Церква, армія, рибалка: 10 тез послання Порошенка

Порошенко Копирайт изображения president.gov.ua

У день відкриття осінньої сесії парламенту Петро Порошенко зачитав з трибуни Ради щорічне послання про внутрішнє та зовнішнє становище України.

У ньому президент зачепив широку палітру тем – від ситуації на Донбасі до створення помісної церкви і від боротьби з корупцією до студентських стипендій.

ВВС Україна відібрала найважливіші положення з годинної промови пана Порошенка.

Aрмія сильна, але

Петро Порошенко заявив, що два останні роки кардинально змінили українську армію. Варіант з повномасштабним вторгненням російських військ глава держави не виключає і застерігає потенційного агресора: "Хай тільки сунуться".

У той же час президент називає недостатніми для повного фінансування армії навіть ті масштабні як на українські реалії 3% ВВП, що виділяються бюджетом зараз. З одного боку, констатує пан Порошенко, військове навантаження на бюджет та соціальну сферу є "критично великим", з іншого – армія і надалі потребує підтримки та допомоги громадськості.

Копирайт изображения president.gov.ua
Image caption "Хай тільки сунуться", - звернувся Петро Порошенко до потенційних агресорів.

Таке звернення Петра Порошенка до тематики волонтерів, що допомагають військовим, відсилають до скандалу в грудні минулого року.

"Без внеску (волонтерів) ми б все одно перемогли, але було б набагато важче", - заявив він тоді, викликавши обурення у середовищі волонтерів. Того ж дня президент вибачився за ту невдалу фразу.

Яким буде найближче майбутнє Збройних сил? Президент однозначно заявив, що впроваджує курс на професіоналізацію армії. ЗСУ, за його словами, вже на три чверті укомплектовані контрактниками. Це дало змогу наразі обійтися без нових хвиль мобілізації.

"Особисто я не хотів би ані мобілізації, ані воєнного стану… Але чи буде нова хвиля часткової чи, не дай Боже, повної мобілізації? Остаточна відповідь на це питання залежить від Москви", - заявив Петро Порошенко.

Стратегічно, наголосив президент, Україна продовжує тримати курс на членство в НАТО.

"Цей дороговказ для нас непорушний, як Полярна зірка на зоряному небі", - поетично висловився глава держави.

Обміну не буде

Президент назвав своїм пріоритетом "боротьбу за відновлення територіальної цілісності України в кордонах 1991 року". Однак вкотре заявив, що ця боротьба вестиметься політико-дипломатичним шляхом. Під цим пан Порошенко має на увазі мінські домовленості – хоч і визнає, що вагомого прогресу у їхній реалізації наразі немає – та переговори у нормандському форматі.

Припущення про те, що заради миру Україна може піти на певні компроміси у контролі над своїми територіями Петро Порошенко відкидає.

Копирайт изображения AP
Image caption Створити на українських землях "протекторат Донбас" не вдасться, заявив Петро Порошенко.

"Фантазії про мир в обмін на території – абсолютно ілюзорні. При такому підході не буде ані миру, ані територій, а залишаться лише ганьба та вічно тліючий конфлікт", - заявив він.

Цю тезу пан Порошенко адресував як Росії – заявивши, що створити на Сході "протекторат Донбас" і "на своїх умовах інфільтрувати його в Україну", не вийде, - так і українським політикам, які виступають за відмову від боротьби за специфічні регіони, якими є Донбас та Крим.

Окремо президент заявив, що другого читання конституційних змін зі згадкою про "особливий порядок" самоврядування на Донбасі, ані закону про місцеві вибори на непідконтрольних територіях Рада розглядати не буде, поки для цього не будуть створені відповідні умови, маючи на увазі насамперед припинення вогню.

Росія як джерело проблем

Спіч Петра Порошенка містив у собі немало закидів на адресу Росії. Збройні формування невизнаних "республік" на Донбасі президент називав "російсько-терористичними військами". Поведінку Москви пан Порошенко називав "континентальною та глобальною проблемою". За його словами, Кремль застосовує методи гібридної війни у деяких країнах Євросоюзу.

"Порушення Росією прав людини на окупованих територіях… вимагає запровадження додаткових секторальних санкцій. Думаю, був би не зайвим осучаснений аналог поправки Джексона-Веніка", - заявив президент.

Проте це ще не все. Вагому частину спіча Порошенка зайняла тема "економічної агресії" Росії проти України.

Копирайт изображения AFP
Image caption Росія запровадила перші санкції проти українських товарів ще до початку Євромайдану, нагадав Петро Порошенко

"Атака Кремля почалася ще до Майдану", - сказав він, пояснивши, що перші обмеження на український експорт Росія почала накладати ще в 2013 році. Зрештою, одним з об’єктів санкцій тоді стала продукція корпорація "Рошен", яка належить Петрові Порошенку.

Так чи інакше, підсумував президент, "агресивне закриття Росією свого ринку" для українських товарів призвело до втрат у щонайменше 15 млрд доларів.

"Ця економічна агресія – одна з головних причин стрімкого падіння рівня життя (українців. – Ред.)", - резюмував пан Порошенко.

Боротьба з корупцією як рибалка

У "антикорупційному" розділі свого послання президент заочно відповів одразу на кілька питань, які могли викликати у спостерігачів події останнього часу.

"Проблеми зі стартом електронного декларування мали суто технічний характер", - заявив Петро Порошенко, опонуючи тим експертам, які вказували на можливе політичне підґрунтя затримки з системою е-декларування. Президент додав, що його політична воля на запуск системи – "була, є і буде".

"Я категорично проти того, аби ділити правоохоронні органи на нові та старі", - казав президент, очевидно, відсилаючи слухача до недавніх непорозумінь між НАБУ та Генпрокуратурою.

Про боротьбу з корупцією пан Порошенко говорив, використовуючи дуже сильну лексику: "облава з безпрецедентно широким захватом", "полювання на корупціонерів".

Але водночас – "спортивна рибалка": "піймали, показали, випустили". Проблема, вважає президент, - у судовій системі. Її реформу пан Порошенко пообіцяв впровадити за "кілька років".

Тарифи: боляче, але потрібно

Тему підвищення комунальних тарифів, яке, як очікується, боляче вдарить по кишенях українців вже цієї осені, підняли на своїх знаменах одразу кілька опозиційних політсил. Деякі експерти навіть доходять до прогнозів про "тарифний майдан", який струсне Україною протягом найближчих місяців.

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Без підвищення тарифів було б гірше, каже Петро Порошенко

У цій ситуації Петро Порошенко беззастережно став на бік уряду, який ініціював підвищення вартості комунпослуг.

"Розумію всіх і кожного, кому цими кроками зроблено боляче, але, повірте, якби ми до них не вдалися, було би ще гірше. Був би економічний і соціальний колапс", - заявив президент.

Водночас окремий пасаж його спічу адресувався політикам-критикам цього рішення – без вказування конкретних прізвищ та назв партій.

"Категорично застерігаю від простих рішень. Дуже легко зробити всіх українців мільйонерами, і ми всі пам’ятаємо часи, коли гроші коштували дешевше, ніж папір для їхнього друку", – застеріг Петро Порошенко.

Стипендіям і безкоштовній магістратурі – бути

Натомість окремий "привіт" уряду пролунав у промові, коли президент звернувся до теми ймовірних новацій у системі освіти, які останнім часом активно обговорювалися у соцмережах.

Радикальне зменшення кількості студентів, які отримуватимуть стипендію, викликало обурення у студентських колах. Дійшло до того, що під час зустрічі зі студентами один з молодиків жбурнув тортом у представника Міністерства фінансів, який нібито відстоював такий спосіб оптимізації державних фінансів.

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Соцмережі жваво обговорювали ймовірні зміни до системи освіти в Україні

Вкрай мало ентузіазму у студентів викликала і ідея про запровадження обов’язкової сплати за навчання в магістратурі.

Свою позицію з приводу запропонованих новацій Петро Порошенко пояснив гранично чітко: "Я не пропущу бюджет на наступний рік, в якому буде скасування стипендій, скасування державного фінансування навчання на магістратурі та інші експерименти".

Земельне питання

Петро Порошенко вкотре дав зрозуміти, що він є прихильником створення в Україні цивілізованого ринку земель сільськогосподарського призначення.

Однак, фактично визнав він, його позицію не поділяють парламентські фракції та вагома частина українського суспільства.

Як вирішити суперечність між станом громадської думки та перешкодою для інвестицій у аграрний сектор, якою вважає президент невирішеність "земельної проблеми"?

"Це ваша компетенція, шановні народні депутати: або ховати голову в пісок і нічого не міняти, або все ж таки працювати над створенням ринку землі з усіма можливими запобіжниками від будь-яких негативних наслідків", - заявив президент.

Отож, випливає з президентського спічу, доля мораторію на продаж земель сільгосппризначення наразі залишається невизначеною.

"Почуття частини православних"

Вже наприкінці спічу Петро Порошенко звернувся до теми церковного життя України, подякувавши депутатам за проголосоване ними звернення до патріарха константинопольського Варфоломія з проханням надати томос про автокефалію православній церкві в Україні.

Image caption Петро Порошенко застеріг "іншу державу" від втручання до церковних справ України

"Автокефалія не означає появи державної церкви", - говорив президент таким тоном, наче створення такої церкви є питанням уже вирішеним.

Звернення пана Порошенка до цієї теми послідувало за лічені дні після того, як ЗМІ повідомили про візит колишніх президентів Леоніда Кравчука та Віктора Ющенка до Стамбула – нібито для зустрічі з патріархом Варфоломієм з проханням відкрити представництво патріархії у Києві. Представники пана Кравчука підтвердили факт такої зустрічі "Кореспонденту", однак від детальніших коментарів утрималися.

"Ми не будемо байдуже споглядати за втручанням іншої держави у наші церковні справи, за її спробами використати у своїх інтересах почуття частини українських православних", - резюмував Петро Порошенко.

"Правильний шлях"

Посилаючись на думку своїх радників, Петро Порошенко заявив, що за два останні роки в Україні започатковано більше системних змін, ніж за всю попередню історію її незалежності.

Копирайт изображения president.gov.ua
Image caption Петро Порошенко назвав нинішній курс України "правильним шляхом"

Однак, визнає президент, чекати 3-6 років, аби відчути конкретний результат цих реформ, - а саме такий період часу, за його словами, потрібен був Грузії, Польщі чи Сингапуру, аби зміни "дійшли до людей", – українці не можуть.

"У нас нема так багато часу… Очевидною є необхідність пришвидшення системної модернізації в усіх сферах", – заявив Петро Порошенко.

"Я впевнений, що історично і стратегічно ми на правильному шляху", - підсумував він.

"Мрія Москви"

Однак, тут же додає президент, ризиком, який може збити Україну з цього "правильного шляху" є "каток політичної дестабілізації".

Петро Порошенко починав і закінчував свій спіч закликами до політичної єдності та недопущення внутрішніх потрясінь, "на які робить ставку зовнішній ворог".

Питання національної єдності та політичної консолідації він драматично називає "питанням життя і смерті для України".

Що має на увазі пан Порошенко? Судячи з усього, йдеться насамперед про його позицію щодо недопущення в Україні проведення дострокових виборів.

Копирайт изображения Reuters
Image caption Петра Порошенка складно назвати прихильником дострокових виборів в Україні

За його словами, в Росії "мріють про дострокові вибори, усунути ненависний їм так званий "київський режим".

"На жаль, в українському політикумі є люди, які готові свідомо грати в цей сценарій; є такі, хто дає використати себе наосліп; є й такі, про кого кажуть, "Боже, прости їм, бо не відають, що коять", - заявив президент.

Біблійна цитата у виконанні Петра Порошенка – а йдеться тут про слова, якими розіп’ятий Ісус Христос звернувся до Бога стосовно своїх мучителів, – пролунала невдовзі після того, як соцопитування групи "Рейтинг" зафіксувало помітний спад його популярності. Згідно з оприлюдненими минулого тижня даними, Петро Порошенко йде третім у рейтингу кандидатом у президенти, поступаючись Юлії Тимошенко та Юрієві Бойку.

Так чи інакше, у своєму посланні президент висловив упевненість, що українське суспільство "витримає цей тиск".

"Впевнений, все буде добре", - закінчив Петро Порошенко своє щорічне послання до парламенту.

Новини на цю ж тему