Преса: капітуляція Алеппо стане перемогою Путіна

russian air forces Копирайт изображения Getty Images
Image caption "У Кремлі сподіваються, що Алеппо остаточно впаде під натиском російських бомбардувальників до кінця року", - зазначає Figaro.

Як Володимиру Путіну вдалося досягти успіху в Сирії, наскільки справедливо звинувачувати Китай в американських негараздах і скільки коштує недосипання - теми огляду західної преси.

Сирійський гамбіт як доказ могутності

Новий етап очевидної перемоги Володимира Путіна - так французька Figaro називає очікувану капітуляцію Алеппо.

Як зазначає газета, у Кремлі сподіваються, що колишня економічна столиця Сирії остаточно впаде під натиском російських бомбардувальників до кінця року.

Аби пришвидшити цей момент, дали наказ посилити удари з повітря, скориставшись перехідним періодом після президентських виборів у США, пише Figaro.

Ще десять років тому російське військове командування не змогло би провести подібну операцію на Близькому Сході, вважає Беттіна Ренз з Університету Ноттінгема, яку цитує газета.

"До анексії Криму в березні 2014 року російська армія не була глобальним гравцем. Військовий інструмент зберігав свій потенціал і ядерні можливості, але не міг бути застосований за російськими кордонами", - пояснила експерт.

Проте за десять років (2005-2015 року) військові витрати подвоїлись і нині становлять 5% російського ВВП. Отримавши нове озброєння і створивши сили спецпризначення для операцій за кордоном, російське військо значно покращило власний імідж всередині країни. Як зазначає Figaro, нині армія навіть більш популярна, ніж церква.

Крім того, газета звертає увагу на те, що успіх сирійської операції зумовили особливості зовнішньої політики Росії. Козирем для Москви стало те, що вона не втягнута у військові альянси.

Натомість "безсилля Заходу" ще ніколи не було настільки очевидним, вважає видання. Російські бомбардувальники панують у небі над Сирією в той час, як "роки правління Обами дискредитували лідерство США", Британія покидає "Європу, що розсипається", а у Франції добігає кінця президентський термін Франсуа Олланда.

Порахувати мігрантів

Неймовірним завданням називає Telegraph ідентифікацію близько 4 мільйонів громадян ЄС, які живуть у Сполученому Королівстві.

За словами Джонатана Портеса з Національного інституту економічних і соціальних досліджень, включити до списку всіх громадян ЄС, які перебували в Британії в день референдуму про вихід із ЄС, "нереально". Їз адміністративної, логістичної та юридичної точок зору така реєстрація громадян є дуже проблемною, вважає він.

У майбутньому реєстрація європейців може бути потрібною для того, аби гарантувати їхнє право залишитися в країні після виходу з ЄС. Нині в Лондоні розмірковують над тим, що чекає на мігрантів із ЄС і тих, хто в майбутньому захоче ними стати.

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Для майбутніх гостей у Британії можуть ввести систему дозволів на роботу, зазначає Telegraph

Для майбутніх гостей у Британії можуть запровадити систему дозволів на роботу. Такий механізм може допомогти Лондону "відсікти" низькокваліфікованих європейських мігрантів. Якщо вирішать не приймати тих, чия зарплата не перевищуватиме 30 тисяч фунтів на рік, кількість охочих працювати в Сполученому Королівстві може значно знизитися, вважають експерти.

Але це може призвести до закриття багатьох компаній, зокрема сільськогосподарських, і зростання цін на продукти харчування, пише Telegraph. Також постраждає готельний бізнес, бо в ньому працює багато вихідців із країн ЄС.

Газета нагадує, що нині в Британії найчисельнішою групою трудових мігрантів із ЄС є поляки. Понад 800 тисяч громадян Польщі перебралися до Великої Британії після приєднання їхньої країни до ЄС. Значно менше мігрантів - з Ірландії (близько 385 тисяч) та Німеччини (300 тисяч), відзначає Telegraph.

Хто винний?

Про "справжні цифри торгової війни" між США і Китаєм пише французька Echos.

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Дональд Трамп обіцяв встановити мито на ввезені з Китаю товари

Газета нагадує передвиборчі висловлювання Дональда Трампа, в яких він звинуватив Пекін у збагаченні за рахунок США і пообіцяв встановити мито на ввезені з Китаю товари на рівні 45 %.

Це, на думку новообраного президента, має повернути у США робочі місця.

Echos зазначає, що з 2001 року, коли Китай приєднався до Світової організації торгівлі, дефіцит у торгівлі США з Піднебесною справді значно збільшився. Таким чином слова Білла Клінтона про те, що американські компанії зможуть значно збільшити експорт власних товарів у Китай, не справдилися.

"В реальності США переважно експортували свої робочі місця і закривали заводи", - констатує Echos.

Але опитані газетою експерти сумніваються в тому, що саме Китай став причиною економічних проблем Америки.

"США страждають від хронічного торгового дефіциту з усім азіатським регіоном протягом більше ніж 30 років. У 70-х та 80-х роках на лаві підсудних були Японія, Південна Корея і Тайвань. Сьогодні - Китай. Завтра це, можливо, буде Індія", - цитує видання професора з економіки паризького Sciences Po Патріка Мессерліна.

На думку колишнього глави СОТ Паскаля Ламі, Китай лише скористався своєю перевагою, а саме - низькою вартістю робочої сили. Справжньою проблемою США є те, що країна вже 40 років живе не у відповідності до власних можливостей, додає експерт Жан-Марк Сіроен.

Ціна сну

Скільки коштує недосипання? Відповідь на це питання дає Guardian.

Газета цитує результати дослідження аналітичного центру Rand Europe, який стверджує, що нестача сну обходиться Британії в 40 мільярдів фунтів щороку. Для США цей показник ще вищий - 411 мільярдів доларів.

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Guardian знає, скільки коштує недосипання.

Один із керівників дослідження Марко Хафнер вважає, що, серед іншого, недостатня кількість сну підвищує рівень смертності.

У людей, які регулярно сплять менше шести годин на добу, імовірність раптової смерті підвищується на 13 відсотків, заявив дослідник. Говорячи про економічний ефект, він звертає увагу на те, що смертність означає додаткові втрати для компаній, яким потрібно наймати нових працівників.

Крім того, нестача сну призводить до зниження продуктивності роботи. Аби допомогти працівникам вийти на оптимальний рівень працездатності, компанії на кшталт Uber, Google і PricewaterhouseCoopers облаштовують в офісах місця для дрімання. Проте, як зазначає Guardian, далеко не всі працедавці здатні забезпечити такі умови роботи.

Багато компаній пішли шляхом створення затишної атмосфери в офісі. Для працівників встановлюють тенісні столи, масажні крісла, просторі кухні та зони відпочинку. Такі умови дозволяють їм відчувати себе як удома і навіть "забувати про те, що час повертатися додому", пише видання.

Та зрештою, це може лише зашкодити ефективності компаній, адже пізнє повернення додому з роботи нерідко означає менше часу на сон для працівників.

Огляд преси підготував Юрій Мартиненко, Служба моніторингу BBC.

Асоційовані інтернет-сайти

ВВС не несе відповідальність за зміст зовнішніх інтернет-сайтів