Тижневики: чи виходить економіка України з "долини смерті"?

працівник Копирайт изображения Getty Images

Кого нагадує Гройсман, чи є користь від "мінстеця", та чи справді зросла економіка України - в огляді тижневиків 14 квітня.

Вихід із "долини смерті"

Видання "Новое время" вважає, що українська економіка потроху оговтується від кризи і бачить підстави для оптимізму щодо подальшого її зростання.

За словами видання, Україна вже довго перебуває в "долині смерті" - періоді структурних реформ, коли, попри масштабні інвестиції та зміни, позитивних зрушень не спостерігається.

Але, здається, країна нарешті натрапила на шлях, що веде з цієї "долини", каже видання і відзначає оптимізм деяких економістів.

Зокрема, Фарук Хан, провідний економіст Світового Банку, вважає, що економічного зростання в Україні в 2016 році досягнули "завдяки складним реформам", а аналітик Данило Монін прогнозує зростання ВВП України на рівні 3-5%, на відміну від 2%, що їх прогнозує МВФ.

Видання із сумом відзначає, що існує, звичайно, і чимало проблем, зокрема, що Україна та Грузія - єдині постсоціалістичні європейські республіки, які так і не змогли досягти рівня свого ВВП 1988-го року.

Також Україна та Білорусь - єдині країни Європи, де немає вільного ринку землі, каже видання, що не сприяє економічному зростанню.

"У тіньовій економіці України крутиться сума, приблизно рівна третині ВВП. Ці поклади - як нафта України. Тільки треба їх видобути. Щоби це зробити, потрібні заохочувальні заходи", - вважає видання.

А Сергій Алексашенко, старший науковий співробітник Інституту Брукінгса (США) підсумовує: "Якщо говорити про те, що Україна не робить із того, що мала би зробити давно, це: 1. земельна реформа із впровадженням повноправної приватної власності на землю; 2. радикальна реформа управління компаніями з державною часткою, щоби прибрати їх із рук чиновників та їхніх друзів; 3. реальна боротьба з корупцією на найвищому політичному рівні".

"Хлопець із народу"

Копирайт изображения Getty Images

Видання "Фокус" розмірковує про етапи розвитку Володимира Гройсмана за рік його прем'єрства.

Керівний стиль Гройсмана нагадує стиль його політичного "батька" Петра Порошенка, каже видання.

Гройсман, як і Порошенко, любить особисто заглиблюватися в деталі, а головною своєю опорою в уряді робить земляків із винницької команди, пише видання.

Також Гройсман любить публічно "ставити на місце" підлеглих. Зокрема, його помітили за вживанням не надто цензурних виразів на адресу віце-прем'єра Геннадія Зубка.

"Прем'єр створює собі образ "хлопця з народу", що знає про проблеми людей і впевнено їх розв'язує", - пише видання.

Але додає, що за рік роботи Гройсман сформував образ "психологічно стійкого і неконфліктного чиновника", хоча його не можна назвати "беззахисним".

З іншого боку, "коли емоції беруть гору", він показує публіці "інший бік свого характеру": замість "незворушного прем'єра проявляється владний та навіть деспотичний керівник".

Оточення Гройсмана відзначає, що він намагається підтримувати з усіма рівні стосунки та уникати "гострих кутів", як, наприклад, під час запровадження офіційної блокади на Донбасі, коли Гройсман зробив усе, аби "відсторонитися від не до кінця зрозумілого рішення влади", пише видання.

Підсумовуючи, "Фокус" зазначає, що за рік прем'єрства Володимир Гройсман "зміцнів як політик і почав поводитися впевненіше та амбітніше", та частково спростував міф щодо своєї залежності від президента.

Абонплати за газ не уникнути

Копирайт изображения Getty Images

Видання "Корреспондент" досліджує спробу запровадити абонплату за користування газовими мережами та розмірковує про причини цієї ініціативи.

Видання відзначає, що запровадження абонплати за підключення до газорозподільних мереж було вже давно передбачене законодавством, а, отже, протестувати проти такої ініціативи треба було раніше.

Закон про ринок природного газу, що був прийнятий у 2015 році та змінений у 2016, уже передбачав плату за підключення до мережі. Абонплату […] не запровадили минулого року лише тому, що уряд розумів що фінальна ціна для споживачів зросте, і їх попросту пожаліли. Або не наважились на такий крок", - каже експерт з енергетичних питань Дмитро Марунич.

Розділення постачальників енергоресурсів і власників розподільчих мереж передбачене третім енергопакетом ЄС, що регулює енергоринок, пише видання. "Підписавши угоду про асоціацію з ЄС, Україна взяла на себе зобов'язання зробити частиною законодавства третій енергопакет", - каже експерт.

Видання додає, що наразі поза увагою широкого загалу залишається нюанс, також передбачений третім енергопакетом, - аналогічна схема для оплати електроенергії.

Запровадження абонплати за газ цього року не уникнути, вважають експерти.

"Цей рік буде роком непопулярних рішень. Наступного року по суті почнеться передвиборча кампанія, як парламентських так і президентських виборів. І щоб усе негативне залишилося в минулому, зараз спробують скопом прийняти усі дратуючі рішення", - вважає експерт Руслан Бортник.

Продубльоване міністерство

Копирайт изображения UNIAN

Видання "Тиждень" аналізує діяльність міністерства інформаційної політики та доходить висновку, що його роботу фактично могли б виконувати відомства, вже наявні на час його створення.

За словами видання, створення міністерства викликало "щонайменше подив" у частини суспільства та було обережно сприйняте міжнародною спільнотою, що застерігала Україну "від заснування міністерства пропаганди".

Видання також зазначає, що роботу, яку в ідеалі мало б виконувати це міністерство, робили волонтерські організації на кшталт StopFake чи InformNapalm, які повідомляли про російську агресію в Україні та викривали фейки російських ЗМІ.

Видання досить скептично відгукується про спроби міністерства відновити українське теле- і радіомовлення на Донбасі та в Криму. Зокрема, зазначає, що джерела видання раніше скаржилися на проблеми з прийомом українських каналів в Авдіївці та Красногорівці.

Також тижневик називає "одіозною ініціативою" намагання міністерства створити власну мережу ботів, назвавши їх "інформаційними військами".

За словами видання, ресурс, створений міністерством, "часом не нехтує використанням пропагандистської лексики у стилі Кисельова, що, своєю чергою, викликає підозри до інформації".

На думку видання, чи не єдиним успішним проектом міністерства виявися Embedded journalism, застосований свого часу США в Іраку.

"Журналісти, маючи низку документів, можуть підписати контракт із міноборони, після чого їх прикріплюють до певних військових підрозділів, із якими вони працюватимуть упродовж тижня", - каже видання. Але відзначає, що і цей проект спіткала низка невдач.

"Питання доцільності мінінформполітики досі відкрите. Оскільки, як показали попередні роки, його функції цілком можуть якісно виконувати або інші державні структури, або, як уже повелося, волонтери", - підсумовує видання.

Дмитро Зоценко, Служба моніторингу ВВС

Новини на цю ж тему