Глухий кут Мінська: два роки угоді

Мінськ Копирайт изображения EPA
Image caption Лідери країн нормандського формату цілу ніч погоджували оновлений Мінськ 12 лютого 2015 року

Українські експерти визнають, що виконання мінських мирних домовленостей зайшло у глухий кут, проте жодна зі сторін першою від угоди не відмовлятиметься.

Мінським угодам, які були покликані зупинити війну на Донбасі та встановити мир на сході України, 5 вересня виповнюється вже два роки.

Угода, оновлена на початку 2015 року, сприяла зменшенню інтенсивності боїв й частковому відведенню зброї від лінії зіткнення, проте повного припинення вогню за два роки так і не сталось.

Політичні перемовини з імплементації Мінська фактично зависли – зараз відбувається чергова спроба повного припинення вогню. Без цього, як визнають учасники домовленостей, говорити про виконання політичних пунктів щодо Донбасу зарано.

На цьому фоні якраз на другу річницю Мінська на саміті "Великої двадцятки" у Китаї лідери країн "нормандського формату" - Німеччини та Франції - вкотре поговорили з Володимиром Путіном щодо ситуації на Донбасі й спробували реанімувати перемовини.

Перший Мінськ

Перші Мінські угоди уклали 5 вересня 2014 року після розгрому українських військ біля Іловайська й, як стверджує українська сторона, вторгнення російських регулярних частин.

Тоді війська бойовиків несподівано з’явились у Новоазовську, що на кордоні з Росією, і де бойовиків не було до кінця серпня 2014 року. Також існувала загроза взяття Маріуполя, який контролювала українська влада.

Копирайт изображения Ukrinform
Image caption Від України Мінські угоди формально підписував екс-президент Леонід Кучма

Росія заперечує присутність своїх військ на Донбасі. Проте Володимир Путін визнає, що деякі російські спеціалісти виконують там певні військові завдання.

Угода передбачала припинення вогню, а потім проведення децентралізації влади в Україні, ухвалення спеціального закону про самоврядування в окремих районах Донбасу, моніторинг кордону ОБСЄ, звільнення всіх полонених, ухвалення закону про амністію учасникам подій на Донбасі та проведення місцевих виборів за українським законом.

Перша угода радикально зменшила інтенсивність боїв, проте повністю вогонь не припинився. Україна схвалила закони про самоврядування на Донбасі та амністію, проте вони так і не набули чинності.

Натомість восени 2014 року бойовики провели вибори за власними правилами, які не визнала Україна та ОБСЄ. Після цього виконання Мінська зупинилось.

У січні 2015 року конфлікт розгорівся з новою силою. Бойовики пішли у наступ поблизу Донецького аеропорту і після тривалого штурму 21 січня змогли його взяти.

Водночас повномасштабні бої почалися поблизу Дебальцевого, яке контролювали українські війська.

12 лютого 2015 року після тривалих нічних перемовин керівники України, Росії, Франції та Німеччини узгодили нові мінські домовленості, які передбачали повне припинення вогню 15 лютого.

Вже 18 лютого бойовики взяли під контроль Дебальцеве, а українські війська з боями прорвались з оточення.

Мінськ-2

Комплекс заходів з виконання мінських домовленостей або Мінськ-2, як коротко назвали ті угоди, підписали представники України, Росії, ОБСЄ та самопроголошених ДНР та ЛНР.

Копирайт изображения AP
Image caption Від ДНР та ЛНР Мінські угоди підписували лідери "республік"Ю, а від Росїї - тоді чинний посол в Україні Михайло Зурабов

Проте під декларацією на підтримку угоди підписались керівники Росії, України, Франції та Німеччини.

Мінськ-2 передбачав припинення вогню, поступове відведення озброєнь від лінії розмежування, обмін полоненими, початок політичного діалогу, проведення місцевих виборів за українським законодавством, амністію учасникам конфлікту, надання особливого порядку самоврядування в окремих районах Донбасу та, після виборів і ухвалення конституційної реформи, отримання Україною контролю над всім кордоном.

Для виконання угоди створили спеціальну тристоронню групу, проте жоден з пунктів Мінська-2 так і не виконали, починаючи з припинення вогню.

До вересня 2015 року тривали повномасштабні бої з використанням бронетехніки, як у випадку зі штурмом бойовиками Мар’їнки під Донецьком.

З 1 вересня 2015 року сторонам вдалось домовитись про майже повне припинення вогню, яке протривало кілька тижнів. Тоді ж сторони практично відвели від лінії зіткнення артилерію та зброю великих калібрів.

Хоча вже у 2016 році ОБСЄ почала знову фіксувати повсюдне використання "відведеної" зброї та артилерії обома сторонами конфлікту.

Виконання політичних положень Мінська-2 зупинилось, коли Верховна Рада у першому читанні проголосувала за зміни до Конституції зі згадкою про особливе самоврядування Донбасу.

Українська сторона наполягає, що до припинення вогню та вирішення безпекових питань схвалення проекту бути не може. Те ж саме стосується проведення виборів на Донбасі за українським законом.

У 2016 році українська сторона на перемовинах почала говорити про необхідність озброєної місії ОБСЄ на Донбасі для контролю над кордоном, на що російська сторона та бойовики не погоджуються.

Влітку 2016 року на Донбасі суттєво погіршилась безпекова ситуація, а спеціальна спостережна місія ОБСЄ постійно звітує про збільшення обстрілів, не уточнюючи, з якого боку.

Копирайт изображения AP
Image caption Вже після початку режиму припинення вогню після Мінська-2 бойовики зайняли Дебальцеве

Запроваджені щодо Росії економічні санкції, як неодноразово вказувала Ангела Меркель, прив’язані до виконання Москвою Мінських угод, й діятимуть принаймні до кінця 2016 року.

Проте перемовини у Мінську та у "нормандському форматі" лідерів Франції, Росії, Німеччини та України були фактично заморожені після кримського інциденту на початку серпня 2016 року.

Тоді Росія звинуватила Україну у засиланні диверсантів у Крим для проведення терактів, після чого Володимир Путін відмовився далі вести перемовини з Україною.

Київ відкинув звинувачення щодо Криму, натомість пропозицію Путіна провести зустріч "нормандської четвірки" без України не прийняли європейські партнери.

Надію на вирішення ситуації дала спроба повного припинення вогню з 1 вересня 2016 року, як вже намагались зробити рік тому.

Глухий кут і реанімація Мінська

Українські експерти зауважують, що виконати Мінські угоди не може ані Україна, ані Росія.

Влада України не може погодитись на надання особливого статусу бойовикам і узаконення їх через вибори, без отримання контролю над кордоном.

Росія, з іншого боку, також не може погодитись на передачу Україні контролю над кордоном, адже це позбавить її можливості підтримувати бойовиків.

Експерти вказують, що попри підвішений стан виконання угод, навколо них триває дипломатична гра.

"Останній рік дипломатична гра навколо Мінська йшла навколо того, хто перший відмовиться і порушить домовленості. Хто це зробить - той програє. Тому парадокс ситуації, що від Мінська ніхто відмовитись не може", - розповів ВВС Україна політолог Володимир Фесенко.

Він вказує, що до Мінська прив’язані санкції проти Росії, а тому "винними" у зриві домовленості не хоче бути ні Київ, ні Москва.

"Очевидно, що виконання Мінська зайшло в глухий кут і зависло. Мінські угоди перебувають у палаті реанімації, пацієнт при смерті, але ніхто його не хоче відключати від життєзабезпечення та ховати", - резюмує експерт.

При цьому політолог наполягає, що поки Мінські перемовини формально тривають, стримується можливість "значного військового конфлікту з Росією".

На думку експерта, найбільше зараз зацікавлені реанімувати Мінськ лідери Франції та Німеччини, принаймні до моменту виборів у цих країнах 2017 року.

Копирайт изображения Darka.Olifer
Image caption Контактна група у Мінську не може вирішити протиріч без участі керівників держав

Особливо не вірить у прорив реалізації домовленостей і представник України у політичній підгрупі Мінська Ольга Айвазовська.

За її словами, ситуація у Мінську також зайшла у глухий кут, і цю проблему мають вирішити на рівні керівників країн нормандського формату.

"Всі сторони у Мінську висловили свої досить протилежні позиції, порозуміння та точок дотику знайти вкрай складно. Без зустрічі лідерів нормандського формату стратегічних рішень не видно", - заявила ВВС Україна Ольга Айвазовська.

Після кримського інциденту Володимир Путін відмовився від перемовин у "нормандському форматі" на зустрічі "Великої двадцятки" у Китаї. А проводити перемовини без України європейські лідери також не хочуть.

"Бачимо спробу вичавити Україну з "нормандського формату", але Німеччина та Франція відмовились домовлятись без України", - вважає пан Фесенко.

Мінська осінь та санкції

Пані Айвазовська вкотре повторила тезу української сторони, що вирішення політичних пунктів Мінська не може бути до припинення вогню та вирішення безпекових питань. Це стосується і виборів на Донбасі.

Але попри проблеми з виконанням Мінська, вона вважає їх інструментом, який грає на користь України.

"Треба усвідомлювати, що Мінськ – це гирі на ногах РФ. Якщо ми відмовимось від нього, це буде подарунок Росії", - вважає пані Айвазовська.

При цьому вона нагадала, що за допомогою Мінська також вдалось частково зменшити бойову напругу, частково вирішити соціальні та економічні питання, а також продовжувати обмін заручниками.

За прогнозом Володимира Фесенка, найближчими місяцями перемовини у Мінську та у нормандському форматі, які рано чи пізно продовжаться, концентруватимуться навколо безпекових питань та припинення вогню.

А питання виборів на Донбасі, або ж змін до Конституції, найближчим часом будуть не пріоритетними.

Натомість скасування санкцій щодо Росії, принаймні часткове, пан Фесенко вважає імовірним.

"Є вірогідність, що якщо нічого не зміниться суттєво, то їх можуть пом’якшити за окремими секторами. Це може бути сигналом Європи Росії про використання не тільки батога, а й пряника", - вважає пан Фесенко.

Головною передумовою часткового зняття санкцій він називає стійкий режим припинення вогню на Донбасі, на що зараз з'являються шанси.

Санкції ЄС проти Росії продовжені до кінця 2016 року, і на думку експерта, ситуація з ними вирішиться вже у грудні.

Хоча останнє розширення американських санкцій проти російських підприємств показує, що США поки що на послаблення йти не планують.

Новини на цю ж тему