ЄС бореться з "негативним наративом" про Україну - тижневики

Паспортний контроль Копирайт изображения LatitudeStock - Bill Bachmann
Image caption Безвізовий режим України з ЄС має запрацювати в червні

Чому Україні дали безвіз, перепони для українського бізнесу і успіхи Румунії в боротьбі з корупцією - в огляді українських тижневиків.

Безвіз проти "негативного наративу"

"За крок до перемоги". Так тижневик "Дзеркало тижня" коментує рішення Європарламенту надати Україні безвізовий режим.

Видання підкреслює, що в ЄС уже протягом півроку дотримуються неформального правила - хвалити Україну. Доказом є, наприклад, "піднесена риторика звіту щодо виконання Україною Порядку денного Асоціації", пише газета. На думку автор статті, деякі представники Європейського Союзу у своїх високих оцінках українських реформ іноді здавалися більшими адвокатами України, ніж самі українці.

"Дзеркало тижня" пише, що метою такого підходу Брюсселя є спростування "негативного наративу" про Україну, визнання позитивних перетворень, які справді відбулися, а також спроба переконати скептиків серед держав-членів, що Україну потрібно підтримувати. На думку видання, дебати в Європарламенті напередодні голосування про безвіз показали, що євродепутати цілком усвідомлюють ціннісне значення безвізу для українців.

"Це, однак, не означає, що в ЄС будуть заплющувати очі на регрес у реформах в Україні", - пише тижневик. Адже в ЄС підкреслили, що принцип зустрічних вимог, тобто нагорода в обмін на реформи, в питанні безвізу залишатиметься актуальним навіть після його запровадження.

Що ховається за дерегуляцією

Журнал "Фокус" досліджує, чи легше стало приватному бізнесу працювати в Україні останнім часом.

За словами видання, полегшення роботи бізнесу відбувається скоріше формально, а ініціативи уряду не привносять значних змін у систему.

Копирайт изображения Aldo Pavan
Image caption Поки що підприємці не надто відчули спрощення в роботі, пише "Фокус"

"Урядовці рапортують про значне спрощення умов ведення бізнесу в Україні. Лише за останні місяці було скасовано понад 100 регуляторних актів. Однак позитив від дерегуляції в основному помітно лише в покращенні позиції країни в рейтингу Doing Business", - пише "Фокус".

Як приклад журнал наводить скасування необхідності використовувати мокрі печатки. Бізнес, безперечно, схвально сприйняв це нововведення, але процес скасування цього рудимента тривав понад п'ять років, а компенсаторні механізми проти зловживань, такі як електронний обіг документів і використання цифрових підписів, не доведені до ладу й досі, пише видання.

Загалом в Україні існує близько 950 регуляторних актів, що обмежують доступ підприємців на певні ринки, а понад 400 дозвільних документів взагалі не мають визначеного правового статусу, пише автор статті. І додає: помилки держави в підходах до ліцензування бізнесу обходяться підприємцям в 900 млн гривень щороку.

Перед українськими урядовцями зараз стоїть масштабне завдання розробити нову концепцію розвитку економіки, створити якомога коротший список ключових регуляторних норм і почати працювати "з чистого аркуша", підсумовує тижневик.

Антикорупційний драйв у Румунії

Тижневик "Новое время" пише про "неймовірну жінку", яка змогла змінити цілу країну - антикорупційного прокурора Румунії Лауру Ковесі.

"Президент зробив її могутньою і впливовою, а вона посадила до в'язниці його брата", - пише видання про Ковесі, яка власноруч відправила на лаву підсудних тисячі високопосадовців.

Копирайт изображения NIKOLAY DOYCHINOV
Image caption Антикорупційний прокурор Лаура Ковесі відправила під суд багатьох румунських чиновників

Для України це видається нереальною історією, але тільки протягом 2016 року Ковесі відправила до суду справи, що стосуються 1,200 підозрюваних в корупції міністрів, мерів та депутатів усіх рівнів, піше видання. В грудні 2016 року 91 особа була відправлена до в'язниці через корупційні злочини.

Такі успіхи у боротьбі з корупцією мали прямий вплив на економіку Румунії, ВВП якої зріс у 2016 році відразу на 5%, пише видання.

Антикорупційний директорат був створений у Румунії ще у 2002 році, але довго не показував жодних разючих результатів, аж поки його очолила Лаура Ковесі в 2013 році.

"Завдяки їй в антикорупційному русі з'явився драйв, який інколи вимагає крові й героїв", - каже про Ковесі співробітник Національного університету політичних досліджень і держуправління Клодіу Кручун. І хоча, на його думку, Ковесі ще не стала народним героєм, "кров" вона вже забезпечила.

Щодо Ковесі існують різні думки, пише видання, і дехто звинувачує її в певній вибірковості, слабких аргументах при переслідуванні політиків, що руйнує їхні кар'єри, й тісній співпраці зі спецслужбами, пише видання.

Але хоча рівень суспільної довіри до Ковесі сягає 60%, що співставно з довірою до церкви, Румунія залишається однією з найбільш корумпованих країн ЄС, пише видання.

Огляд підготували Дмитро Зоценко та Юрій Мартиненко

Служба моніторингу BBC

Новини на цю ж тему