Тижневики: е-декларування стало профанацією?

банка з грошима Копирайт изображения NAZAR KHOLODNYTSKYI

В останні вихідні цієї зими українські тижневики пишуть про відсутність будь-яких результатів перевірки е-декларацій українських посадовців, шукають точки дотику між українською владою та новою адміністрацією у США та розповідають про турбулентну ситуацію на адмінкордоні з анексованим Кримом.

"Профанація" з деклараціями?

Електронне декларування, яке мало стати одним із головних інструментів у боротьбі з корупцією в Україні, виявилося "повною профанацією", пише Христина Бердинських у статті для тижневика "Новое время".

На думку журналістки, така ситуація склалася через сумнівні дії Національного агентства із запобігання корупції (НАЗК).

Замість того, щоб з'ясовувати, звідки "королі кешу" набули своїх багатств, відомство цікавиться 500 гривнями премії, які колись виписала колишня голова Одеської митниці Юлія Марушевська та розслідує "квартирне питання" Сергія Лещенка, наголошує автор.

"Займаючись дріб'язковими перевірками, антикорупційне відомство за чотири місяці так і не спромоглося провести розслідування хоча б щодо декларацій депутатів Верховної ради. А в них фігурує загальна сума 7,4 мільярда гривен готівкою", - нагадує журналістка.

Також пані Бердинських обурює "бюрократичний пінг-понг", в який НАЗК грає з Мін'юстом. Згідно з законом, міністерство мало затвердити правила перевірки даних, вказаних у деклараціях. Зрештою це було зроблено 13 лютого, пише автор, але чимало часу було втрачено.

"Найбільше я боюсь, що люди можуть розчаруватися у черговому антикорупційному експерименті, який не спрацював", - резюмує у коментарі для "Нового времени" координатор громадської коаліції "Декларації під контролем" Саша Дрик.

Боротьба триватиме

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Павло Клімкін не вірить у "велику угоду" між Москвою та Вашингтоном

Боротьба України з російською "агресією" не закінчиться "ані завтра, ані післязавтра", каже міністр закордонних справ Павло Клімкін у великому інтерв'ю для "Дзеркала тижня".

На його думку, спроби встановити тривалий мир на Донбасі провалюються не через неефективність Мінських угод або перемовин у Нормандському форматі, а через політику Росії, яку вона навряд чи змінить.

"Немає жодного магічного способу досягти завтра якоїсь фантастичної угоди, після якої Росія припинить нас дестабілізувати. Адже для Росії будь-який успіх України як демократичної європейської держави - це фундаментальний удар по самій логіці російської системи", - заявив газеті міністр.

Втім, він наголошує, що у Мінських угодах містяться "практичні речі" на кшталт припинення вогню, але головна їхня мета, вважає пан Клімкін, полягає у "виході" Росії з Донбасу.

Міністр також зазначив, що не вірить у "велику угоду" між Москвою та Вашингтоном, адже така домовленість "суперечить усій логіці американських інтересів".

А коментуючи спроби української влади встановити зв'язок з адміністрацією Дональда Трампа, пан Клімкін заявив, що зустріч Петра Порошенка з віце-президентом Майком Пенсом надихнула його "і атмосферою, і змістом".

Втім, він наголосив, що було б корисно заборонити несанкціоновані контакти українських політиків з американськими колегами у відповідь на скандал з "мирним планом", який американцям начебто запропонував депутат Андрій Артеменко.

"У багатьох країнах, попри будь-які внутрішні чвари, як правило, всі говорять якщо не одною мовою, то як мінімум одним набором меседжів для зовнішнього світу. А в нас всі використовують зовнішній вимір як певний важіль для використання у внутрішній політиці", - констатує пан Клімкин.

Обстановка на Чонгарі

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Чонгар розташований на кордоні із анексованим Кримом

Про "наелектризовану" атмосферу на адміністративному кордоні між Херсонською областю та анексованим Кримом розповідає "Фокус". Приводом для статті став інцидент, що стався поблизу Чонгару у ніч на 13 лютого, коли базу неофіційного кримськотатарського батальйону ім. Номана Челебіджихана захопили українські військові.

Для кримськотатарських активістів конфлікт став "шоком", який до того ж виніс на поверхню основну проблему їхнього табору - відсутність легального статусу.

"Ми мріємо, щоб нам дали номер військової частини. Якщо хтось думає, що ми підемо проти України, то в нас навіть думки такої немає", - цитує журнал одного з активістів.

Поки що ж окремі представники кримськотатарських активістів разом із прикордонниками контролюють пункти пропуску. Цим, щоправда, незадоволені місцеві, адже чимало з них заробляють на перевезенні товарів у Крим, пише тижневик. Самі ж кримські татари із закидами не погоджуються і просять, щоб їм дозволили "стати на захист своєї країни".

"Хоча у багатьох відчувається образа на недовіру з боку української сторони, офіційне визнання батальйону, якого вони так чекають, змусить забути старі образи і стане важливим етапом у поверненні Криму Україні", - констатує "Фокус".

Україна та зимовий спорт

Копирайт изображения Reuters

Чи є майбутнє у зимових видів спорту в Україні? Цим питанням рівно за рік до Олімпійских ігор у Пхенчхані переймається "Корреспондент".

Тижневик наводить дані аналітичного агентства Gracenote, яке вважає, що українці у Кореї не виграють жодної медалі.

Втім, з таким прогнозом журнал готовий посперечатися, хоча й визнає, що Україна "зовсім не є державою зимових видів спорту".

Зокрема, за всю історію "білих" олімпіад збірна виграла лише шість медалей - і ті лише у фигурному катанні та біатлоні.

"Корреспондент" закликає покладати надії саме на біатлоністів, тим більше, що жіноча збірна України минулого тижня виборола срібло в естафеті на Чемпіонаті світу в австрійському Хохфільцені.

Щоправда, окрім суто спортивних перешкод, українським біатлоністам доводиться долати й інші труднощі. Так, олімпійській чемпіонці Сочі Юлії Джимі "треба міняти гвинтівку, а Євросоюз заборонив продавати нам зброю на патрони, адже у нас війна", цитує газета голову Федерації біатлону України Володимира Бринзака.

А щоб сподіватися на медалі у інших видах спорту, Україні потрібні, перш за все, ресурси.

"Скажіть, звідки в Україні взятися, наприклад, ковзанарю або стрибуну з трампліну, якщо ані катка, ані трампліна в країні просто немає?" - риторично запитує "Корреспондент".

Огляд підготувала Служба моніторингу BBC

Новини на цю ж тему

Асоційовані інтернет-сайти

ВВС не несе відповідальність за зміст зовнішніх інтернет-сайтів