Тижневики: чи врятує економіку скасування 8 березня?

Путін, Оланд, Порошенко, Меркель Копирайт изображения MAXIM MALINOVSKY/Getty

Протистояння "гібридній війні" Росії, покарання вітчизняних корупціонерів та "радянські свята" - теми українських тижневиків.

Між Росією та Заходом

Володимир Горбулін у своїй статті в тижневику "Дзеркало тижня" закликає до формування "досить простої, але зрозумілої і раціональної" стратегії зовнішньої та внутрішньої політики України на період "гібридної війни" з Росією.

"Наше основне завдання залишається простим і конкретним - вижити в цій війні; друге - вийти з неї сильнішими, ніж ми були на початку; третє - навчити боротися наших партнерів, хто хоче вчитися; і четверте завдання - об'єднуватися з тими, хто готовий, як і ми, чинити спротив", - вважає директор Національного інституту стратегічних досліджень.

Автор наголошує, що співпрацювати у боротьбі із "геополітичним хуліганом" потрібно лише з тими, хто розуміє, що поступки Кремлю не забезпечать вирішення проблеми.

Пан Горбулін вважає, що через своїх "агентів впливу" Москва пропонує різні "мирні плани", які можуть призвести до втрати всієї країни, "тому що будь-яка спроба "домовитися" з агресором (навіть опосередкована) призведе до масштабної політичної кризи".

Автор також попереджає, що Кремль активно використовує соціальну напругу в українському суспільстві аби підірвати "нашу єдність та готовність чинити спротив".

Однак, веде далі Горбулін, Україні вдалося перетворитися з контрибутора на донора регіональної та міжнародної безпеки, який має "унікальний досвід протистояння гібридній агресії" і в якого є чому повчитися західним партнерам.

"Ми не можемо (і не повинні) займатися тільки тим, щоб шукати шляхи, як нам "сподобатися Заходу", - вважає автор, та закликає показати, що "ми - вирішення проблеми, а не сама проблема".

Тому Володимир Горбулін закликає вибудовувати нові та зміцнювати старі альянси з тими, хто прагне "навчитися протистояти агресору", а також розвивати стосунки, хоча б тільки й економічні, з країнами Азії.

"Неможливо боротися з ворогом тільки на своєму полі - необхідно розширювати простір, потрібно "розтягувати його сили", хоча наша основна надія - це, звісно, наша армія та наш сектор безпеки, але другий ешелон - створення передумов для того, щоб ворог "надірвався", - пише Володимир Горбулін на сторінках "Дзеркала тижня".

Корупція та небайдужі громадяни

"Час саджати". Заклик, що міститься на обкладинці тижневика "Новое время", недвозначно висловлює тезу про те, що в Україні сформувався чималий суспільний запит на покарання корупціонерів.

Копирайт изображения FACEBOOK.COM/YULIYA.KOCHERHAN

На думку авторів статті, свідченням цьому стала справа голови ДФС Романа Насірова. Як пише видання, "люди в мантіях зробили все, аби саботувати розгляд питання про запобіжний захід для нього". Та на заваді звільнення Насірова стали активісти, що заблокували будівлю суду.

"Йому кажуть: ти вкрав 2 мільярди гривень, а він відповідає: я, мовляв, хворію. Коли на звинувачення у крадіжці відповідають аргументом "я хворію", суспільству не потрібен навіть суд, аби зрозуміти: щось не так", - цитує "Новое время" депутата Мустафу Найєма.

Тижневик підкреслює, що навіть після появи нових антикорупційних органів в Україні "мало що змінилось у справі переслідування топових хабарників".

Суспільна думка - єдине, що заважає владі "задіяти всі важелі тиску для врятування Насірова", цитує журнал пана Найєма.

Автори статті зауважують, що прикладом для України може служити Румунія. Там, за словами керівника місцевого аналога НАБУ Лаури Ковеши, ключовим союзником антикорупційних детективів є громадяни.

В України ж наразі є шанс довести до логічного кінця справу Насірова, вважає виконавчий директор Transparency International Ярослав Юрчишин.

"Але чекати швидких результатів не варто: процес може розтягнутися в часі і стороні звинувачення потрібна сильна доказова база, щоб довести провину. А займатися всім буде звичайний суд, тобто частина найбільш відсталої в плані реформ гілки влади", - робить висновок видання.

8 березня і економіка

Чи можна перетворити Україну на "економічного тигра" завдяки скасуванню вихідного 8 березня і тривалого вікенда на початку травня? Як пише "Фокус", ідея очільника Інституту національної пам'яті Володимира В'ятровича може пожвавити економіку, але дива не вийде.

Копирайт изображения WILLIAM WEST/Getty

На думку експерта Дмитра Боярчука, якщо влада скасує "радянські свята" і традиційне перенесення вихідного дня на понеділок, кількість робочих днів збільшиться, але проблема низької продуктивності праці нікуди не подінеться.

"Більше того, світова практика свідчить, що якогось суттєвого взаємозв'язку між кількістю робочих днів у році і рівнем розвитку держав не існує", - пише видання. І наводить приклад Індії, де працівникам надають лише 10 днів відпустки на рік і три святкових вихідних.

"Фокус" звертає увагу на те, що драйвером розвитку постіндустріального суспільства є технології, а не промвиробництво. Важливим є не час, проведений на роботі, а результат праці.

"Куди більш ефективним для пожвавлення бізнес-середовища стане переведення документообігу в електронну форму. То може нам краще зосередитися на впровадженні електронного документообігу і повноцінного цифрового підпису замість того, щоб на один день прискорювати перекладання папірців", - зауважує пан Боярчук.

Тижневик пише, що на корпоративному секторі скасування перенесення вихідного на понеділок відобразиться мінімально або взагалі ніяк. Це пов'язано з тим, що для приватних компаній затверджений урядом графік вихідних є лише рекомендацією.

"Якщо залишити за дужками питання ідеології, скорочення кількості святкових днів навряд чи можна виправдати економічною доцільністю", - підкреслює "Фокус".

Огляд підготували Юрій Мартиненко та Ілля Глущенков, Служба моніторингу ВВС

Новини на цю ж тему

Асоційовані інтернет-сайти

ВВС не несе відповідальність за зміст зовнішніх інтернет-сайтів