Преса: для ЄС 2017-й буде ще складнішим

Обама, Меркель і Ренці Копирайт изображения Getty Images

Жертви "популістського повстання" на Заході, сумніви у житттєздатності ЄС та скільки коштуватиме Україні відмова від російських компонентів для літаків - в огляді міжнародної преси.

Недовговічна еліта

Про те, як швидко втратила свої обриси Велика п'ятірка, пише Guardian.

На саміті лідерів країн у Ганновері у квітні цього року фотограф зробив знімок, де позують глави США, Франції, Німеччини, Італії та Великої Британії. Як пише газета, цей знімок яскраво демонструє, наскільки швидко "до невпізнаваності" змінилася політична еліта Заходу.

"Усміхнені обличчя на саміті в Ганновері у квітні представляли чотири найбільших європейських економіки та США, які тоді були впевнені у політичній спадкоємності", - пише Guardian.

Однак відставка Матео Ренці з посади прем'єр-міністра Італії після провалу конституційного референдуму "означає, що всі лідери G5, крім одного, залишать свої кабінети за дуже різних обставин".

"Девід Кемерон був, можливо, найочевиднішою жертвою популістського повстання проти еліт, залишивши кабінет після програшу на референдумі", - пише видання.

Барак Обама в будь-якому разі мав залишати Білий дім, але після обрання Дональда Трампа "ризикує стати свідком руйнування власного спадку".

Франсуа Олланд не має наміру балотуватися вдруге на посаду президента Франції, адже навряд чи зможе переконати виборців, які страждають від проблем в економіці країни.

З усіх лідерів G5 на фото лише Ангела Меркель має шанси взяти участь у майбутній зутрічі лідерів схожого формату, додає Guardian.

ЄС у небезпеці

Копирайт изображения PA

Після року "політичних шоків" на Старий світ, можливо, чекає ще більш проблемний 2017-й, пише New York Times.

Упродовж наступних 12 місяців у Європі мають відбутися щонайменше три виборчих процеси - у Франції, Німеччині та Нідерландах. Крім того, дочасні вибори можуть відбутися в Італії, де провал референдуму сприймають як ще один удар по спробах перетворити блок із 28 країн на тісніший союз".

Як пише газета, результати волевиявлення в Італії спровокували нові сумніви у житттєздатності ЄС.

"Це криза, яка влучає в саме серце ЄС так, як не зміг влучити "брекзит", - цитує New York Times політичного консультанта Муджтаба Рахмана.

Він зазначає, що Велика Британія завжди була однією ногою в Євросоюзі, а іншою - поза ним.

"Італія ж є країною-засновником (ЄС]) яка повністю інтегрована в політичну й економічну структуру союзу", - додає експерт.

Павєл Токарскі, який представляє Німецький інститут з вивчення міжнародних і безпекових питань, говорить про ще одну небезпеку.

На його думку, результати референдуму в Італії розширять прірву між північними країнами єврозони на чолі з Німеччиною та державами на півдні континенту.

У Німеччині та інших північних країнах багато хто сприйматиме спротив італійців змінам до конституції як небажання перезавантажувати економіку так, як цього хоче Брюссель, цитує аналітика New York Times.

"Схоже, що з такою кількістю важливих виборів попереду і обмалем вирішених серйозних питань Європа неодмінно й надалі відчуватиме політичні поштовхи", - прогнозує New York Times.

Яструби чи голуби?

Генерали, якими поступово оточує себе новий глава Білого дому, можуть пом'якшити позицію Дональда Трампа з низки питань, пише Independent.

Як зазначає газета, попри прізвисько Скажений пес, генерал Джеймс Меттіс, який має бути призначений керівником Пентагону, виступає проти метода тортур, що отримав назву waterboarding. Цей метод полягає у симуляції утоплення.

Генерал Меттіс заявив, що не підтримує цей та деякі інші види тортур, чим "здивував" Трампа, відзначає Independent. Сам обраний президент США раніше висловлювався на підтримку таких тортур, додає видання.

Також багато військових командирів вважають стратегічно неправильною підтримку так званих "килимових бомбардувань" позицій "Ісламської держави" в Іраку та Сирії.

"Військові літаки самі по собі не можуть придушити повстання, для цього потрібні війська на землі", - наголошує Independent, підсумувавши думки деяких американських генералів.

Обійтися без Росії

Копирайт изображения Reuters

Про те, скільки українському авіаконцерну "Антонов" потрібно грошей, аби замінити понад 5 тисяч комплектуючих з Росії, пише російський "Коммерсант".

Як зазначає газета, в української влади "Антонов" просить 700 мільйонів доларів. Для підтримки серійного виробництва пасажирського Ан-148/158 знадобиться майже 245 мільйонів доларів.

Цього має вистачити, аби модернізувати потужності і виробляти 24 літаки на рік. Ще 225 мільйонів доларів потрібно для того, щоб серійно виробляти транспортний Ан-178. Крім того, для виробництва легкого транспортного Ан-132 просять 155 мільйонів доларів, пише "Коммерсант".

"Антонов" має закінчити реалізацію програми імпортозаміщення російських компонентів у 2017 році. Планується залучити постачальників із Європи, Канади та США.

Однак, за словами голови Infomost Бориса Рибака, якого цитує газета, для виробництва літаків на серійній основі "Антонову" потрібен повноцінний завод. Наразі такого заводу в Україні немає, констатує він. І додає, що для його будівництва 700 мільйонів доларів недостатньо.

Між тим, голова Української авіабудівної корпорації Михайло Гвоздєв відзначає, що авіаконцерн має розуміння того, як рентабельно виробляти літаки без російських компонентів.

Але "жоден покупець не купить літак, якщо в цьому не буде зацікавлена власна держава", наголошує він. За словами пана Гвоздєва, "Антонов" потребує не стільки грошей, скільки допомоги в організації лізингової компанії.

Огляд підготував Юрій Мартиненко, Служба моніторингу BBC.

Новини на цю ж тему

Асоційовані інтернет-сайти

ВВС не несе відповідальність за зміст зовнішніх інтернет-сайтів