Тижневики: хто затягує боротьбу з корупцією?

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Тижневики пишуть про "незадовільну роботу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури"

Чому українці не бачать результатів боротьби з корупцією, що привіз до Києва новий голова німецької дипломатії і чи справді реформується Державна фіскальна служба - про це в огляді українських тижневиків.

САП як головна перешкода?

Чому численні розслідування, відкриті проти високопосадовців, не закінчуються судовими вироками? Таке питання ставить тижневик "Новое время" і дає несподівану відповідь.

Часопис переконаний, що "головною перешкодою на шляху гучних розслідувань справ топ-чиновників" є Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП), очолювана 32-річним Назаром Холодницьким.

"Новое время" нагадує, що саме до САП передає свої розслідування по топ-корупціонерах Національне антикорупційне бюро (НАБУ). Підлеглі пана Холодницького вирішують, чи достатньо доказів для судового розгляду. Якщо так, то прокурори САП стають державними обвинувачувачами у процесі.

"Аналітики, які відслідковують боротьбу з корупцією в країні, стверджують: САП затягує справи проти хабарників найвищого рівня, які ініцією НАБУ", - пише тижневик. От і голова Центру протидії корупції Віталій Шабунін переконує, що діяльність САП є "абсолютно непрозорою", бо вона не діє публічно і не має відкритого електронного реєстру рішень, як, скажімо, суди або НАБУ.

"Новое время" подає перелік гучних справ про зловживання, скоєні колишніми і теперішними чиновниками, народними обранцями або їх поплічниками, які САП примудрилася "поховати". Тижневик додає, що відомство пана Холодницького надало йому детальну відповідь по всіх згаданих випадках. Недосконалість законодавства - одна з головних причин, через яку відомство відмовляється передавати справи в суд. Експерти, опитані часописом, відкидають таке роз'яснення як відписку.

Мала ефективність роботи САП ніяк не позначається на кар'єрі пана Холодницького, веде далі "Новое время". На додаток до чималої зарплатні, а це 250 тисяч гривень на місяць, він просувається й у "табелі про ранги".

"Нещодавно Президент Петро Порошенко присвоїв йому звання держрадника юстиції ІІІ класу, що в армії дорівнює чину генерал-майора", - пише тижневик.

Видання додає, що звільнити з посади очільника САП практично неможливо. Один із авторів закону про САП, юрист Дмитро Котляр, розповів тижневику, що це може статися лише за його власним бажанням, через хворобу, у разі втрати громадянства або через скоєння злочину. Якщо комусь вдасться довести це у суді, звичайно.

Органи є, результату нема

Із тижневиком "Новое время" частково погоджується "Корреспондент". У статті, яка досліджує причини буксування боротьби з корупцією, тижневик окреслює дві причини - "незадовідьна робота САП і продажність судів".

Але й до НАБУ є питання. На думку "Корреспондента", завдяки регулярному інформуванню суспільства про чергове відкриття гучної справи проти високопосадовця відомство Артема Ситника створило собі імідж чи не найактивнішого борця з корупцією.

"При цьому жодна із цих справ так і не розглядалася в суді", - зазначає тижневик. Часопис зазначає, що проведення професійного і бездоганного слідства, яке б не закінчилося розвалом справи у суді, - це відповідальність саме НАБУ.

А відтак, пише "Корреспондент", не дивно, що у 2016 році за корупцію в Україні було покарано аж п'ять осіб. Серед них - військовослужбовець, який займався незаконними перевезеннями у зоні АТО, голова сільради - за хабар у 10 тисяч доларів, податковий інспектор - за хабар у 4 тисячі гривень, слідчий, а також начальник виправної колонії за отримання хабара у 5 тисяч доларів.

Німецький коктейль для України

Про візит до Києва міністра закордонних справ Німеччини Зігмара Габріеля пише "День".

Газета нагадує, що пан Габріель нещодавно замінив на цій посаді Франка-Вальтера Штайнмаєра, для якого врегулювання конфлікту на Донбасі було одним з пріоритетів. "День" зазначає, що візит очільника німецької дипломатії відбувається на тлі регулярних порушень перемир'я, про яке він особисто домовлявся в Мюнхені під час зустрічі з "Нормандської четвірки".

А відтак видання вважає однадійливою для України заяву пана Габріеля про передчасність скасування санкцій проти Росії через відсутність відчутного прогресу у виконанні мінських угод. "Ми не на тій позиції, щоб знімати санкції, незважаючи на те, що, ймовірно, всі в Європі хотіли б поліпшення відносин з Росією", - цитує Габріеля "День".

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Зігмар Габріель замінив на посаді міністра закордонних справ Німеччини Франка-Вальтера Штайнмаєра

Видання звернулося до експертів з проханням розповісти про очікування Києва від візиту німецького міністра. Перший заступник директора Iнституту світової політики Сергій Солодкий зазначив, що донедавна погляди України і Німеччини щодо етапів врегулювання - поступове чи паралельне - дещо відрізнялися. "Втім, як показали останні три роки, з аргументами Києва в Берліні рахуються", - каже експерт. - "Україна кілька разів уже показала політичну волю до врегулювання, до пошуку компромісів, щоразу втрачаючи після цього територію - чи це було у випадку з Кримом, чи з так званим Мінськом-1, чи з Мінськом-2. Гадаю, у Берліні розуміють, що запас поступок з боку України вичерпано."

А Микола Капітоненко з Iнституту суспільно-економічних досліджень вважає, що Нічеччина й надалі пропонуватиме Києву свій "звичайний коктейль" - "поєднання тиску і прагматизму".

"Україна цікава Німеччині - значно більш цікава, ніж, скажімо, Франції. Берлін щиро хотів би сприяти розв'язанню конфлікту на сході України, але там розуміють не гірше за нас, що простих рішень немає. Знайти баланс між політикою щодо Росії, європейським лідерством та позицією в українському питанні - непросте завдання для пана Габріеля. Вдовольнити очікування німецьких виборців та українських громадян одночасно дуже важко", - додає експерт.

Формальне реформування

Міністр фінансів України Олександр Данилюк наполягає на тому, що Державна фіскальна служба потребує справжнього реформування, а певні зміни, що в ній зараз відбуваються в рамках програми узгодженої з МВФ мають формальний характер та не тягнуть за собою серйозних змін в її роботі.

"На моїй першій зустрічі з технічною місією МВФ, в квітні місяці минулого року, експерти […] розповіли про програму, яка вже йде, про прогрес. Я скептично поставився до озвучених успіхів і жартома запитав у них, чи програма реформування бодай не виконана на 70%. А вони підтвердили, мовляв, так, майже виконана. Знаєте, як я вгадав відсоток виконання? Я прекрасно розумію, як легко фальсифікувати зміни, підганяючи їх під потрібний відсоток виконання і нічого не змінюючи по суті ", - заявив міністр в інтерв'ю з виданням "Дзеркало тижня".

За словами Данилюка, при бажанні можна завжди знайти спосіб вписатися в формальні параметри реформи, наприклад, сконцентруватися на виконанні третьорядних завдань, залишивши без уваги основні. "Але якщо у вас будуть виконані всі третє- і другорядні завдання, а за п'ять основних ніхто навіть не брався, що зміниться? Адже реально на всі процеси впливають саме основні пункти. В результаті реформа Державної фіскальної служби ніби як йде, але мало що змінюється. Цій службі необхідний дуже поважний струс ", - зазначив міністр.

"Практично все, що було в програмі МВФ щодо податкового блоку - виконано. Але формально… Я намагаюся знайти інші інструменти", - каже Данилюк.

Глава Мінфіну підкреслив, що будь-які можливості зменшення корупції, в тому випадку, коли вони успішні, вибивають з системи людей, які заробляють на корупційних потоках. Вони вважають за краще залишати структуру, тому що працюють в ній не заради зарплати, каже він.

Підготували Наталка Матюхіна і Дмитро Зоценко, Служба Моніторингу ВВС

Новини на цю ж тему

Асоційовані інтернет-сайти

ВВС не несе відповідальність за зміст зовнішніх інтернет-сайтів