройсмана

18 травня уряд оголосив конкурс на продаж 99,6% акцій підприємства зі стартовою ціною 13,175 мільярда гривень.

В уряді заявляли, що на підприємство претендує низка іноземних компаній, а росіянам брати участь у конкурсі заборонили.

Проте приватизація заводу провалилась. До 18 липня, крайнього терміну подачі заявок, жоден покупець так і не зголосився.

За словами голови Фонду держмайна Ігоря Білоуса, потенційних покупців не влаштували зависока ціна, мільярдні борги та політична ситуація в країні.

В уряді вже пообіцяли новий конкурс, в якому стартову ціну можуть знизити на 30%.

"Це може бути тактичним прийомом інвесторів, які хочуть знизити ціну", - оцінив ситуацію Володимир Фесенко, зауваживши, що Гройсману треба було активніше працювати з іноземцями.

Затримка з МВФ та угода з Канадою

Чи не найскладнішим завданням перших ста днів роботи уряду Гройсмана було отримання чергового кредиту від МВФ.

Цю тему він піднімав під час усіх своїх закордонних візитів.

Ще навесні планувалось, що транш МВФ Україна отримає вже у липні. Задля цього уряд ухвалив низку складних рішень про підвищення цін на газ та комунальні тарифи.

Поки що кредит відкладається, хоча влада стверджує, що переговори з МВФ вже практично завершились.

"Все, що стосується уряду, - зроблено. Все, що стосується парламенту, - теж всі необхідні законодавчі акти ухвалені", - заявив пан Гройсман у Брюсселі.

Він стверджує, що на переговорах залишились тільки "технічні питання", не уточнивши можливі строки кредиту.

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Обіцяна приватизація ОПЗ провалилась

Дмитро Боярчук вказує, що для траншу парламент мав ухвалити ще більше десятка законів. Проте вони не є критичними, отже цей момент фонд може проігнорувати.

Незалежний експерт Ірина Клименко назвала відсутність співпраці з фондом "негативним сигналом", але вказала, що поки що і без кредиту бюджет вдалось збалансувати.

"Відсутність співпраці пояснюється ще й тим, що західні партнери дуже незадоволені, як в Україні відбувається боротьба із корупцією", - вважає пані Клименко.

Від Володимира Гройсмана у сфері боротьби з корупцією зараз залежить запуск роботи Національної агенції із запобігання корупції та електронного декларування з 15 серпня. Поки що прем’єр обіцяє, що це станеться у заплановані терміни.

На час прем’єрства Володимира Гройсмана також припало підписання Угоди про вільну торгівлю з Канадою, хоча підготовка до цього тривала задовго до його призначення.

Так само за його прем’єрства завершились конкурси з призначення керівників "Укрзалізниці" та "Укрпошти", які започаткував ще попередній уряд.

Стрибок тарифів

Наприкінці квітня уряд встановив єдину ціну на газ для населення, підвищивши її фактично утричі - до 6,9 тисяч гривень за тисячу кубометрів.

Після цього з 1 липня вдвічі підняли вартість двох комунальних послуг – гарячої води та опалення. З вересня також суттєво зросте тариф на електроенергію.

В уряді вже пообіцяли субсидій для тих, хто не може платити за новими тарифами.

Ірина Клименко у розмові з ВВС Україна назвала таке підвищення "гасінням пожежі за рахунок населення".

Вона вважає, що рухатись до ринку у сфері тарифів треба, але паралельно мали демонополізувати ринок, збільшувати конкуренцію та визначати ринкову ціну.

Натомість Дмитро Боярчук називає збільшення тарифів правильним кроком Гройсмана.

"Рішення дуже ризиковане, але насправді правильне. Це є стимулом для внутрішнього видобутку газу і енергозбереження", - вважає пан Боярчук.

Він стверджує, що зведення цін на газ до одного рівня вбиває корупційні схеми, які раніше навколо цього будувались.

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Найжорсткішим політичним критиком Гройсмана через тарифи стала Юлія Тимошенко

"Субсидії є достатньо щедрими, їх виділяють майже усім, хто звертається", - доводить пан Боярчук.

Підвищення тарифів вже стало однією з топ-тем української політики, через це у Раді навіть блокували трибуну, а на осінь вже пророкують масові акції протесту.

"Це було потрібно для відновлення співпраці з МВФ", - пояснює пан Фесенко, зауваживши, що тут уряд можливо діяв занадто рішуче.

Він вважає, що тактично уряд діяв правильно, ухваливши це непопулярне рішення на початку роботи.

"Але масштаби підняття тарифів та ціни на газ дуже великі й викличуть спротив у суспільстві. Чи вдасться впоратись з цим залежить від ефективності програми субсидій", - прокоментував пан Фесенко, чи погубить тарифна проблема цей уряд.

За його словами, визначальним для розуміння політичних наслідків від тарифів буде листопад, коли людям прийдуть перші платіжки за опалення.

"Якщо Гройсман вистоїть листопад-грудень, перезимує, то пропрацює до квітня точно", - пророкує пан Фесенко.

Як вказує співголова Фонду енергетичних стратегій Дмитро Маруніч, на ринку газу та електроенергії накопичуються багатомільярдні борги, які через підвищення тарифів можуть тільки зростати.

За його даними, останніми місяцями запаси вугілля на складах теплоелектростанцій скорочуються.

"Якщо тенденцію не зламати, то можна повернутись до осені 2014 року, коли через брак вугілля були віялові відключення світла", - вважає Дмитро Маруніч.

Також він звернув увагу на недостатні запаси газу у підземних сховищах, що також загрожує опалювальному сезону.

Експерт вважає, що на енергетичному ринку політика нинішнього уряду майже нічим не відрізняється від попереднього.

"Він при призначенні казав, що покаже, як керувати країною. Поки що не дуже видно", - додав експерт.

Пережити зиму

Уряд Гройсмана при призначені отримав річний імунітет від відставки, адже Рада схвалила його програму дій.

Тому змусити його піти у відставку можуть тільки екстраординарні події – масові протести, розпад коаліції у Верховній Раді чи перевибори. Зараз її кістяк складають БПП та "Народний фронт", з якими часто голосують в унісон "Самопоміч", "Воля народу" та "Відродження".

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Рада дала Володимиру Гройсману річний імунітет від відставки, схваливши програму дій

Проте майже кожне рішення в Раді ухвалюється з надзусиллями.

Використовуючи тарифне питання, "Батьківщина", "Радикальна партія" та "Опозиційний блок" вже закликають до перевиборів Ради.

Восени до їхній вимог на вулиці можуть долучитись і незадоволені від підвищених тарифів.

Проте, за словами Дмитра Боярчука, економіка вже почала зростати, і це вплине на ситуацію.

"Якщо будуть проводитись реформи, то можна очікувати досить непоганого зростання", - вважає експерт.

Він також вказує, що найскладніший період для прем’єра буде восени через тарифну кризу. Якщо його вдасться пройти, то далі можна буде звітувати про економічне зростання.

А тоді, за словами Дмитра Боярчука, політичних балів зможе набрати і сам Володимир Гройсман.

Новини на цю ж тему