Тижневики: перемога Майдану попереду

Майдан Копирайт изображения Reuters
Image caption "Чим довше і щільніше утримується кришка, під якою накопичується протест, тим сильніше рване, і тим непередбачуванішими будуть наслідки вибуху"

В суботу, 18 лютого, українські тижневики пишуть про те, що перемога Майдану ще попереду, розмірковують про те, як змінилося українське суспільство за останні три роки, та пропонує шляхи вирішення конфлікту на Донбасі.

Перемога попереду

Згадуючи Революцію гідності, що відбулася в Україні три роки тому, оглядач Леонід Швець пише в виданні "Фокус", що основна перемога Майдану ще попереду, і зовсім не є гарантованою, і зарано говорити про те, "чи справдилися надії загиблих та тих. Що вижили, наші надії".

Автор каже, що успіх солідарної громадської дії вже не викреслити із суспільного досвіду, але не можна сказати, що державна або громадська зрілість в країні значно виросли.

Згадуючи низку революцій на близькому Сході, відомих як "арабська весна", та аналізуючи їх наслідки, автор все ж відкидає висновок, що "ні до чого доброго антирежимні протести не ведуть" .

На його думку, "ні до чого доброго не ведуть режими, які доводять ситуацію до соціального вибуху, який виявляється нестримним і некерованим".

"Чим довше і щільніше утримується кришка, під якою накопичується протест, тим сильніше рване, і тим непередбачуванішими будуть наслідки вибуху", - каже автор, висловлюючи думку, що "те, що трапилося б під час спроби Януковича перевибратися на другий термін було б напевно драматичнішим за наслідками".

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Олександр Ройтбурд вважає, що Україна рухається в правильному керунку, але занадто повільно

"Повзем у правильному керунку"

Розмірковуючи, що змінилося в країні за останні три роки, художник Олександр Ройтбурд вважає, що Україна рухається в правильному керунку, але занадто повільно.

"Якщо беремо цивілізаційний вектор, то, напевно, ця влада влаштовує мене більше. Ніж будь яка інша, але все одно вона погана", - цитує його видання "Новое время".

"Ми повільно повзем в правильному керунку, хоча було б краще туди бігти", - каже митець.

На його думку, Росія не відступиться від України, поки сама не почне розпадатися. "Ми приречені на економіку, де кожен наш крок може наразитися на блокування з-за кордону. З тієї ж причини, перспективи інтеграції в цивілізований світ стають все більш примарними", - каже Ройтбурд.

Також він скаржиться на "дегуманізацію суспільства", називаючи це "коротким поводком влади", підкреслюючи, з іншого боку, що українське суспільство так і "не перетворилося на стадо, і Майдан тому прикладом".

Він виловлює думку про роз'єднане суспільство, "режим пав, і виявилося, що люди, які вчора стояли по одну сторону барикади, виявилися непримиримими антагоністами. А ще ж залишились ті, хто початково був по іншу сторону барикад, хто ненавидить усе, що прийшло та зруйнувало їх комфортне існування".

Моральні орієнтири

Видання "Корреспондент" аналізує, на що ж орієнтується суспільство в такий буремний час, який переживає країна.

За словами видання, рівень довіри українців до владних інститутів завжди був дуже низьким, але зараз, попри певні зрушення, не зростає і довіра до інших суспільних інститутів.

Копирайт изображения AFP

"Ані церков, ні медіа, ні волонтерські організації не змогли завоювати непохитний авторитет та стати точками опори для громадян, яким після початку російської агресії довелося пройти новий етап самоідентифікації та прийняти рішення про побудову принципово нової держави", - пише видання.

На суспільство сьогодні чиниться величезний тиск, зокрема через стрімкі зміни в світі довкола нас, що, часто, поляризує суспільство поділяючи його на друзів та ворогів, пише видання. "Це - корозійний ефект війни, того що війна нікого не полишить байдужим, не проходить безслідно для суспільства. Вона, звичайно, радикалізує позиції. І в цій радикалізації суспільство зайшло вже досить далеко", - каже соціолог, викладачка французького університету Юлія Шукан.

Альтернатива "Мінську"

Оглядач Сергій Рахманін в своїй статті "Залісся" для "Зеркала недели" розміроковує про кроки, на які повинна піти Україна задля миру на Донбасі.

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Німецький міністр закордонних справ Франк-Вальтер Штайнмаєр і голова МЗС України Павло Клімкін

На його думку, мінські угоди хоч і призупинили активну фазу військового протистояння, але не залагодили конфлікт, а українці продовжують гинути на фронті.

""Мінськ" можна вважати способом припинення активної фази війни. Але важко вважати ефективним способом припинення кровопролиття", - каже автор.

За його словами, події на Світлодарській дузі та в районі Промки/Авдіївки засвідчили, що ніякий "Мінськ" не є запобіжником від ескалації бойових дій та посилення інтенсивності обстрілів, у тому числі з важкого озброєння.

На думку автора, роль "Мінська" як "нестрогого" економічного "нашийника" для Росії вже не є аж такою значущою. "Якщо істотно зміниться внутрішня кон'юнктура, Захід, теоретично, може піти на кроки, після яких "політична парасолька" ЄС і США, начебто розгорнута над Україною, зяятиме дірами", - каже він.

Журналіст зазначає, що відмова від "Мінська" є "єдино розумною альтернативою. Передбачає повернення Києву статусу суб'єкта і, теоретично, передбачає зменшення втрат — матеріальних та людських. Але тільки у тому випадку, коли таке рішення буде підкріплене альтернативним планом", та наполягає, що "Київ повинен розробити тактику і стратегію багаторічної послідовної деокупації й реінтеграції".

Огляд підготував Дмитро Зоценко, служба Моніторингу ВВС.

Новини на цю ж тему