Казус Бабича: чому в Києві та Москві може не бути послів

Посольство Росії Копирайт изображения UNIAN
Image caption Посольство Росії у час конфлікту на Донбасі та анексії Криму стало місцем постійних протестів

Намір Росії мати у Києві послом колишнього військового Михайла Бабича, та форма, як це було зроблено, свідчить, що посла РФ у Києві може не бути ще довго.

Російська Федерація вирішила замінити свого посла в Україні Михайла Зурабова та звільнила його з посади, направивши в Київ агреман на Михайла Бабича.

Проте направлення агреману відбулось з порушення прийнятих міжнародних правил – речник президента РФ Дмитро Пєсков одразу ж озвучив його прізвище, що робити у дипломатії не прийнято.

Враховуючи, що ще з кінця минулого року в Москві немає українського посла, українські експерти прогнозують, що не скоро в обох столицях з’являться посли.

Це називають реальним показником кризи у дипломатичних стосунках, пов’язаної з війною на Донбасі та анексією Криму.

Хід Бабичем

28 липня Володимир Путін звільнив посла в Україні Михайла Зурабова, а вже наступного дня у російській пресі назвали ім’я претендента на цю посаду – Михайло Бабич.

При чому речник президента Росії одразу ж підтвердив це прізвище, додавши, що у Києва вже запросили агреман на нього.

Копирайт изображения Getty
Image caption Михайло Зурабов працював у буремні часи українсько-російських відносин

"Поки не знаю (чи отримана згода Києва на призначення Бабича послом РФ), але агреман запитаний", - заявив пан Пєсков.

Що викликало хвилю обурення в Україні, адже публічне озвучення імені до отримання агремана йде врозріз з дипломатичними правилами.

"Оголошення імені кандидатури на посла до отримання агреману суперечить традиціям та правилам дипломатичного спілкування", - заяви ВВС Україна колишній міністр закордонних справ України Володимир Огризко.

Він стверджує, що у "100% випадків запит на агреман надсилається не публічно".

І робиться це для того, щоб у разі відмови не псувати дипломатичну кар’єру чиновника.

Дивний "витік"

Відомий журналіст у сфері міжнародних відносин Сергій Сидоренко також заявив, що не пам’ятає випадку, коли про подання запиту одразу ж офіційно повідомили пресі.

"Думаю, не помилюсь, що це - світовий прецедент. Або один з небагатьох прецедентів", - додав пан Сидоренко на своїй сторінці на Facebook.

На його думку, це свідчить, що дане подання "не має на меті, щоб подану людину затвердили в Києві".

Копирайт изображения Getty
Image caption Кандидатура Михайла Бабича викликала не менше протестів, ніж форма подачі його агремана

Окрім того, в Україні вже піднялась хвиля несприйняття самої персони Михайла Бабича.

"Росія в Україну ніколи не пропонує кадрових дипломатів. Причин цьому багато, але я не пам’ятаю пропозицій настільки одіозних фігур", - вважає Володимир Огризко.

"Те, що відбувається зараз – це не призначення посла. Це – приниження України", - додав відомий публіцист Віталій Портніков.

Українські експерти вважають, що така форма подачі агремана покликана дати Росії привід за кілька місяців звинуватити Україну у неконструктивній позиції.

Пан Бабич раніше був військовим десантником, під час Чеченської війни був керівником уряду республіки, працював у ФСБ та представником у Приволзькому федеральному окрузі.

За посадою він також є членом Ради безпеки РФ, яка ухвалювала рішення про анексію Криму та введення військ в Україну.

"Ця деталь має стати безумовною причиною відмови на агреман", - вважає політолог Тарас Чорновіл.

Світова практика

4 стаття Віденської конвенції вказує, що країна має пересвідчитись, що приймаюча держава надала агреман на призначення посла.

При цьому там вказується, що держава перебування не зобов’язана повідомляти про причину відмови.

Більше того, у дипломатії прийнято, що й відмовляти не потрібно – є інші способи дати зрозуміти, що кандидатуру потрібно замінити.

У дипломатичних правилах вказано, що коли відповіді на агреман немає більше місяця, то "процедура запиту на агреман повторюється, доки не буде згоди на нову кандидатуру".

"Коли запит надходить, він розглядається день, місяць, рік або скільки завгодно. Ця внутрішньодержавна процедура може тривати скільки завгодно", - додав екс-голова МЗС пан Огризко.

Згідно з дипломатичними правилами, інформація щодо кандидатури нового посла публікується вже після отримання агреману.

При чому публікація про призначення має відбутись "одночасно в обох столицях".

На цьому фоні у понеділок речник президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що Кремль нічого офіційно не повідомляв, а витік стався через журналістів.

"Кремль не оприлюднював цю кандидатуру, відповідно до наших процедур, ця кандидатура розглядалася в профільних комітетах Думи і Ради Федерації. А якщо бути точним, то через якісь свої джерела агентство РБК назвало цю кандидатуру", - заявив пан Пєсков агенції УНІАН.

Мовчазна відмова?

Згідно з процедурою, агреман передається по лінії МЗС і згоду мають надати саме в міжнародному відомстві.

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Володимир Єльченко був останнім послом України в Росії до грудня 2015 року

У прес-службі українського МЗС ВВС Україна не змогли надати інформацію, чи отримували вони вже запит на агреман Михайлу Бабичу.

І звернули увагу, що українського посла у Москві немає вже з грудня 2015 року з моменту звільнення Володимира Єльченка.

Там його функцію виконує тимчасовий повірений – найнижчий рівень дипломатичного представництва.

"Мені відомо, що Україна навіть не подає Москві агремани на кандидатів. Це форма висловлення свого "дипломатичного фе", хоч і дуже слабка, як на мене", - розповів ВВС Україна Володимир Огризко.

За процедурою, ініціювати призначення кандидатури на посаду посла для подальшого отримання агреману має саме президент.

Співрозмовник ВВС Україна в адміністрації президента підтвердив, що планів надсилати агреман там поки немає, і це є політичним знаком рівня дипломатичних стосунків між державами.

В України давно тривають дискусії, чи потрібно було розривати дипломатичні стосунки з Росією на фоні анексії Криму та війни на Донбасі.

Одні вказують наприклад Грузії, яка їх розірвали з Росією під час війни 2008 року.

Інші вважають, що дипломатичні стосунки потрібні, щоб захищати інтереси сотень тисяч українців, які перебувають в Росії.

За міжнародним правом, призначення тимчасово повіреного у справах відбувається без жодних узгоджень простим повідомлення МЗС приймаючої країни. Цього вже буде достатньо для початку його роботи.

І, як вказують українські експерти, саме на цьому рівні найближчим часом може відбуватись взаємне дипломатичне представлення України та Росії.

Новини на цю ж тему