Чому влада "очолила" блокаду - огляд тижневиків

  • 18 березня 2017
акція протесту Копирайт изображения UNIAN
Image caption Аргументи ініціаторів блокади знайшли підтримку серед населення

18 березня українські тижневики пишуть про владу, блокаду і про олігархів, як головне гальмо розвитку країни.

Влада і блокада

Чому торгівельна блокада ОРДЛО з "підривної антидержавної операції" перетворилася на значимий елемент державної політики? Таке питання ставить тижневик "Дзеркало тижня".

На думку часопису, президент Петро Порошенко "очолив" блокаду з двох причин. Перша - це ставлення до неї суспільства.

"Останнє закрите опитування показало: вже не 7%, як спочатку, а більше половини населення підтримує дії блокадників", - зазначає тижневик.

Друга причина - це активна реакція сотень місцевих рад.

"У низці регіонів голови держадміністрацій і місцевих рад або активно сприяли підтримці блокади, або негласно потурали їй, або зайняли вичікувальну позицію. Географія територій, де органи влади та місцевого самоврядування могли підтримати політику припинення торгівлі з окупованими територіями, розширювалася", - розповідає "Дзеркало тижня".

З огляду на це президент не міг залишатися бездіяльним, переконує тижневик. А рішення Москви визнати паспорти самопроголошених республік і "націоналізувати" українські підприємства, розташовані на непідконтрольних територіях, стали, на думку пана Порошенка, цілком прийнятними поясненнями для західних партнерів України радикального розвороту у ставленні до торгівельної блокади.

"Дзеркало тижня" вважає, що ситуація із поставками критично важливих ресурсів з Донбасу завдасть удару України, хоча не такого серйозного, "як розповідає прем'єр".

Видання наголошує, що удару по крихкій економіці можна було б уникнути, якби вище керівництво країни виконало власне рішення, схвалене Радбезом ще у 2014 році, про диверсифікацію поставок критично важливої для економіки продукції та належне зміцнення енергобезпеки.

Замість нівелювання ризиків, сама влада "стимулювала безконтрольний "обмін товарами", потурала контрабанді, наживалася на існуванні "чорної діри" та ігнорувала неприйняття активною частиною суспільства фактичної торгівлі з ворогом, яка, до того ж, збагачувала тих, хто так і не отримав покарання за розпалювання (неперешкоджання) конфлікту на сході країни", підсумовує "Дзеркало тижня".

Позбавитися страху

Копирайт изображения UNIAN
Image caption Блокада торгівлі з Донбасом знову привернула увагу до теми олігархів і їхньої ролі в Україні - вважає "Новое время"

Торговельна блокада непідконтрольних територій Донбасу вкотре висвітлила одну з найболючіших проблем України - засилля олігархів, вважає тижневик "Новое время".

"Вони досі на своїх місцях. І давайте визнаємо це - почуваються набагато краще, аніж десятки мільйонів українців, виснажених бідністю і війною", - констатує часопис.

Чому так сталося, запитує "Новое время" і дає відповідь:

"За останні три роки ми переконалися в тому, що система робить все можливе, аби правила гри залишилися незмінними. Під тиском громадянського суспільства ій довелося робити багато поступок, але ключове питання будь-якої революції - питання про владу - й надалі вирішується на користь суперзаможної суперменшості."

Тижневик переконує, що зламати олігархічну систему можна, позбавившись страху, що без них "буде криза, розвал і кінець світу".

"Як виявилося, Донбас може легко обійтися без Ахметова, а фінансова система України - без Коломойського", - нагадує видання.

"Новое время" пише, що після трьох років війни українцям життєво необхідно не лише вимагати повної демонополізації ключових сфер життя, як от енергетики, транспорту або ЗМІ.

Важливо також притягти олігархів до відповідальності за "збагачення окремих особистостей за рахунок решти суспільства".

Лише позбавившись страху перед ними і вдавшись до рішучих дій можна покласти край "всевладдю грошових мішків", переконує "Новое время".

"Дорогий тягар"

Копирайт изображения UNIAN
Image caption "Корреспондент" вважає, що заяви президента Порошенка щодо "деолігархізації" можуть залишитися лише словами

Статтю під такою назвою, яка також порушує питання впливу олігархів на розвиток України, вміщує тижневик "Корреспондент".

"Українські олігархи у 90-ті роки стали гарантією від поглинання економічних ресурсів страїни потужним російським бізнесом. У 2014-му вони захищали країну, обійнявши політичні посади. Попри це експерти переконані, що саме олігархи сьогодні - головне гальмо розвитку держави", - пише "Корреспондент".

Українські супербагатії паразитують на ресурсах країни, відкидаючи навіть думки про запровадженя новітніх технологій і відкриту чесну конкуренцію, обгрунтовує свою позицію часопис.

"Вітчизняні олігархи не створюють інновацій, оперуючи простими видами бізнесу", - зазначає тижневик.

Відповідальність на такий стан речей "Корреспондент" покладає на Петра Порошенка, який "як вихідець з олігархічної системи, продовжує такий курс". На переконання тижневика, за його президенства промови про деолігархізацію так і залишилася лише словами.

Часопис переконує, що лише рішучі дії влади могли б покласти край такій ситуації.

"Держава повинна застосовувати важелі влади, але для цього перша особа країни не повинна бути олігархом", - цитує видання політолога Олега Устенка. "Враховуючи, що в руках великого бізнесу зосереджені і політична влада, і медіаресурси, робити це важко", - каже він.

В результаті, пише "Кореспондент", поки купка людей збагачується, більшість українців поглинає зубожіння.

Згідно різних соцопитувань, заможними людьми в Україні сьогодні є 1% населення, 5% можуть вважатися середнім класом. За даними R&B Group, 40% українців не мають заощаджень, 33% володіють фінансами "менш, ніж на місяць", "на місяць" або "на два місяці".

Підготувала Наталка Матюхіна, Служба Моніторингу ВВС

Новини на цю ж тему