Тижневики: чи перетворилися програмісти в Україні на "особливу касту"?

Комп'ютер Копирайт изображения Getty Images

Життя в ОРДЛО, кібер-злочинність та медична реформа - теми огляду тижневиків.

Неукраїнський Донбас

Попри запевнення влади, що 2017 рік стане "переломним" у боротьбі за повернення контролю над окупованими територіями Донбасу, Україна їх по суті втратила, констатує "Дзеркало тижня".

Копирайт изображения Getty Images
Image caption У виданні зазначили, що місцева молодь "уже давно мімікрирувала в "республіканське" забарвлення"

Самопроголошені республіки живуть своїм життям, автономно від Києва, незважаючи на чисельні проблеми. Місцеві за ці роки якось призвичаїлись - у тому числі і до жахів збройного конфлікту. Періодичні вбивства польових командирів, обстріли житлових будинків з гранатометів, автоматні черги під час комендантської години - все це стало доволі буденними подіями для мешканців ОРДЛО, людей переважно невибагливих.

Звязки ДНР та ЛНР з Україною розірвані - і вони все більше інтегруються в Росію.

"Тут є російський рубль, тут є російські виплати, тут є російська модель влади - з "дешевою ковбасою" (тарифи) і "підвалами". Частина законів - зліпок із російських. Тут російська армія і спецслужби. Тут викладають російську історію і погляд на сьогодення. Тут навіть географія закінчується Донецькою областю", - зазначає автор.

Найсумніше, що місцева молодь "уже давно мімікрирувала в "республіканське" забарвлення", - тому вони навряд чи стануть рушійною силою реінтеграції ОРДЛО в Україну.

Такий стан речей, на думку видання, є наслідком, в тому числі, недолугої, парадоксальної політики української влади. Адже офіційний Київ так юридично і не визначив статус неконтрольованих територій, забюрократизував отримання документів і ускладнив перетин кордону для їхніх мешканців, а з недавніх пір ще й ввів торгівельну блокаду.

Копирайт изображения Getty Images

"Королі життя"

Програмісти в Україні перетворилися на "особливу касту" та "королів життя", пише "Новое время". Все це - завдяки високим доходам у доларах, які роблять добробут таких фахівців незалежним від стану вітчизняної економіки.

Як наголошує тижневик, такий високий соціальний статус для програмістів та інших працівників сфери IT є "суто українською особливістю". На заході подібної прірви між зарплатами айтішників та інших фахівців немає. В Україні ж програмісти-початківці переважно отримують не менше 500 доларів на місяць, а з досвідом від п'яти років ця цифра зростає до трьох або й чотирьох тисяч.

Але попри такий рівень оплати, попит на програмістів в Україні і досі вищий, ніж пропозиція, наголошує журнал. Як результат - компанії намагаються втримати своїх працівників не тільки зарплатами, але і "плюшками": оплаченими курсами іноземних мов, абонементами у спортзал, необмеженими снеками та навіть ортопедичними офісними меблями.

До того ж, коли українські IT-професіонали вирішують поїхати за кордон, то стикаються зовсім з іншими реаліями: грошей отримують приблизно стільки ж, скільки і в Україні, але через високі податки та ціни можуть дозволити собі менше. Але це питання особистих пріоритетів, наголошує "Новое время".

"Вони їдуть туди за іншим: за соціальною стабільністю, прогнозованістю, в тому числі за майбутнім для своїх дітей", - цитує тижневик Віталія Михайлова, партнера рекрутингової компанії IT Staff.

Копирайт изображения UNIAN

Що дасть медреформа?

Українці лікуватимуться по-новому вже через три роки - якщо стануть реальністю плани в.о. міністра охорони здоров'я Уляни Супрун. Про головні складові проекту розповідає "Фокус".

Одне з основних нововведень у реформі - і лікарям, і медзакладам доведеться боротися за пацієнтів, зазначає тижневик. "Люди у підсумку отримають якісніші послуги, лікарі - більше грошей, медичні центри - розвиток, який стимулюватиме конкуренція, а держава - податки", - пояснює видання ідею проекту.

Окрім загальних принципів, зміниться і основний метод фінансування. Як пояснює "Фокус", гроші направлятимуть не безпосередньо у медзаклади, а у державну страхову компанію, яка оплачуватиме лікування кожного окремого пацієнта. Завдання ж українців - самостійно обрати собі сімейного лікаря, який, до речі, при повній загрузці зможе заробляти до 35 тисяч гривень на місяць.

Щоправда, є у реформи чимало опонентів, серед них і голова "Інституту серця" Борис Тодуров. "Ніхто не бачив ані економічного обґрунтування, ані розрахунків кадрового потенціалу, а ні технічних ресурсів галузі, які повинні лягти в основу реформ, принаймні як це прийнято у всіх цивілізованих державах", - цитує його заяву тижневик.

Інші супротивники запропонованих змін навіть заявляють, що вони суперечать конституції, яка закріпляє право громадян на безоплатне лікування.

"Тим не менш, Мінздрав відступати не збирається. Можливо, там роблять ставку на те, що, побачивши результати перших кроків, парламент узаконить нові правила гри", - резюмує "Фокус".

Копирайт изображения Getty Images
Image caption Боротися із "смертельними іграми" типу "синіх китів" у соцмережах кіберполіції важко, кажуть у відомстві.

Зупинити злочинність у мережі

Як Україна бореться із інтернет-шахраями, піратством та "суіцидальними іграми" у соцмережах? Про це в інтерв'ю "Корреспонденту" розповідає в.о. керівника Департаменту кіберполіції Віталій Паньков.

За його словами, до цієї структури звертається в середньому 200 людей щодня. Переважно вони скаржаться на шахрайство у мережі, і, як каже пан Паньков, таких злочинців його колеги ловлять досить регулярно і успішно. "Експертиза з легкістю встановить, коли заходили, куди, хто і що писав. Тож я б не радив заробляти шахрайством в інтернеті", - зазначає він.

Як наголошує пан Паньков, якщо із законодавством проти шахрайства в Україні все добре, то проблеми із піратством зберігаються. Зокрема, за його словами, країна минулого року потрапила до переліку держав, де не захищене авторське право - "десь між Ефіопією та Росією". Хоча, продовжує посадовець, ситуація все ж змінюється і "у порівнянні з 2012 роком прогрес вже є".

А от боротися із "смертельними іграми" у соцмережах кіберполіції важко, коментує пан Паньков. "Обмежувати доступ до таких груп ми не можемо. Тому треба підключати навчальні заклади та доносити інформації до вчителів, батьків. Зазвичай діти вступають в такі ігри, коли батьки дуже зайняті, їм не вистачає часу для дитини, в сім'ї немає довірливих відносин", - констатує він.

Служба моніторингу ВВС.

Новини на цю ж тему