Тижневики: що потрібно для миру на Донбасі?

Авдіївка Копирайт изображения EPA
Image caption У останні тижні ситуація у районі Авдіївки загострилася

Українські тижневики пишуть про те, як Сергій Тарута пропонує досягти миру на Донбасі, через що за майже три роки збройного протистояння на сході пройшли робітники Авдіївського коксохіму, чому все більше українців задоволені якістю адміністративних послуг і чи можна вижити в Україні, користуючись лише кредитною карткою.

Тарута має свій план

Сергій Тарута запропонував читачам "Дзеркала тижня" свій план мирного врегулювання на Донбасі.

На думку народного депутата та колишнього голови Донецької ОДА, план під назвою "Три основи" має вирішити три головні проблеми, що стоять на заваді миру на сході країни: відсутність легітимного партнера в переговорах, неможливість гарантування безпеки та втрата довіри "як з боку жителів тимчасово окупованих районів Донбасу до нинішньої української влади, так і з боку жителів решти України до жителів тимчасово окупованих територій".

Отже, на думку пана Тарути, Київ має визнати депутатів місцевих рад, обраних 2010 року, "легітимними" представниками тимчасово окупованих територій шляхом подовження термін їхніх повноважень. Натомість останні мають скласти присягу на вірність українському народові.

Крім цього, Україна має звернутися до світового співтовариства "з проханням" визнати їхню легітимність, а до Росії - "із закликом натиснути на лідерів самопроголошених республік, які повинні визнати цих представників законними органами влади і передати їм управління цими територіями".

Безпеку бізнесмен пропонує гарантувати за допомогою миротворчого контингенту ООН. Він наголошує, що якщо Росія заблокує таке рішення в Раді Безпеки ООН, "то візьме на себе однозначну відповідальність за провал урегулювання на Донбасі".

Щодо безпеки на пунктах пропуску, то її мають забезпечувати "озброєні поліцейські сили ОБСЄ".

А задля відновлення довіри, українській владі пропонується не тільки визнати легітимність народних обранців 2010 року, а й передати їм "повноваження та інструменти" для забезпечення реінтеграції жителів тимчасово окупованих територій, зокрема, бюджети на освіту, медицину та пенсійне забезпечення.

Цікаво, що пан Тарута вважає за необхідне "обмежити права президента України на проведення переговорів за питань мирного врегулювання на Донбасі". Натомість, провідну роль в переговорах, на його думку, має відігравати парламент, який створить "державну делегацію високого рівня" за участі народних депутатів і представників виконавчої влади.

"Зазначені заходи дозволять запустити процесс відновлення довіри й поновлення діалогу як між жителями тимчаосово окупованих районів Донбассу і решти України, так і між представниками влади розділених сьогодні територій", - пише Сергій Тарута на сторінках "Дзеркала тижня".

Авдіїївський коксохім: життя під обстрілами

"Кореспондент" пише про те, як працює Авдіївський коксохімічний завод, розташований майже на лінії фронту.

Видання зазначає, що попри різке зростання кількості обстрілів коксохіму та міста бойовиками, робочі, на відміну від багатьох українських ЗМІ, ситуацію катастрофічною не вважають.

"Лише вісім діб без електрики, подумаєш. Був рік, коли ми так майже три місяці жили. Крамниці не працювали, аптеки. Було таке, що ми у подвір'ях на вогнищах готували. Ви тоді про нас писали?" - запитують робітники.

За майже три роки протистояння на Донбасі на підприємстві було чимало позаштатних сиутацій внаслідок 320 потраплянь мін та снарядів, коли лише відчайдушні зусилля персоналу дозволяли не переривати виробництво.

"Страшно буває так, що хочеться згорнутися в ембріон. Ти дивишся у вікно, бачиш, як прилітають Гради, штук 40 водночас. Це - чистий апокаліпсіс", - зізнається гендиректор коксохіму Муса Магомедов. Але, додає він, працівники розуміють, що якщо зупиниться виробництво, то 4000 людей будуть змушені шукати роботу.

Через постійний ремонт пошкоджених обстрілами об'єктів люди вимушені практично жити на роботі. Накопичилась величезна психологічна та фізична втома, і працівники мріють лише про одне - мир, пише "Кореспондент".

Адмінпослуги на висоті?

"Кожний другий українець схвально відгукується про якість адмінпослуг", - пише "Новое время страны".

Позитивні оцінки сучасних сервіс-центрів, які прийшли на зміну корумпованим ВВІР та МРЕВ, можна почути не тільки в Києві, а й в інших великих містах. Людям не потрібно стояти у величезних чергах та давати хабарі лише за прийняття документів - послуги надають приємні у спілкуванні чиновники через електронну чергу.

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Багато мешканців столиці надають перевагу альтернативним сервісам адміністративних послуг, наприклад, при оформленні закордонного паспорта

Попри те, що робота центрів не ідеальна й зустріти їх можна далеко не по всій країні, якість послуг суттєво змінила ставлення населення до держчиновників. За даними ЄБРР, наприкінці 2016 року майже половина українців висловила задоволення якістю адмінпослуг. Для порівняння - роком раніше задоволеними були лише 14% громадян.

Утім, проблеми існують, веде далі видання, особливо в районних адміністраціях. Наприклад, кожний десятий киянин незадоволений якістю адмінпослуг - рекордний для країни показник.

Саме тому мешканці столиці надають перевагу альтернативним сервісам, створеним при облраді та Мінюсті. Ціни в таких центрах дещо вищі - наприклад, закородонний паспорт коштуватиме на 400 гривень дорожче за зазначену в законі суму, але якість та швидкість послуг того варті, переконані клієнти.

"Якщо я отримую хороший сервіс і максимально швидко вирішую свої справи, неважливо, що за це потрібно доплатити. Таку реформу я готова захищати", - цитує киянку Анастасію Лукашевич "Новое время страны".

Безготівковий експеримент

Корреспондент журналу "Фокус" провів експеримент з виживання в Києві, користуючись банківською карткою замість купюр.

За його словами, купити продукти та товари першої необхідності без паперових грошей можна практично у всіх супермаркетах, торгових центрах і невеличких крамницях. Причому не тільки в Києві, але й навколишніх селах.

Дещо гірше ситуація з об'єктами харчування - якщо у великих мережах фастфудів чи ресторанах жодних проблем не виникне, то до деяких недорогих їдалень без готівки ходити немає сенсу через відсутність терміналів.

Копирайт изображения UNIAN
Image caption У столичному метро можна розрахуватися карткою

Крім того, розрахуватися карткою вдалося далеко не в кожній перукарні, ветеринарній клініці, приватному медцентрі, стоматологічному кабінеті тощо. А ось скористатися громадським транспортом без готівки - практично неможливо.

Так само нема чого робити з карткою на ринку промислових чи продуктових товарів та в закладах культури.

Втім, сегмент ринку безготівкових розрахунків в Україні постійно зростає. Якщо 2011 року він становив 8%, то в минулому він склав вже 35%. За прогнозами експертів, 2020 року доля безготівкових розрахунків в державі становитиме 55%, пише "Фокус".

Ілля Глущенков, Служба моніторингу ВВС

Асоційовані інтернет-сайти

ВВС не несе відповідальність за зміст зовнішніх інтернет-сайтів